CeBIT: усе з усім пов'язане мережею
20 березня 2017 р.Самокеровані авто? Вони представлені й на Міжнародному автосалоні у Франкфурті або на техно-конференції SXSW у техаському Остіні. Роботи-помічники? Можна побачити й на промисловому ярмарку в Ганновері. "Хмарні" технології, Big Data, інтернет речей, віртуальна реальність? Вони є і на Шоу споживчої електроніки в Лас-Вегасі або на Світовому мобільному конгресі в Барселоні. А дрони? Їх уже можна знайти у кожному магазині іграшок.
Ганноверський ярмарок CeBIT, який розпочався у понеділок, 20 березня, і який напередодні відкрили канцлерка Німеччині Анґела Меркель і прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе, зіткнувся з проблемою того, що найважливіші тренди цифрових технологій тепер обговорюють і демонструють не лише на цьому заході, а і скрізь.
Однак Олівера Фрезе, голову виставкової компанії Deutsche Messe AG і керівника CeBIT, це, здається, не турбує: "Раніше дигіталізація була радше абстрактною. Під час нинішнього CeBIT її можна відчути на власному досвіді, адже за цей час з'явилося чимало прикладів її застосування".
Одна велика мережа
3000 підприємств із 70 країн до 24 березня демонструватимуть свої продукти і додатки. Кількість учасників залишилась на рівні попереднього року, тож Фрезе і цього року розраховує на 200 тисяч відвідувачів.
Ярмарок робить акцент на тому, як підприємства - насамперед середні - можуть застосувати на практиці головні тренди дигіталізації. Додатки для звичайних користувачів тут виняток.
На CeBIT полюбляють цитувати дослідження, згідно з яким невдовзі у світі буде пов'язано мережею 50 мільйонів пристроїв - починаючи зі звичайних смартфонів і закінчуючи сенсорами на самохідних авто. "Колись кожен каналізаційний люк на вулиці пересилатиме сигнал про рівень води", - говорить Торстен Діркс, президент німецького Федерального об'єднання інформаційної економіки, телекомунікацій та комп'ютерних технологій Bitkom, пророкуючи бурхливий розвиток сенсорних технологій.
Паралізовані знову можуть ходити
Так, компанія з виробництва фарб Bergolin використовує окуляри Hololens від Microsofts, щоби доповнити реальність додатковими даними. Працівник в цих окулярах, здається, просто тицяє пальцем в повітря, насправді ж він визначає, які речовини додати до змішувача. Наразі цей проект лише тестують.
Упевненіше у цьому напрямку рухається Ekso Bionics - компанія, яка виготовляє так звані екзоскелети. Це роботоподібні структури, які підтримують людське тіло. Одягнувши такий скелет, Себастіан Ергардт, якого паралізувало після нещасного випадку, знову може ходити. Наразі екзоскелети використовуються лише в лікарнях. Ціна - 120 тисяч євро.
Salesforce - велика американська компанія, яка пропонує комп'ютерні "хмарні" технології - спільно з багатьма підприємствами, зокрема, із німецьким виробником вантажівок MAN, розробила конкретні додатки для роботи з об'єднаними в мережу даними. Клієнти, які очікують на доставку, можуть будь-якої миті дізнатися, де знаходиться їхній вантаж. А менеджери-експедитори отримують інформацію про весь парк автомобілів.
Коштовну у прямому сенсі інформацію можуть отримати й самі водії. Система аналізує стиль водіння і витрати пального та повідомляє водієві про те, як він може зекономити пальне. "Багато водіїв отримують доплату, якщо витрачають менше бензину, - пояснює представник Salesforce. - Так вони можуть збільшити свій заробіток".
Робочі місця під загрозою
Однак, чи довго ще взагалі існуватимуть водії як такі? Таке питання спадає на думку після прогулянки по CeBIT. По павільйонах їздять самокеровані міні-автобуси, які розпізнають перепони і зупиняються, якщо на їхньому шляху проїздить велосипедист. У Швейцарії подібні автобуси вже подекуди використовуються.
Актуальна тема автономного водіння і для сільського господарства - як-от трактор без водія від японського виробника Magellan Systems. І коли виробник електроніки Intel демонструє, як нафтову платформу або вітрові турбіни у відкритому морі обслуговувати за допомогою дронів, ідеться насамперед про економію. Компанія переконує, що витрати на технічне обслуговування таким чином можна скоротити наполовину.
Коли йдеться про дигіталізацію, у Німеччині часто говорять про "Промисловість 4.0" - термін, яким визначають злиття промислового виробництва і цифрового світу. Японія, цьогорічна країна-партнерка CeBIT, просунулась у цьому на кілька кроків уперед і продемонструвала робота-санітара, який може доглядати за людьми похилого віку або хворими у лікарнях. Японське гасло цьогорічної програми - "Суспільство 5.0".
За цим криється не стільки гонитва за кращим гаслом, скільки торговельна статистика Німеччини та Японії. Вартість ІТ-обладнання, яке Німеччина закуповує в Японії, уп'ятеро перевищує німецький ІТ-експорт до цієї країни.
Кожне четверте провідне технологічне підприємство походить з Японії, зазначають у Bitkom. У цьому випадку мова також іде про робочі місця. "Якщо ми в Німеччині не зможемо відігравати в цій галузі провідної ролі, ми поставимо під загрозу наше процвітання, - вважає президент Bitkom Торстен Діркс. - Бо тоді у нас не з'являтимуться нові робочі місця, тоді як багато старих робочих місць скорочуватимуться за рахунок автоматизації. Це сценарій, який мені не хотілося б навіть уявляти".
Тож із німецької точки зору, Японія - не лише партнер, а й конкурент. Утім, канцлерка Анґела Меркель у своїй промові під час відкриття ярмарку наголосила на тому, що об'єднує дві країни. "Коли я бачу, як нам доводиться сперечатися з деким щодо відкритих кордонів та вільної торгівлі, - сказала Меркель, маючи на увазі президента США Дональда Трампа, якого вона якраз відвідала, - то це добре, що ми (з прем'єр-міністром Японії Сіндзо Абе. - Ред.) не мусимо через це сперечатися".