Siemens і "Ростех" сперечаються через турбіни в Криму

Конфлікт із газовими турбінами, які попри санкції Євросоюзу опинилися у Криму, отримав продовження. Виробник турбін - німецький концерн Siemens - та російський замовник - компанія "Технопромэкспорт" - виступили із твердженнями, що суперечать одне одному. У понеділок, 31 липня, у відповідь на запит DW представники російської компанії підтвердили недавню заяву про те, що намагалися повернути куплені в німецького концерну турбіни до того, як цього літа вони опинилися на чорноморському півостроові. ЄС визнає Крим частиною України і 2014 року запровадив емарго на постачання певних товарів та послуг на півострів.

Російська компанія "Технопромэкспорт", яка входить до складу державного концерну "Ростех", стверджує, що офіційно пропонувала Siemens викупити газотурбінні установки назад ще у 2016 році через власне банкротство. "Однак Siemens відмовились від цієї пропозиції", - стверджують у компанії.

Заперечення від Siemens

У мюнхенській штаб-квартирі Siemens, своєю чергою, заперечують: "(Наша.  - Ред.) пропозиція про викуп газових турбін досі діє та діяла ще до того, як продукція, порушуючи договори та режим санкцій, опинилася на півострові Крим", - запевнив DW представник німецького концерну Вольфрам Трост (Wolfram Trost). Як стверджує Трост, саме російські партнери досі відмовлялися від пропозиції Siemens.

Непрямо відмову російської сторони продати продукцію назад виробникові підтверджують слова дочірньої компанії "Ростех" про те, що "турбіни були продані іншій компанії" і що через "модернізацію" і закупки "додаткового устаткування" компанія "Технопромэкспорт" "зазнала витрат на транспортування, встановлення обладнання та сертифікацію".

Хто, коли, кому і що пропонував?

У висловлюваннях російської та німецької сторін є суперечності. Німецький концерн відмовляється підтверджувати, що "Технопромэкспорт" дійсно намагався продати турбіни назад постачальнику. Також залишається незрозумілим - якщо така пропозиція мала місце, то на яких умовах і коли вона діяла. Твердження російської компанії в Siemens коментувати відмовились.

Почалося все з того, що "Технопромэкспорт" і спільне підприємство "Сименс технологии газовых турбин" (65 відсотків належать Siemens, решта - російській компанії "Силовые Машины") у березні 2015 року підписали контракт на виробництво чотирьох газових турбін під проект ТЕС у Тамані. Раніше у мюнхенській штаб-квартирі повідомляли: надійні свідчення того, що турбіни замість вказаного в угоді місця призначення в Тамані потраплять до Криму, Siemens отримав на початку осені 2016 року. Перші повідомлення у пресі про те, що Росія, порушуючи санкції, збирається встановити турбіни замість Тамані у Криму для місцевих ТЕС, прозвучали ще в середині 2015 року. Однак тоді Siemens відмовився брати до уваги висловлені у ЗМІ побоювання, посилаючись на існуючий договір, що забороняв російському партнеру встановлення турбін деінде крім ТЕС у Тамані.

Siemens міг перешкоджати іранцям

Тим часом російське видання РБК повідомляє, що концерн Siemens після конфлікту з російським партнером міг чинити перешкоди намаганням компанії "Ростех" отримати аналогічні газові турбіни для ТЕС у Криму. Ідеться про іранську компанію Mapna - іранці виготовляють турбіни за ліцензією самого Siemens. Взимку керівництво "Ростех" виказувало впевненість, що контракт на постачання турбін буде підписано, однак пізніше підписання було перерване з невідомих причин.

Одразу три джерела РБК повідомили, що основною причиною було саме втручання німецького концерну, який таким чином вжив заходів, щоб не бути звинуваченим  у порушенні санкційного режиму з Росією. На уточнююче запитання DW стосовно цього представник Siemens Вольфрам Трост відмовився дати відповідь. Після того, як стало відомо про відвантаження газових турбін до Криму, концерн Siemens почав скорочувати діяльність у Росії. Обмеження перш за все стосуватимуться співпраці з російськими державними компаніями.