Путін на дроті, або Саміт НАТО на тлі телефонної дипломатії

Франк-Вальтер Штайнмаєр подивився на годинник: "57 хвилин тому в Мінську розпочалася зустріч контактної групи, під час якої будуть узгоджені деталі припинення вогню на основі нічних домовленостей між президентом Порошенком і президентом Путіним". Сказавши це, глава МЗС Німеччини та канцлер Анґела Меркель обмінялись поглядами. В цей момент здалося, що вони знають про телефонні переговори президентів Росії і України більше, ніж вони сказали журналістам в п'ятницю, 5 вересня. Можливо, фраза Штайнмаєра є ключем до розуміння того, що сталося в столиці Білорусі, де Україна і лідери сепаратистів домовилися про припинення вогню на Донбасі.

Зі слів Штайнмаєра було незрозуміло, чи має міністр на увазі телефонну домовленість Путіна і Порошенка 3-го вересня, яку підтвердили їхні прес-служби, або вони спілкувалися вже в ніч між першим і другим днем саміту НАТО. Офіційного підтвердження того, що Порошенко з Уельсу телефонував Путіну в Москву, немає. Якщо це так, то російський президент, якого демонстративно не запросили на саміт НАТО, все-таки став його учасником, хоч і на відстані.

Немає інформації і про те, чи сприяли Меркель і Штайнмаєр телефонній дипломатії. Канцлер Німеччини зазначила лише, що "оскільки президент Порошенко був тут, ми багато говорили".

Заява на полі для гольфу

У кожному разі, український президент явно не збирався влаштовувати прес-конференцію в п'ятницю. Про неї було оголошено за кілька хвилин до початку. Про імпровізацію говорить і те, що журналістів зібрали не в одному з 11 залів для прес-конференцій, а просто неба - на майданчику для гольфу поруч з прес-центром.

Але події в Мінську зробили з Порошенка головного ньюзмейкера саміту. Десятки кореспондентів чекали його більше півгодини, вишикувавшись у дві шеренги вздовж асфальтової доріжки. Охорона постійно закликала представників ЗМІ не штовхатися. Деякі скаржилися, що змушені пропустити підсумкову прес-конференцію генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена, яка проходила паралельно.

"Мирний план" для Донбасу з 12 пунктів

"Як ви вже знаєте, в Мінську був підписаний протокол тристоронньої контактної групи про імплементацію мого мирного плану", - сказав Порошенко англійською. Президент виглядав утомленим, був стриманий і не посміхався. За його словами, протокол містить "12 кроків по встановленню миру і стабільності на частині території Донецької та Луганської області України". Порошенко сказав, що віддав наказ про припинення вогню з 18 години за київським часом. Український президент також повідомив про "дорожню карту з конкретною датою, коли всі 12 пунктів повинні бути реалізовані".

Зокрема, Порошенко згадав про звільнення заручників та децентралізацію влади на Донбасі, економічні свободи, гарантії використання мов, захист культурної спадщини та амністію. Про те, чи буде перекрита українсько-російська ділянка кордону, Порошенко не сказав, хоча раніше це була одна з ключових вимог Києва. Цей пункт прояснив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. "Російсько-український кордон контролюватиметься в тому числі спостерігачами ОБСЄ", - сказав міністр, відповідаючи на запитання DW.

Обама і Меркель пропонують почекати

Західні лідери відреагували на мінські домовленості стримано-оптимістично. Президент США Барак Обама заявив, що налаштований з надією, але в той же час скептично, "виходячи з досвіду минулого". "Проросійські сепаратисти повинні виконувати взяті на себе зобов'язання, а Росія повинна припинити порушувати суверенітет і територіальну цілісність України", - сказав глава Білого дому на підсумковій прес-конференції. Канцлер Меркель зазначила, що припинення вогню - не кінець. "Потрібно подивитися, чи відійдуть російські війська", - сказала канцлер і тут же додала: "Якщо вони там є".

За підсумками двох днів саміту НАТО в Уельсі українська криза була головною подією, відтіснивши інші гарячі точки - Ірак, Афганістан, Близький Схід. Уперше в історії альянсу Україна згадується вже в третьому рядку першого пункту підсумкової декларації - втім, як і Росія. "Агресивні дії Росії проти України фундаментально змінили наші уявлення про єдину, вільну і мирну Європу", - сказано в документі на 24 сторінках.

Український урок змусив НАТО згуртуватися. Оскільки країни Східної та Центральної Європи побоюються агресії Росії, НАТО збирається розширити військову присутність в регіоні. Будуть також створені так звані "сили надзвичайно високої готовності", а в Східній Європі - підрозділ під назвою "Вістря списа". Щоб зрозуміти, куди воно направлене, досить поглянути на карту.

Подвійна стратегія Меркель

При цьому НАТО не стала бити кулаком по столу, називати Росію "ворогом" і остаточно розривати відносини. Критикуючи Москву на словах, на ділі альянс вирішив не розривати Основоположний акт НАТО-Росія від 1997 року. Канцлер Німеччини Меркель сказала, що НАТО продовжуватиме "подвійну стратегію": з одного боку - жорстка лінія, санкції; але з іншого - відкритість до діалогу. Риторика Меркель щодо Росії була більш м'якою, ніж слова Обами, але з ключових питань їхні заяви збігалися.

Що стосується України, то в Уельсі вона отримала запевнення в підтримці альянсу, членом якого не є, і найближчим часом, схоже, не стане. На саміті це питання не стояло в центрі уваги. Слова про підтримку Києва звучали в кожному виступі багато разів. Можливо, так у НАТО намагалися прикрасити той факт, що оборонний союз безпосередньо солдатами та зброєю допомогти Україні не може. НАТО надасть Києву нелетальну зброю, наприклад, бронежилети, і допоможе модернізувати армію в плані логістики та управління. Програма на суму в 15 мільйонів розрахована на кілька років.