Ризик з гарантією

Платникам податків доведеться розрахуватися за ризиковані інвестиції інших українців. Такі наслідки матиме ухвалення Верховною Радою 15 листопада законопроекту "Про внесення змін до закону "Про систему гарантування вкладів фізосіб" щодо відшкодування шкоди, заподіяної зловживаннями в сфері банківських і фінансових послуг". Відповідно до нього, гроші, що були втрачені в банках-банкрутах внаслідок злочинних операцій, мають бути повернені людям Фондом гарантування вкладів, який залучає кошти у тому числі з державного бюджету. Законопроект був розроблений за участі Національного банку України (НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), міністерства фінансів і правоохоронних органів та був поданий до парламенту президентом Петром Порошенком.

Проблема банку "Михайлівський"

Закон був спеціально написаний для вирішення ситуації з банком-банкрутом "Михайлівський". Близько 14 тисяч громадян розмістили 1,5 мільярда гривень на рахунках двох фінансових компаній, але депозитні договори підписувалися в офісах банку і за участі його співробітників. При цьому дохідність цих інвестицій була вищою, ніж банківських депозитів. Оскільки держава гарантувала поверенення коштів, які були розміщені на рахунках виключно банків, то Фонд гарантування відмовився виплачувати клієнтам "Михайлівського" гроші за договорами з фінкомпаніями. "На день уведення тимчасової адміністрації в банк "Михайлівський" цих коштів на рахунках клієнтів не було, а значить, їхні власники не мали права на отримання компенсації в рамках гарантованої суми відшкодування", - заявляли раніше в прес-службі Фонду. 

Однак президент України вирішив, що держава має розрахуватися за цю аферу акціонерів банку. "Зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (...), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика небанківською фінансовою установою, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування",- пояснив свою ініціативу Петро Порошенко. Мовляв, серед постраждалих від схеми, реалізованої за участі банку "Михайлівський", понад 45 відсотків осіб є старшими 55 років, які, вочевидь, не змогли оцінити всі ризики.  

При цьому раніше в Фонді гарантування запевняли, що вкладники здебільшого знали про ризикованість своїх інвестицій. "Ми спілкувалися з цими людьми. Деякі з них - це справді пенсіонери, які не розуміли з ким підписували договори. Але більшість громадян знали, кому і на яких умовах вони довіряють свої гроші",- стверджувала заступниця директора-разпорядника Фонду Наталія Радуха. 

Варто зазначити, що фінансовим компаніям не заборонено залучати грошові кошти у громадян. "Схема, використана для залучення депозитів, була легальною. Але держава не гарантувала повернення коштів за цими схемами запозичення. Ось в чому різниця", - пояснив директор-розпорядник Фонду Костянтин Ворушилін. 

Державні гроші

У парламенті впевнені, що ухвалення законопроекту допоможе ошуканим вкладника. "Нарешті влада звернула увагу на постраждалих вкладників. У нашому комітеті ми провели десятки розширених нарад та комітетських слухань. І знаєте, що найгірше? Жоден із державних органів не запропонував якогось виходу із ситуації. І лише в останню хвилину під акції протесту внесли законопроект", - заявив голова комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка.

Фактично за ризиковані фінансові операції будуть розплачуватися платники податків. "На сьогодні інвестиції для багатьох клієнтів нагадують гру: вкладник вибирає банк з високою, набагато вищою за ринкову, процентною ставкою за депозитом, і після банкрутства такого банку отримує свої кошти через Фонд гарантування. І так багато разів", - зазначає заступник голови правління "Ощадбанку" Антон Тютюн. У підсумку за "нерозбірливість" і "довірливість" клієнта розплачується по суті бюджет, наголошує банкір.

Утім, представники вкладників кажуть, що закон має запобіжні заходи для уникнення подібних до "Михайлівського" ситуацій в майбутньому. "Афілійованим з банками фінансовим компаніям заборонили залучати гроші від населення А якщо банк буде залучати гроші населення на користь третіх осіб, то зобов'язаний повідомляти інвесторів про те, що такі гроші не гарантуються Фондом", - пояснив DW голова комітету із захисту прав вкладників Ради громадського мониторингу при ФГВФО Роман Бадаліс. 

Виплата 1,2 мільярда гривень (а саме стільки доведеться виплатити ФГВФО) вкладникам фінкомпаній "Михайлівського" навряд чи серйозно позначиться на роботі Фонду, зрештою, він за потреби залучає кошти в міністерства фінансів та Нацбанку. До того ж Фонд може якийсь відсоток коштів витягнути зі збанкрутілих фінкомпаній, каже голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. Але швидке ухвалення парламентом законопроекту без обговорення, за його словами, - неправильний крок. "Думаю, цю тему треба переосмислити - банкам слід заборонити нав'язувати клієнтам договори вкладів компаній з небанківського сектора. 60-70 відсотків вкладників все одно не усвідомлюють, що такі договори, навіть підписані в банку, не гарантуються Фондом",- наголосив Шапран.