Модернізація промисловості

Стан хворого стабільно важкий - цей медичний термін цілком можна застосувати й до української економіки. "Те, що українська економіка гальмує, уже навіть не викликає здивування, - сказав у розмові з DW директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. - Сподівання на те, що криза підштовхне до прискореної реструктуризації, так і не виправдались".

Наприкінці минулого тижня Держстат у Києві оприлюднив дані, які примусили ще раз серйозно замислитись: у вересні промислове виробництво в Україні скоротилось у порівнянні з вереснем минулого року на 5,6 відсотка. Цей показник виявився гіршим, ніж очікувалось. Вкрай серйозна ситуація для народного господарства, в якому частка промисловості у ВВП складає майже четверту частину.

Галузі зі зростанням - винятки

Падіння промислового виробництва в Україні розпочалось в середині минулого року й поки що експерти не очікують якогось радикального поліпшення. "Падіння відбувається через системні чинники і має загальний характер, - зазначила аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ганна Чередниченко, відповідаючи на запитання DW. - Галузі, в яких відбулось зростання, - це винятки".

Скрутну ситуацію в промисловості починають відчувати й суміжні сфери економіки. Чередниченко звернула увагу на те, що зменшення обсягів промислового виробництва призводить до зменшення попиту з боку промисловості на продукцію та послуги інших галузей. "Найбільше від такого попиту залежать гуртова торгівля і вантажний сегмент транспорту, обіг яких у січні-вересні скоротився на 3,5 відсотка і 7,8 відсотка відповідно", - зауважила Чередниченко.

Загроза для гаманців

Судячи з усього, українцям тепер доведеться ще тугіше затягувати паски. Оскільки промисловість - лідируюча сфера української економіки, то від нинішньої ситуації, каже Юрчишин, слід очікувати й негативного впливу на добробут українців загалом. "Це звичайно втрата у заробітній платні, адже зниження виробництва означає зниження зайнятості або консервацію заробітних плат", - пояснив експерт. За його спостереженнями, останнім часом зарплати в Україні вже перебувають на стійкому законсервованому рівні.

Серед причин такого негативного розвитку аналітики називають не лише зовнішні фактори на кшталт слабкості світової економіки, проблем в Єврозоні або на російському ринку. Також сумнівні економічно-політичні рішення, які є реакцією на внутрішньополітичні проблеми України, зовсім не сприяють покращенню ситуації.

Прокляття фіксованого курсу

Експерт групи німецьких радників при українському уряді Роберт Кірхнер звернув увагу, зокрема, на збереження прив'язки гривні до долара. "Водночас інші валюти в регіоні розвивались значно слабше, що створило додаткові імпульси для експорту в цих країнах", - сказав аналітик в інтерв'ю DW. Українські ж експортери натомість залишаються сидіти на своєму занадто дорогому товарі.

Фіксований обмінний курс має ще один небажаний побічний ефект - він негативно впливає на забезпечення кредитами економіки, пояснив Кірхнер. За його словами, високий девальваційний тиск на гривню призводить до дуже обмежуючої грошової політики - як результати, маємо високі ставки. "За таких умов кредитування підприємств є майже неможливим, що гальмує інвестиції в нові машини й устаткування, - констатував німецький експерт. - Це, в свою чергу, послаблює й зростання".

Без структурних реформ не обійтись

Для протидії негативним тенденціям, які нині спостерігаються в українській економіці, на думку Кірхнера, важливо також провадити орієнтовану на стабільність макроекономічну політику. Передусім ідеться про подолання так званих дефіцитів-близнюків, тобто дефіциту державного бюджету й дефіциту торговельного балансу. "Тут треба терміново щось робити", - наголосив Кірхнер.

Крім того, аналітик вказав на виняткову важливість структурних реформ, без яких не підвищити конкурентоздатність країни. "Якщо Україна, яка є дуже відкритою країною, хоче продавати свої товари на світових ринках, то їй доведеться пройти цей шлях", - сказав Кірхнер.

Угода про асоціацію й інвестиційний клімат

Аналітики змальовують досить сумні перспективи в разі замороження нинішнього становища й застерігають, що українська економіка може "проспати модернізацію". "Конкуренти на світових ринках щодня збільшують свою продуктивність, проводять модернізацію, - зауважив Кірхнер. - І Україна теж повинна включитись у це змагання".

Його український колега Юрчишин звернув увагу на те, що вже зараз українських виробників починають витісняти з певних ринкових ніш. Ще не так давно запорізьке підприємство "Мотор Січ" постачала до Росії двигуни, які використовували, зокрема, в російських вертольотах. Зараз Росія оголосила власну програму з виробництва подібних двигунів. "Витіснення уже відбувається, або принаймні започатковується", - застеріг аналітик.

З огляду на таку ситуацію, як Юрчишин, так і Кірхнер наголошують на винятковій важливості залучення зовнішніх інвесторів. "Для цього власне не погано мати й такий інструмент, як угоду про асоціацію з ЄС, адже це принаймні в довгостроковій перспективі допоможе створити привабливі для інвесторів умови, - каже Кірхнер. - За допомогою прямих іноземних інвестицій Україна зможе модернізуватись і підвищити свою конкурентоздатність на світових ринках". Поки що ж, як повідомляє в понеділок, 21 жовтня, "Економічна правда", в Україні другий рік поспіль спостерігається падіння обсягу прямих іноземних інвестицій. За вісім місяців цього вони становили 2,51 млрд доларів, що на понад 41 відсоток менше аналогічного періоду торік, пише інтернет-видання з посиланням на Нацбанк України.

Що ж стосується промислового виробницва, то за підсумками нинішнього року падіння промисловості в Україні становитиме 3-3,5 відсотка, прогнозує директор економічних програм Центру Разумкова Юрчишин. Українська економіка й надалі переживає рецесію, виходу з якої досі не знайдено.