Чого Україні очікувати від саміту "Східного партнерства"

24 листопада відбудеться п'ятий саміт "Східного партнерства". Уперше він проходить в Брюсселі. В Євросоюзі наголошують, що місце проведення є сигналом і "чітко демонструє відданість усього ЄС "Східному партнерству" - ініціативі, яку було запущено 2009 року з ціллю поглибити політичні та економічні зв'язки України, Грузії, Молдови, Білорусі, Азербайджану та Вірменії з ЄС.

Гучних політичних оголошень на саміті не очікується, крім запланованого підписання угоди про всеосяжне та розширене партнерство з Вірменією. Це підтверджують усі співрозмовники DW у Брюсселі. Більшість очікуваних гучних подій за час між нинішнім та попереднім самітом, який пройшов у травні 2015 року в Ризі, уже відбулася. Зокрема, набули чинності три угоди про асоціацію: з Грузією та Молдовою у 2016-му, з Україною - у вересні 2017 року. Крім того, 2017 року українці та грузини отримали безвізовий режим з Євросоюзом.

Тому мета нинішнього саміту - підбити підсумки останніх років і скласти плани на майбутнє. Зараз час працювати над тим, аби громадяни країн "Східного партнерства" відчули на собі позитивні результати цієї ініціативи, кажуть у Брюсселі.

Мета Києва - членство в ЄС

Якщо раніше найбільш видимою ціллю Києва у відносинах з ЄС була візова лібералізація, то нині Україна докладає зусиль, аби Євросоюз визнав перспективу її членства. Однак не всі держави-члени об'єднання готові піти на це. Через цю незгоду за підсумками саміту Україна-ЄС у липні цього року не було ухвалено підсумкову декларацію. Консенсусу з цього питання немає і досі.

Однак Київ не відступається. Президент України Петро Порошенко, говорячи про свою участь у саміті, заявив: "Кінцеву мету ми з вами чітко знаємо - повноправне членство в найпрестижнішому союзі світу". А заступник глави адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв опублікував у виданні EUobserver колонку, де наголошує: "Чого Україна у підсумку хоче, це простий сигнал: "Коли ви готові, то ви - вступите".

Завдання - імплементація угоди про асоціацію

Але в підсумковому документі європейська перспектива країн "Східного партнерства", швидше за все, хоч і буде згадана, але не з таким формулюванням, як би того хотів Київ. "Учасники саміту визнають європейські прагнення та європейський вибір партнерів", - ідеться у проекті декларації, який вдалося побачити DW. Однак, як заявив напередодні саміту єврокомісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган (Johannes Hahn), проект декларації ще остаточно не погоджено.

Таке формулювання новим не є - воно міститься як у декларації саміту в Ризі, так і в угоді про асоціацію. Проте, як говорить експерт брюссельського аналітичного центру CEPS Грант Костаньян, саме таке формулювання було заблоковано на липневому саміті Нідерландами. Коротко він описує ситуацію так: "Україна приїжджає на саміт, просячи у ЄС більшого, особливо перспективу членства. Відповідь ЄС: ви повинні спершу імплементувати дуже амбітну угоду про асоціацію, перш ніж рухатися далі. А тут ми бачимо деякі відставання в імплементації, особливо з боку України". Лідером же у питанні імплементації домовленостей та реформ серед країн "Східного партнерства" він називає Грузію.

І справді, імплементація угоди про асоціацію стала мантрою в Брюсселі, коли йдеться про Україну. "Зараз ми маємо зосередитися на імплементації", - наголошує єврокомісар Ган. Головне зараз - виконання взятих на себе в угоді про асоціацію зобов'язань, каже джерело DW у ЄС і додає: "Я думаю, у світі немає країни, де Євросоюз уже залучений так само, як в Україні".

"Східне партнерство плюс"

Іншим гучним оголошенням саміту могло би стати"Східне партнерство плюс", яке рекомендував запровадити Європарламент. Воно мало би стати розширенням уже закріпленого в програмі принципу "більше за більше". А саме: країни, які роблять більше в реформах, мають і отримувати більше підтримки з Брюсселя. Обговорюються різні варіанти такої підтримки - приєднання країн до митного союзу ЄС, або ж створення трастових фондів інвестицій для України, Грузії та Молдови. Утім, проект декларації нинішнього саміту згадки ані про "Східне партнерство плюс", ані про трастовий фонд не містить.

Хоча євродепутат Пятрас Ауштрявічюс вважаю цю ідею правильною. ЄС, за його словами, не повинен "повертатися спиною" до тих, хто досягнув більшого. Натомість Грант Костаньян скептичний до ідеї "Східного партнерства плюс", адже вважає, що вона може розвалити все "Східне партнерство", адже виокремлюватиме окремі країни. "Для ЄС важливо зберігати "Східне партнерство" як ініціативу, яка включає всіх", - переконаний експерт.

20 завдань до 2020 року

"Ключовий фокус цього саміту буде на необхідності досягнути відчутні результати для громадян (країн "Східного партнерства". - Ред.)", - каже джерело DW у Євросоюзі. Зробити це хочуть за допомогою визначення 20 ключових завдань до 2020 року, які й мають стати основним підсумком п'ятничного саміту.

На саміті в Ризі визначили чотири сфери, на посиленні яких має зосередитися "Східне партнерство", а саме економіка, державне управління, взаємодія та суспільство. Тепер мають бути сформульовані по кілька завдать на кожну сферу. Так, в економіці планують надавати кредити малому та середньому бізнесу - у місцевій валюті. Бюджет ініціативи - 100 мільйонів євро. За допомогою цих грошей ЄС хоче гарантувати ризики місцевих банків. Таким чином, за словами Гана, вони зможуть видавати позики бізнесу на загалом мільярд євро.

Іншою ціллю є гармонізація та зниження тарифів на роумінг. Грант Костаньян пояснює, що про скасування плати за роумінг поки не будуть говорити, адже для цього необхідно вести переговори з приватними операторами. Тому ЄС і обирає "скромні формулювання". Сам проект, який може завершитися і скасуванням плати, буде довготривалим та складнішим, ніж процес скасування роумінгу в ЄС - як через інтереси операторів у самих країнах "Східного партнерства", так і через те, що більших фінансових втрат зазнають компанії у ЄС, уточнює експерт.

У сфері державного управління серед головних цілей - антикорупційні механізми та судові реформи. Для посилення суспільства, зокрема, у Тбілісі збираються відкрити Європейську школу "Східного партнерства", а також збільшити можливості студентських та наукових обмінів у рамках програми Erasmus+. "Взаємодія означає поєднати країни Сходу з ЄС", - говорить Ган. Мова, за його словами, йде і про інфраструктуру, зокрема, поширення Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T) на країни "Східного партнерства".