Чому Росія вимагає змінити постанову Ради про місцеві вибори
15 вересня 2020 р.
Постанова про призначення місцевих виборів на 25 жовтня цього року, за яку Верховна Рада України проголосувала 15 липня, одразу стала предметом суперечок між Києвом та Москвою. Адже ця постанова прив'язувала проведення голосування в анексованому Росією Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) до "припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України" та "відновлення повного контролю України над державним кордоном". Під час телефонної розмови президентів України і Росії Володимира Зеленського і Володимира Путіна останній сказав, що рішення українського парламенту суперечить мінським угодам і ставить під загрозу перспективи врегулювання конфлікту.
А на початку серпня заступник голови Адміністрації президента РФ Дмитро Козак взагалі заявив, що переговори на рівні політичних радників голів країн і урядів "нормандської четвірки" - України, Росії, Німеччини і Франції - щодо врегулювання конфлікту на Донбасі "позбавлені сенсу". У оприлюдненому в ЗМІ листі Козака на адресу Яна Гекера (Jan Hecker) - зовнішньополітичного радника канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) - російський можновладець називав ці перемовини "безкінечним спектаклем".
Читайте також: Чому Зеленському не варто чекати швидкого миру на Донбасі
Місцеві вибори як питання розбрату
Однак вже 11 вересня нова зустріч Козака з колегами з України, Німеччини і Франції знову відбулася. Після неї заступник голови адміністрації Путіна знову згадав про постанову Верховної Ради, яка викликала незадоволення його шефа. Він зазначив, що радники домовились, що Верховна Рада України відкоригує її і приведе у відповідність до Мінських угод.
У той же день народний депутат з президентської фракції "Слуга народу" і представник України в політичній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи (ТКГ) щодо врегулювання на Донбасі Андрій Костін заявив, що проєкт постанови про проведення місцевих виборів, що "повністю відповідає Мінському комплексу заходів", вже перебуває на розгляді парламенту. Документ, мовляв, передбачає вилучення згадки про деокупацію ОРДЛО як передумову для проведення там місцевих виборів.
Єрмак і Разумков все спростовують
Попри хвилю обурення, яка прокотилася соціальними мережами через ці новини, лише через декілька днів - у неділю, 13 вересня, - керівник Офісу президента (ОП) України Андрій Єрмак запевнив, що на зустрічі радників глав держав "нормандської четвірки" в Берліні українська сторона не брала на себе жодних зобов'язань щодо перегляду постанови Верховної Ради про призначення місцевих виборів. "І це неможливо, тому що ми не можемо втручатися в діяльність українського парламенту", - наполіг він.
Заспокоїти ситуацію спробував і спікер українського парламенту Дмитро Разумков. За його словами, наразі в порядку денному на поточний тиждень постанов про зміну порядку проведення місцевих виборів у жовтні немає. "На жаль чи на щастя, але ситуація на сьогодні є такою, що внести зміни до постанови про оголошення виборів, яка була ухвалена Верховною Радою - м'яко кажучи, дуже складно. Тому що - я про це вже неодноразово говорив - це може поставити під сумнів організацію виборів, які готуються і до яких готується вся держава", - пояснив Разумков.
Вже не перші місцеві вибори без Донбасу
За словами голови київського Інституту світової політики Євгена Магди, закиди у бік Києва щодо того, що ухвалена Верховною Радою постанова про місцеві вибори суперечить Мінським угодам, не мають реальних підстав. "Рішення провести місцеві вибори без територій ОРДЛО просто зафіксувало факт, що до осені досягти необхідних безпекових та організаційних передумов для їхнього проведення за будь-яких умов вже не вийде", - розмірковує Магда.
Про те, що Верховна Рада вже призначала місцеві вибори без їхнього проведення на території ОРДЛО і раніше, у розмові з DW нагадує і експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко. Водночас, зазначає він, нині ситуація відрізняється від обставин 2015 року. Експерт пояснює - зараз хід протистояння на Донбасі є більш передбачуваним, вірогідність ескалації тепер значно нижча.
Траєкторія "формули Штайнмаєра"
Саме тому, впевнений Капітоненко, зараз у Кремлі вбачають шанс, аби домогтися виконання Мінських домовленостей у власній інтерпретації. "У 2015 році було зрозуміло, що Петро Порошенко з його поточним курсом і поточним складом парламенту виконувати угоди у тому вигляді, як вони записані і як росіяни хотіли би, аби вони були виконані, не зможе", - пояснює експерт.
Тепер, каже Капітоненко, у Москві можуть вважати, що та траєкторія, яку переговори з Києвом взяли після погодження ТКГ так званої "формули Штайнмаєра", може призвести до виконання Мінських домовленостей у тій послідовності, на якій наполягає російська сторона. Це, зокрема, передбачає, що місцеві вибори в ОРДЛО мають відбутися до отримання Києвом контролю над кордоном та виведення іноземних формувань з української території, нагадує експерт. "Для Кремля важливо отримати поступки у цьому питанні", - додає він.