Щасливий партнер - еліксир довголіття

Уявіть собі ці два типи людей: перший - нещасливий, другий - щасливий. 

Перший тип: архетип диванного овоча. Така людина піднімається з дивана тільки для того, аби викурити сигарету або коли треба вийти на вулицю. Їсть перед телевізором і тільки готову їжу з супермаркету. Чому? Тому що ця людина - нещаслива. Все дратує її: робота, друзі та й життя загалом.

І другий тип: людина-позитив. Їй подобається свіже повітря, вона полюбляє зустрічатися з друзями, і вона завжди повна ентузіазму щодо нового. Ця людина любить своє життя та вважає, що воно є прекрасним.

Ви можете належати до першого або другого типу, або бути їхнім поєднанням. У будь-якому разі, у стосунках щастя або нещастя однієї людини рано чи пізно вплине на її партнера - потенційно із далекосяжними наслідками.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Тілбургським університетом в Нідерландах, щастя людини може продовжити її власне життя та навіть життя її партнера або партнерки.

Я - це я, а ти - це ти

Всі переживають періодичні емоційні зльоти та падіння. Але важливо не дозволяти своєму емоційному стану щоразу змінюватись тоді, коли змінюється настрій партнера. 

Ви можете запитати: "Як я можу не звертати уваги, коли мене дратує та засмучує, коли він постійно лежить на дивані?" 

"Перше, що треба зробити - це чітко відокремити "ти" та "я", - зазначає психолог Ганс-Ґеорґ Лауер (Hans-Georg Lauer). Його порада звучить просто, але її не так просто втілити у життя. Особливо у романтичних стосунках, де люди прагнуть розділити свої почуття та бути разом, єдиним цілим. "Розуміння того, де починається власний простір та де закінчується простір іншої людини - дуже свідомий процес, - відмічає Лауер. - Та дуже важливий".

Незадоволення одного партнера чимось не означає автоматичного невдоволення іншого партнера. Люди, які усвідомлюють це, можуть захистити себе від зайвих емоційних коливань. Їм потім легше зрозуміти або прийняти емоційний стан іншої людини, додає Лауер. А хто не хоче бути зрозумілим та прийнятим - навіть коли він у жахливому емоційному стані?

Підтримуй своє щастя

Завішені штори та похмурий вигляд обличчя не допоможуть нікому, каже психолог. А коли людина щаслива, дуже корисно спробувати зберігати цей емоційний стан. Часом корисно просто зробити паузу. Але робити це буває важко. Часто наш життєвий досвід визначає нашу неспроможність думати ясно.

"Отже, питання полягає у наступному: чому ми навчаємось від наших батьків та вихователів?" - запитує психолог. Декого навчають співпереживати, коли комусь погано. Або людина почувається винною, якщо вона щаслива у той час, коли хтось поруч нещасний. Лауер радить це перебороти: "Будьте щасливими, якщо ви щасливі та задоволені. І намагайтесь стати ще більш щасливими".

Щастя є "заразним". Це - найкращий спосіб допомогти сварливому партнеру, який не встає з дивана.

Що відбувається?

"Важливо демонструвати певний рівень уважності, - продовжує Лауер. - Для розуміння, що саме відбувається, та, якщо це можливо, поговорити про це". 

Але це може бути непросто. Коли психолог говорить "поговорити про це", він не має на увазі пробувати налаштувати іншу людину на кращий настрій, даючи банальні поради або ділючись життєвими мудрощами.

"Йдеться про вміння вислухати переживання іншого без упереджень та засуджень", - уточнює психолог. Якщо партнер ділиться, жаліється, або навіть лається, краще просто залиште все так, як є. Просто слухайте. Такий підхід може допомогти вам захистити також і себе.

Кожна суперечка або дискусія про вагомість або безглуздість нагативних думок партнера може призвести до більшого залучення іншого партнера, попереджає Лауер. І тоді кордони між "я" та "ти" швидко втрачають чіткість.

Мовчання - золото

Але що, якщо людина впевнена, що вона точно знає, що потрібно зробити партнеру, аби позбутися поганого настрою? "Підказки та поради можуть поглибити нещастя людини", - зазначає психолог.

Він пояснює, що ваша порада базуватиметься на вашій власній інтерпретації настрою партнера, а вона може дуже відрізнятись від того, як він або вона сприймає реальність. Як наслідок, ваш партнер може почуватись неприйнятим та не зрозумілим, і його настрій ще більш погіршиться. А це у підсумку зіпсує і ваш настрій.

Важливим є не те, що ви говорите, а те, як ви це робите. Ніхто не приречений бути нещасним. Але коли похмурий настрій зберігається, навіть найбільш стійкі партнери можуть відчути себе у небезпеці.

Тому так званий "я"-меседж може стати тут ключовим. Якщо ви кажете, що хочете поговорити про проблеми іншої людини, тому що ви хочете з нею більш близьких стосунків - це гарний варіант. А не казати, що через поганий настрій партнера ви також почуваєтеся нещасним. "Все залежить від того, як ви це говорите", - додає Лауер.

Синдром помічника

Стосунки із хронічно незадоволеною людиною принесуть мало радості. Тому, можливо, є сенс насамперед запитати себе, чому ви обрали такого партнера або партнерку. Людину, яка почувається жертвою та якій ви відчуваєте потребу постійно допомагати.

Ганс-Ґеорґ Лауер вважає, що це є очевидною ознакою незбалансованих стосунків, до яких призвели обидва партнери. "Можливо, ви відчуваєте деяке задоволення від надання допомоги", - додає він. Чи ви справді його відчуваєте?

Щоб відповісти на подібне питання, ви повинні вміти дивитись на себе критично, а мало хто здатний це зробити. Можливо, вам самим слід звернутися до психолога, пропонує Лауер. Інвестувати трохи часу у власне щастя - корисно будь-кому.

Отже, щасливі люди можуть мати позитивний ефект на своє оточення. І лише самого щастя може бути достатньо для того, щоб зробити щасливими інших людей, навіть дратівливу споріднену душу, що сидить на вашому дивані.