Що завадило попередити теракт в Берліні?

Як же так, дивуються в Німеччині, правоохоронці знали, яку загрозу становить Аніс Амрі, який, вірогідно, вчинив теракт у Берліні, і все одно не зуміли його зупинити. Недбалість та помилки відповідних структур? Брак належної законодавчої бази? Недостатньо послідовне застосування чинних законів? На такі запитання в Німеччині лунають різні відповіді.

Два дні в'язниці

Аніс Амрі не міг би здійснити теракт, якби його вчасно вислали з Німеччини. Відмову в притулку й розпорядження покинути країну він отримав ще в червні цього року.

30 червня - була субота - його під час чергової перевірки затримали поліцейські в місті Фрідріхсхафен на березі Боденського озера. На підставі документів вони встановили, що затриманий перебуває на території Німеччини незаконно, і взяли його під варту. В ізоляторі для тих, хто підлягає депортації, він провів, однак, лише два дні.

Наступного робочого дня, тобто в понеділок, з відомства в справах іноземців федеральної землі Північний Рейн - Вестфалія, яке вело справу, на запит із Фрідріхсхафена повідомили, що депортувати Амрі поки що неможливо, оскільки з Тунісу все ще не надіслали документи, які б підтверджували його особу. Затриманого відпустили.

Проблема депортації

Але могли й не відпускати. Згідно з німецькими законами, відтермінування депортації надається у випадку тяжкої хвороби, вагітності, отримання професійної освіти (до закінчення навчання), щоб не розривати родини, якщо з країною призначення нема прямого авіазв'язку або вона відмовляється приймати назад свого громадянина, при відсутності документів, які б підтверджували особу того, хто підлягає депортації.

Брати під варту - на термін до шести місяців з можливістю продовження терміну до року - особу, котра отримала повідомлення про депортацію, допускається тоді, коли ця людина активно ухиляється від депортації, бешкетує, намагається переховуватися від поліції.

Амрі не переховувався. Але попри це, деякі німецькі правники вважають, що його, як людину, котру спецслужби внесли до списку 549 найнебезпечніших потенційних терористів-ісламістів, можна було ізолювати від суспільства на той час, допоки влада не розібралась би з його документами.  

Хай там як, міністерство внутрішніх справ Німеччини тепер наполягає на якомога швидшому узгодженні його законопроекту, який передбачає арешт іноземця, що підлягає депортації, якщо він представляє собою "загрозу для безпеки в суспільстві".

Проблема реадмісії

Гарячі суперечки ведуться у Німеччині щодо списку так званих безпечних країн, заяви біженців з яких розглядаються в Німеччині за прискореною процедурою. Туніс, а також Алжир та Марокко до цього списку поки не внесені. Заперечують уряди федеральних земель, в яких беруть участь представники Зелених.

Зелені й після теракту залишаються при своїй думці, вказуючи на те, що хай Туніс хоч тричі буде оголошений безпечною країною, Аніса Амрі все одно було би неможливо своєчасно туди вислати, оскільки туніська влада відмовлялася його приймати.

Проблема не в відсутності статусу безпечної країни, кажуть Зелені, а в недоліках угод про реадмісію. На їхню думку, піклуватися про їхню більшу ефективність повинні міністри внутрішніх та закордонних справ ФРН.

З іншого боку, вказує, наприклад, експерт з питання надання притулку, адвокат Ґізела Зайдлер, "не можна докоряти владі країни, що вона хоче провести ретельну перевірку, перш ніж приймати когось назад". Адже й Німеччина, нагадує вона, не пускає до себе без перевірки всіх, хто стверджує, що вони німці.

Чому випустили потенційного терориста?

У пресі Німеччини зараз багато пишуть про неузгоджені дії німецьких правоохоронних органів, про брак координації між спецслужбами та поліцією, про правові колізії, що виникають унаслідок суворого розмежування повноважень між владою федеральних земель.

Наприклад, запідозривши в Анісі Амрі потенційного терориста, влада Північного Рейну - Вестфалії, як і належить, передала справу до федеральної прокуратури. Там його не вважали достатньо значною фігурою, не заарештували, а коли в березні цього року Амрі перебрався до Берліна, наказали наглядати за ним берлінській владі.

У столиці, однак, на нього завели справу за підозрою не у підготовці теракту, а в намірі здійснити пограбування, щоб отримати гроші на придбання зброї. А це передбачає менший рівень уваги до підозрюваного. З березня по вересень за Амрі стежили, прослуховували його телефонні розмови, але даних, що підтверджували би підозри, слідчі так і не отримали. Для подальшого цілодобового спостереження за Анрі підстав не було, наглядали за ним тільки спорадично.

Нишпорки та WhatsApp

Ця обставина обурює багатьох у Німеччині, адже Амрі залишався у списку з 549 потенційних терористів. Щоби цілодобово стежити за всіма, бракує людей, відповідають у міністерстві внутрішніх справ.

На урядовій прес-конференції у п'ятницю,23 грудня, зі слів представника МВС вияснилося, що 549 - це загальне число, на території ж Німеччини перебуває лише приблизно половина потенційних терористів. З цієї половини у тюрмах сидить 80. Отже, залишається близько 200 осіб.

Ще одна проблема, на яку вказує німецька преса, - обмежені можливості поліції тримати під контролем  усі канали зв'язку між потенційними терористами, які дедалі частіше користуються зашифрованими месенджерами. Газета Bild пише про те, що МВС ФРН за підтримки міністерства юстиції добивається права засилати на мобільні телефонии підозрюваних троянів, які дозволяють розшифровувати таке листування.

Міністр внутрішніх справ справді ще у серпні говорив про те, що треба створити однакові правові можливості для перлюстрації всіх каналів комунікації - не лише електронної пошти, смс-повідомлень та телефонних розмов, але й інформації, яка передається через такі месенджери, як WhatsApp.

Розповідаючи про це на урядовій прес-конференції, представник МВС ФРН Тобіас Плате разом із тим багатозначно підкреслив, що серпнева заява його міністра не означає, що у німецьких правоохоронних органів зовсім немає можливості читати те, що підозрювані пишуть один одному такими каналами зв'язку.

Плате не став заперечувати, що правоохоронні органи ФРН, можливо, припустилися помилок, не зумівши запобігти теракту в Берліні. Але будь-які практичні висновки, законодавчого плану або ж для поліції, прокуратури та спецслужб, додав він, можна буде зробити тільки після завершення розслідування всіх обставин цього злочину.