9 травня у Берліні: під гуркіт мотоциклів і пісні Висоцького
10 травня 2015 р.Про те, що 70 років тому в Європі завершилася Друга світова війна, у Берліні нагадують величезні планшети з чорно-білими фотографіями з тих місць, на яких вони встановлені. Акція пам'яті, присвячена ювілейній даті, називається "Весна в Німеччині у 1945 році". "Неможливо собі уявити, що Паризька площа біля Бранденбурзьких воріт була в такому стані", - каже чоловік, уважно розглядаючи світлину.
Цього року заходи з ушанування пам'яті у Берліні почалися 8 травня і розтяглися на три дні. Зазвичай держава бере не дуже велику участь в організації таких заходів. Як правило, ініціативу виявляють незалежні громадські організації і об'єднання, а також пересічні громадяни. Так, у західній частині столиці Німеччини у меморіальній церкві кайзера Вільгельма з 8 до 10 травня триває "Фестиваль миру" - з концертами, читаннями і дискусіями про пацифізм, боротьбу з мілітаризмом і неонацизмом. Всюди плакати з гаслами"Ні війні. Ні нацизму". Активісти роздають наклейки з закресленими танками.
"Ми не забули про те, що було", - говорить Естер Беярано, колишня ув'язнена концтабору Освенцім. Нині на сцені вона виконує пісні проти расизму. "Пісні з концтабору", - називає їх сама Беярано. Незважаючи на свій вік, - їй 90 років - вона віддає перевагу стилю реп. Старшокласниця Аня визнає, що якби не її друг, котрий буквально притягнув її на цей фестиваль послухати бабусю - репера, вона б і не згадала про те, що у ці дні 70 років тому був переможений нацизм.
"Нічні вовки" у Трептов-парку
На сході Берліна у Трептов-парку атмосфера дещо інша. До меморіального кoмплексу, де поховані близько 7000 радянських солдатів, що полягли під час штурму Берліна, складно під'їхати. Усі місця на парковках зайняті. За оцінками берлінської поліції, кількість охочих покласти квіти до бронзового пам'ятника воїну-визволителю у Трептов-парку в суботу досягла 10 тисяч осіб. "Я щороку приходжу сюди, але такого натовпу тут ніколи не було", - розповідає дівчина з дитиною на руках. Над її головою розвівається прапор Росії. Також впадає у вічі велика кількість прапорів Німеччини, Радянського Союзу. Є також прапори так званої "Новоросії". Лунають пісні років війни і переважно російська мова.
На сходах, що ведуть до пам'ятника, вибудувалася дуже велика черга. Поруч збираються байкери у чорних шкіряних куртках. "Ми - місцеві. У нас свій клуб у Берліні. Сьогодні ми тут, зокрема і для того, щоб підтримати "Нічних вовків", - розповідає молодик, котрий назвався Вадимом. Те, що 9 травня у Трептов-парку як ніколи багато мотоциклістів, не помітити складно.
Через деякий час невеликими групами починають прибувати байкери з клубу "Нічних вовків". Ці "вовки" з Росії, Македонії, Сербії, Болгарії, країн Балтії, Німеччини - загалом близько ста осіб - позують задоволеному натовпу. Багато хто хоче з ними сфотографуватися, тому просування до пам'ятника затримується надовго. Дехто навіть бере автографи. Черга на сходах перед ними розступається.
Натовп починає скандувати "Росія! Ура!", а потім затягує пісню "День победы". Байкери явно почуваються тут, у Трептов-парку, зірками. Героями дня. Підтримати їх приїхали члени чеченського спортивного клубу у Гамбурзі Akhmet. На футболках чеченських спортсменів, що справляють враження охоронців "Нічних вовків", - портрет президента Чеченської республіки Рамзана Кадирова.
Ревіння мотоциклів байкерів на виході з парку глушить баяніста, котрий співає "Смуглянку". Жінка літнього віку на прощання обіймається з німецьким байкером, дякує та починає плакати. Цю сцену коментує молода дівчина Надя, яка приїхала до Берліна з Праги на вихідні. "Трептов-парк - місце пам'яті. До чого всі ці гучні слова та гасла. І взагалі, до чого тут байкери. Я вважаю, що у цей святий день не має бути нічого зайвого". Після цього вона бере свою гвоздику та йде до місць поховання солдатів біля огородження меморіального комплексу. Біля могил дуже мало людей.
Пообідньої пори "Нічні вовки" заїхали до другого пам'ятника радянському солдату, що поблизу будівлі Рейхстагу і Бранденбурзьких воріт. Там їхнє прибуття сприйняли менш емоційно. "Я не проти того, щоб вони тут були. Вони ж хочуть вшанувати пам'ять своїх предків. Просто у Берліні не дуже люблять прояви шовінізму. Така демонстрація сили німцям чужа", - ділиться своїми враженнями велотаксист Майк.
Засторога з Берліна
На вулиці 17 червня - концерт, присвячений 70-й річниці завершення Другої світової війни у Європі. Голова "Німецько-російського форуму" Маттіас Плацек зі сцени дякує народам колишніх радянських республік за їхній величезний внесок у перемогу над гітлерівським режимом у Німеччині, у її звільнення. Він нагадує, скільки людей у Радянському Союзі загинули і були знищені у часи війни.
Після цього Плацек, дещо обережніше, додає: "Я б дуже хотів закликати також і наших російських друзів не допустити того, щоб у їхній країні квітнув націоналізм і мілітаризм". Наступним на сцену виходить гітарист і починає співати пісні Володимира Висоцького. А над головами берлінців розвівається веселковий прапор пацифістів з одним-єдиним, і, мабуть, найважливішим словом у цей день - Реасе.