Правозахисники: РБ причетна до мілітаризації дітей з України

Режим правителя Білорусі Олександра Лукашенка є співучасником злочинної політики Росії зі знищення ідентичності українських дітей та їх мілітаризації. Такого висновку дійшли автори розслідування, що його підготували українські та білоруські правозахисники за підтримки Freedom House. Над документом працювали експерти з українських правозахисних організацій Центр прав людини ZMINA та Регіональний центр прав людини, а також білоруських - "Вясна" та BelPol. Розслідування під назвою "Викрадене дитинство: як білоруський режим стирає ідентичність українських дітей переміщенням, перевихованням та мілітаризацією" представили в четвер, 10 жовтня, на пресконференції в Українському кризовому медіацентрі в Києві.

Лукашенко "особисто заклав основу для переміщення українських дітей на білоруську територію", наголошується у звіті, оприлюдненому на сайті Freedom House. Як зауважують автори документа, підписаний білоруським правителем у 2021 році указ про "організацію відпочинку та оздоровлення дітей з Донбасу" створив прецедент активної участі білоруського режиму у переміщенні, перевихованні та мілітаризації українських дітей. Крім того, зважаючи на авторитарність правління Лукашенка, жоден з заходів не може відбутися без чіткого схвалення білоруського правителя, наголошують правозахисники.

У звіті вперше наводяться дані про вивезених українських дітей, які стали відомі завдяки контактам всередині Білорусі. Інформацію для свого розслідування правозахисники отримали, зокрема, і від білоруської незалежної організації BELPOL, заснованої у 2020 році колишніми співробітниками правоохоронних органів країни. Йдеться про імена дітей, переміщених з тимчасово окупованих територій до Білорусі в період з 2022 по 2023 рік, а також такі підтверджувальні документи як залізничні квитки, внутрішнє листування тощо. Крім того, дослідники послуговувалися інформацією з близько 200 відкритих джерел.

Раніше, 4 жовтня, представники громадських організацій презентували англомовну версію дослідження на конференції ОБСЄ у Варшаві. Офіційно представники білоруського режиму Лукашенка на звіт не реагували, проте низка провладних ЗМІ різко розкритикувала роботу правозахисників, змістивши акценти на пропагандистські наративи.

Понад 2200 дітей перемістили до Білорусі

Правозахисникам вдалося ідентифікувати 2219 дітей, які були переміщені з окупованих територій України до Білорусі з 2021-го по червень нинішнього року. Більшість з них - після початку повномасштабної війни РФ проти України. Серед них - діти, позбавлені батьківського піклування, діти з інвалідністю, діти, чиї батьки загинули внаслідок бойових дій, але також і ті, хто має батьків чи опікунів. Щонайменше 27 українських дітей згодом з Білорусі перемістили до Росії.

"Оскільки ми не контактували напряму ні з дітьми, ні з їхніми опікунами, ми не могли підтвердити, на яких умовах відбувалася згода на їх переміщення, чи була вона добровільна, - каже в коментарі DW співавторка звіту, представниця Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк. - Це могли бути, наприклад, діти вчителів і лікарів, які залежні від окупаційної влади або ж сім'ї, переміщені з Маріуполя чи інших зруйнованих міст, які залежні від допомоги окупаційних адміністрацій або РФ".

Автори звіту звернули увагу на той факт, що більш активно переміщення відбувалися протягом навчального процесу у 2022-2023 роках, а не влітку, що, на їхню думку, суперечить проголошеній меті переміщення з метою оздоровлення. Скільки вивезених дітей повернулися на окуповані території України після переміщення правозахисникам невідомо.

У звіті не лише описуються маршрути переміщення дітей з окупованих територій України, а й те, що відбувається з ними після вивезення на територію Білорусі. Після вивезення неповнолітніх українців розміщували у білоруських санаторіях, реабілітаційних центрах, дитячих таборах, а також зараховували у місцеві навчальні заклади, "де мова викладання - російська, а навчальна програма пропагує "русский мир" та інші наративи російської пропаганди", йдеться в документі. "Це не випадковість, що ціль - саме діти, а не дорослі. Російська система побудована так, аби зробити з них російських громадян, зокрема майбутніх солдатів збройних сил РФ. І Білорусь це втілює. Коли вони перебувають у Білорусі чи в Росії, до них ставляться як до російських дітей, а мають ставитися як до українських дітей з окупованих територій", - вказує Синюк. 

Мілітаризація українських дітей та використання їх з метою пропаганди

Крім сприяння у зміні ідентичності, Білорусь наслідує модель РФ з мілітаризації неповнолітніх українців, вважають правозахисники. На підтвердження цього автори звіту наводять організовані під час перебування в Білорусі численні візити неповнолітніх до правоохоронних органів, військових частин, а також зустрічі з представниками військових та молодіжних військових організацій. Крім того, у документі згадується поширена в окупації практика залучення дітей до молодіжних воєнізованих формувань, як-от російська "юнармія" чи кадетські корпуси, що суперечить нормам Женевської конвенції. 

Негативні наслідки цього вже помітні на індивідуальному рівні, вказує Синюк. "Нам відомий випадок, коли один з випускників кадетського корпусу Захарченка пішов у збройні сили РФ і загинув. І це потрібно масштабувати не лише на ці 2219 дітей, а на тих майже 1,5 мільйона, які знаходяться на окупованій території і піддаються тій самій мілітаризації та індоктринації", - каже співаторка звіту.

Крім того, як йдеться у документі, білоруський та російський режими використовують українських дітей в цілях пропаганди. Як вказують дослідники, вони неодноразово з'являлися в матеріалах державних ЗМІ обох країн, націлених на легітимізацію їхнього переміщення та мілітаризації. На думку правозахисників, такі дії сприяють повторній травматизації неповнолітніх.

"Журналісти переважно ставлять навідні запитання, пов'язані з травматичними темами: обстріли, відчуття дітей у контексті військових дій, чи є "вибиті вікна" нормою. Наполегливі запитання журналістів, що вимагають детального пригадування та відтворення травматичних подій, неодноразово доводили дітей до сліз", - зазначають правозахисники в звіті. До того ж під час підготовки матеріалів ЗМІ нехтують правом дітей на приватне життя, констатують вони.

Хто причетний до переміщення українських дітей

Вирішальну роль у переміщенні, перевихованні та мілітаризації українських дітей грає Союзна держава Республіки Білорусь та РФ, вказується у звіті. За даними авторів документу, на ці заходи союзне утворення виділило понад 500 тисяч доларів протягом 2022-2023 років. Причетними до переміщення, перевиховання та мілітаризації українських дітей, окрім правителів РФ та Білорусі, правозахисники називають також держсекретаря "союзної держави" Дмитра Мезенцева та прем'єра Росії Михайла Мішустіна, який паралельно обіймає посаду очільника ради міністрів "союзної держави". Крім того, ці заходи  неможливі без участі представників окупаційних адміністрацій, контрольованих Москвою.

У звіті вказується також на активній ролі громадських організацій, найвідоміша з яких - Фонд Олексія Талая, заснований білоруським паралімпійським спортсменом. Як стверджують автори звіту, Талай підтримує тісні особисті та ділові стосунки з представниками білоруського та російського урядів, а також окупаційними адміністраціями. За словами Онисії Синюк, окрім того, що Талай використовує свою медійність як параолімпійця для проведення "мотиваційних зустрічей" з дітьми, його фонд фінансує та організовує ці заходи. "Співробітники фонду супроводжують цих дітей і приїжджають самі на окуповані території. Вони підтримують зв'язки з окупаційними адміністраціями, також із так званими громадськими організаціями, які працюють на окупованій території", - зазначає аналітикиня.

Правозахисники звернулися до МКС

Талай став одним з чотирьох осіб, щодо яких правозахисники внесли подання до Міжнародного кримінального суду із закликом видати ордер на арешт. Також дослідники наполягають на притягненні до відповідальності за скоєне Олександра Лукашенка, Дмитра Мезенцева та Михайла Мішустіна. Як наголошується в звіті правозахисників, дії Білорусі та Росії порушують фундаментальні права і свободи українських дітей, закріплені Конвенцією ООН про права дитини. Крім того, перевиховання українських дітей на території Білорусі в умовах війни Росії проти України може кваліфікуватися як дискримінаційне переслідування, що є злочином проти людяності, наголосила співторка звіту Онисія Синюк.

За її словами, правозахисники вже мали зустріч з представниками МКС, на якій вказували на важливість зосередити увагу не лише на фактах переміщення, але й на розгалуженій системі перевиховання дітей та їх мілітаризації. Подальша кваліфікація, як каже правозахисниця, - у зоні відповідальності МКС.

У Гаазі вже підтвердили, що Білорусь можуть притягнути до відповідальності за депортацію українських дітей, хоча та не є членом Міжнародного кримінального суду (МКС). Як заявив речник МКС Фаді ель Абдалла на зустрічі з українськими журналістами, це можливо у разі наявності доказів, адже такі злочини "могли бути скоєні на території України".  "Тобто незалежно від того, чи дітей привезли в Росію чи в інше місце, такі діяння можуть підпадати під юрисдикцію МКС, якщо саме викрадення хоча б частково було скоєно на території України", - пояснив Абдалла.