Чи можуть Путін і Лавров опинитися на лаві підсудних у ФРН?

Чи можуть президент РФ Володимир Путін чи глава МЗС РФ Сергій Лавров опинитися на лаві підсудних у німецькому суді? Виявляється можуть, якщо Федеральна прокуратура Німеччини збере достатньо доказів їхньої відповідальності за скоєння воєнних злочинів в Україні, якщо їх позбавлять імунітету, чи вони будуть заарештовані в Німеччині або десь у світі за ордером Інтерполу. А у членів російської Ради безпеки, якщо вони опиняються під німецьким слідством, депутатів Державної думи або військовослужбовців армії РФ такого імунітету взагалі немає.

На пресконференції в Берліні Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер (Sabine Leutheusser-Schnarrenberger) і Ґергард Баум (Gerhart Baum), які в минулому були міністрами, розповіли 7 квітня про ці та інші наслідки їхнього звернення до Федеральної прокуратури ФРН з вимогою розпочати слідство за підозрою у скоєнні воєнних злочинів на території України.

Принцип "універсальної юрисдикції"

"Право - теж зброя в цій ситуації", - заявив Баум, маючи на увазі розв'язану Росією війну та необхідність надати підтримку Україні та її жителям. Він нагадав про те, що в Німеччині вже 20 років діє Міжнародне кримінальне право, яке дозволяє переслідувати та судити за німецькими законами винних у воєнних злочинах незалежно від того, на території якої країни, ким вони були скоєні та хто став їхньою жертвою.

І такі випадки у Німеччині вже були. Так, минулого року німецький суд засудив до довічного ув'язнення колишнього полковника сирійських спецслужб, який опинився у ФРН, визнавши його винним у причетності до тортур і вбивств громадян у самій Сирії.

І згідно з чинним у Німеччині законодавством, додала Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер, зовсім не обов'язково чекати на закінчення війни. Притягувати до відповідальності за скоєння воєнних злочинів можна під час воєнних дій. До речі, відмінностей у тому, хто вчиняє такі злочини - російські чи українські військовослужбовці, для неї немає.

Для порушення справи достатньо початкової підозри

Адвокат Ніколаос Ґацеас (Nikolaos Gazeas), який брав участь у складанні заяви, підкреслив, що важливо мати на увазі не тільки "тих там нагорі, тобто, Путіна, Лаврова або членів Ради безпеки Росії, а й тих, хто також вчиняв такі злочини, а це - командири на місцях в Україні та, зрештою, кожен конкретний солдат".

При цьому, зазначив адвокат, поріг для порушення такого слідства в Німеччині є дуже низьким: достатньо початкової підозри про наявність діяння, за яке передбачено кримінальне покарання. Що ж до конкретних подій в Україні, заявив Ґацеас, то "такий поріг абсолютно ясно подоланий найпізніше після того, як різанина в Бучі стала відома широкому загалу".

Читайте також: Експерт: Дії армії РФ у Маріуполі підпадають під визначення геноциду

Сенс же початку слідства у Німеччині полягає у тому, що у цьому разі у розпорядженні прокуратури опиняються всі інструменти, необхідні для з'ясування обставин скоєння злочинів, і навіть можливість клопотати про ордер на арешт. Тим самим підозрювані можуть бути через Інтерпол оголошені в розшук у 194 країнах світу. "У 192-х, - виправився Ґацеас, - оскільки я не виходжу з того, що в Росії та Білорусі такі ордери на арешт будуть прийняті до виконання".

Опитування українських свідків у Німеччині вже розпочалося

Для проведення слідчих заходів німецькій прокуратурі необов'язково відправляти працівників Федерального відомства у кримінальних справах (BKA) до України на місця злочинів. Дуже багато, як розповіла Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер, можна зробити і в самій Німеччині, опитуючи, наприклад, як свідків українських біженців, що прибувають сюди, і вивчаючи наявні в них фото та відеоматеріали.

Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер та Ґергард Баум обрали для своєї заяви до Генпрокуратури 10 конкретних діянь, які, на їхню думку, слід кваліфікувати як воєнні злочини. Це, зокрема, обстріл атомної електростанції, бомбардування пологового будинку та театру в Маріуполі, застосування заборонених міжнародним правом касетних боєприпасів, перекриття мирному населенню доступу до продуктів харчування, вбивства у Бучі.

У воєнних злочинів немає терміну давності

Щодо перерахованих у заяві підозрюваних, то це не тільки сам Путін і 32 члени російської Ради безпеки, а й ціла низка військовослужбовців армії РФ, починаючи з десантних та сухопутних військ до військово-космічних сил та військово-морського флоту. Усього йдеться про кілька сотень осіб. При цьому, наголосив адвокат, навіть із відкритих джерел відомі їхні імена, звання, дати народження, належність до тієї чи іншої військової частини. Відомо, наприклад, хто був у Бучі.

"Звернення до Генпрокуратури ФРН покликане показати, що кожен, хто вчиняв злочини під час цієї війни, протягом усього його життя може бути заарештований десь у світі та притягнутий до кримінальної відповідальності у Німеччині", - констатував Ніколаос Ґацеас.

На цю обставину звернула особливу увагу Сабіне Лойтгойзер-Шнарренберґер. "Військові злочини не мають терміну давності, - нагадала вона. - Це означає, що звинувачення в суді може бути висунуте людині і коли-небудь у майбутньому. Жоден воєнний злочинець, жоден учасник цих жахливих діянь ніде у світі не буде в безпеці за винятком тієї країни, де він зараз перебуває".

Чи можуть заарештувати Путіна чи Лаврова?

За словами Ґергарда Баума, і "без додаткового розслідування можна констатувати, що Путін - воєнний злочинець". Ексміністр юстиції був би також радий, якби були виписані ордери на арешт і членів його Ради безпеки. Але що буде означати на практиці міжнародний ордер на арешт, припустимо Сергія Лаврова, якщо російський міністр поїде з візитом до якоїсь країни? Його що, арештують?

Читайте також: Amnesty International: Буча - лише вершина айсберга

Ні, відповів на запитання кореспондента DW адвокат Ніколаос Ґацеас, як і президент, міністр закордонних справ користується імунітетом доти, доки він перебуває на такій посаді. Це захищає його від арешту та суду навіть у разі наявності міжнародного ордера. Але, наприклад, у міністра сільського господарства такого імунітету немає, немає його у членів Радбезу та депутатів Держдуми, у високопосадовців, генералів та керівників спецслужб.

До того ж і імунітет перших осіб колись закінчується, додав Ґергард Баум і нагадав про арешти 1998 року у Великій Британії колишнього чилійського диктатора Аугусто Піночета за рішенням іспанського судді. Така перспектива, дав зрозуміти Баум, є і в Путіна, якщо він не залишиться на посаді президента до кінця своїх днів.