Дистанційна робота: соціологи з'ясували плюси й мінуси

Пандемія COVID-19 радикально змінила життя німців - і приватне, і професійне. Від травня в Німеччині крок за кроком почали скасовувати обмеження, запроваджені на час локдауну. Життя поступово повертається до звичного ритму, хоча остаточна нормалізація, кажуть в унісон політики й вірусологи, стане можливою лише тоді, коли з'явиться, нарешті, вакцина від коронавірусу.

Читайте також: У Японії запустили проект з популяризації дистанційної роботи

Тож дотримуватися певних запобіжних заходів і правил соціального дистанціювання доведеться, очевидно, ще досить довго, а деякі вимушені нововведення, швидше за все, взагалі стануть повсякденною практикою. Приміром, дистанційна або віддалена робота, що раніше практикувалася в Німеччині не дуже широко. Однак під час епідемії COVID-19 вона стала масовим явищем, а ще - об'єктом соціологічного дослідження, проведеного гамбурзькою фірмою Avantgarde Experts und Splendid Research.

Настрій поганий, але стресу на роботі немає

Нещодавно опубліковані результати репрезентативного опитування не лише підтвердили деякі поширені уявлення про роботу в так званому "режимі хоум-офіс" або просто віддаленої роботи, а й подарували цілу низку сюрпризів.

Читайте також: Twitter дозволив співробітникам і після карантину працювати дистанційно

Не дивно, що майже всі опитані, які раніше не працювали в домашніх умовах, сприйняли це як радикальну зміну. Майже у половини опитаних (48 відсотків) через це зіпсувався настрій. Але на підвищений стрес нарікає лише третина, і лише чверть респондентів визнали, що в їхньому випадку ситуація погіршилася. Для 62 відсотків опитаних трудовий день починається тепер значно спокійніше, оскільки немає нервування на шляху в офіс, приміром, через затори на дорогах або тисняву в громадському транспорті.

Читайте також: ВООЗ застерігає від другої хвилі пандемії COVID-19

Водночас надходять украй суперечливі дані про стан здоров'я працівників, що перейшли на дистанційну роботу. Дві третини сказали, що у них з'явилися психічні або фізичні нездужання. Третина стала гірше харчуватися, хоча, здавалося б, вдома дотримуватися здорового харчування має бути простіше.

Але водночас 39 відсотків опитаних - ось такий парадокс - стали приділяти більше часу спорту і прогулянкам на свіжому повітрі. Ці дані підтверджуються суб'єктивними спостереженнями кореспондента DW, який раніше не зустрічав в жодній з берлінських лісопаркових зон з вільним вигулом собак такої великої кількості людей, що гуляють без чотирилапих друзів або займаються пробіжкою.

Діти - не перешкода для дистанційної роботи?

До сюрпризів можна зарахувати ту частину дослідження, де йдеться про порівняння ситуації й ставлення до роботи на дому сімейних німців з малолітніми дітьми та неодружених чоловіків.

Завжди вважалося, що робота вдома, де паралельно треба ще й наглядати за дітьми, це взагалі форс-мажор. Тим дивніше, що 11 відсотків опитаних батьків заявили, що з переходом на віддалену роботу їм стало навіть простіше забезпечувати догляд за дітьми. З'ясувалося також, що наявність вдома дітей не має негативного впливу на продуктивність і ефективність роботи в хоум-офісі. Радше навпаки.

В середньому 52 відсотки опитаних кажуть, що вдома вони працюють уважніше, 48 відсотків - продуктивніше, 50 відсотків - швидше, 42 відсотки - креативніше. При цьому в кожній з таких груп число людей, які мають удома дітей, вище. А ось серед тих, які скаржаться на те, що вдома їх частіше щось відволікає від роботи, батьків, навпаки, менше, ніж неодружених.

Автори дослідження пояснюють цей парадокс тим, що і в звичайній ситуації батькам доводиться жити в умовах підвищеного стресу і мати певний організаційний талант для того, щоб родинний побут не перетворювався на хаос.

Чого бракує в роботі на дому

За всіх переваг, які здавалося б дає можливість заробляти гроші, не знімаючи домашніх капців, є речі, яких тим, хто працює вдома, гостро бракує. Але і тут не обходиться без парадоксів.

Майже половина (49 відсотків) респондентів визнають, що відчувають більше задоволення від роботи вдома, ніж в звичайному офісі. Причому, багато хто пояснює цей факт відсутністю необхідності зустрічатися з неприємними колегами. Разом з тим, саме спілкування з колегами - навіть з неприємними (!) - їм і бракує найбільше.

Особливо це стосується жінок, а також людей, які живуть в шлюбі. Здавалося б, їм же завжди є з ким перемовитися слівцем, але саме сімейні (68 відсотків) найчастіше нарікають на дефіцит соціального спілкування в хоум-офісі. А ось серед неодружених таких менше третини, і чим люди молодше, тим менше вони потребують очних контактів. Дослідники пояснюють це схильністю молоді до спілкування у віртуальному просторі.

Чи є майбутнє у роботи на віддалі?

При всій амбівалентності ставлення до дистанційної роботи 69 відсотків опитаних були б раді повернутися до колишніх умов роботи. Тільки 12 відсоткам так сподобалося працювати вдома, що їх така перспектива засмучує.

При цьому 85 відсотків переконані в тому, що так, як раніше, вже не буде ніколи. 41 відсоток опитаних вважає, що віддалену роботу й надалі практикуватимуть частіше, ніж до пандемії. 44 відсотки розраховують на гнучкість роботодавців і сподіваються, що зможуть в залежності від обставин працювати то в офісі, то вдома. Третина вважає, що в майбутньому віртуальні ділові зустрічі витіснять класичні службові відрядження.

До числа парадоксальних результатів дослідження можна віднести оцінку впливу обмежувальних заходів уряду на особисту професійну ситуацію опитаних. 30 відсотків заявили, що цей вплив був негативним, 30 відсотків - що це ніяк не позначилося, а 39 відсотків сказали, що в результаті цих заходів їх ситуація навіть покращилася.

Ще більше оптимістів серед тих, хто очікує позитивних змін у цій сфері свого життя в найближчі пів року - 44 відсотки. Песимістів тут тільки 24 відсотки.