Ідуть на звук: київські рейвери проти поліції

Ще якихось чотири роки тому Київ займав верхівки рейтингів серед напрямів для техно-туризму. Про нову українську електронну сцену, нічні клуби та багатолюдні рейви у найдивніших місцях писали світові ЗМІ - від нішових музичних до британської Guardian. Часто можна почути як українську столицю називають навіть “новим Берліном”.

А нині Андрій Копиленко, організатор фестивалю “Річковий рейв”, публікує в Instagram сумні фото демонтованої сцени. Захід, який мав відбутися з 28 до 30 травня і на який було продано понад 700 квитків, скасували за день до його початку на вимогу комісії з техногенно-екологічної безпеки Вишгородського району.

“Ми домовились із мерією самого Вишгорода (місто-супутник на північ від Києва - Ред.), готові були забезпечити будь-які умови: від волонтерів, які б стежили за дотриманням дистанції перед сценою, до палаток із експрес-тестами. Та комісія була непохитна”, - розповідає Копиленко DW, підраховуючи збитки.

Читайте також: "Євробачення" й український гурт Gо_A: "Класна історія, яку хочеться розтягнути в часі"

Ще одним противником проведення рейву у колишній промзоні на узбережжі Дніпра були місцеві правоохоронці. Організатори зазначають: напередодні до них завітали представники вишгородської поліції та безапеляційно наказали скасувати фестиваль.

“Казали, що вони взагалі проти подібних заходів у своєму місті. От якби ми організували виставку породистих собак, чи щось у цьому дусі… А після візиту поліцейських нас одразу викликали на цю протиепідеміологічну комісію”, - пригадує Копиленко. Він не повертає продані квитки, сподіваючись провести “Річковий рейв” пізніше цього літа, коли ситуація із коронавірусом покращиться.

Хабарі чи хитрощі?

Київ досі перебуває в жовтій карантинній зоні. Барам і ресторанам лише в травні дозволили знову приймати відвідувачів, та й те лише до півночі, а робота нічних клубів та дискотек і надалі заборонена.

Розважальним закладам, які за останні рік опинилися на межі виживання, доводиться хитрувати. “Ми почали працювати підпільно ще в квітні, інакше б не змогли відкритись у травні. Звісно, поліція не могла це не помітити”, - розповідає на умовах анонімності співвласник одного з барів на столичному Подолі, жестами даючи зрозуміти, що змушений був платити хабарі.

Його колега, директор сусіднього бару “Хвильовий” Андрій Янковський переконує, що ефективніше витрачати гроші на юристів, шукаючи лазівки в обмеженнях. “Нині після опівночі дозволена торгівля на винос. Ми закриваємо приміщення й прибираємо столики з літнього майданчику - багато відвідувачів лишається і вечірка триває”, - розповідає він. Але пояснювати ці ньюанси поліції доводиться ледь не щодня - патрулі регулярно перевіряють район у пошуках порушників карантину.

Ввечері 15 травня наряд поліції, на допомогу якому приїхав цілий автобус спецпризначенців, паралізував роботу одразу кількох закладів на вулиці Нижньоюрківській. З відкриттям тут у 2013 році нічного клубу Closer пов'язують становлення нової хвилі української електронної сцени. За ці роки у приміщеннях закинутої стрічкоткацької фабрики відкрилися, ресторан, радіостанція, крамниці одягу та ще кілька музичних клубів. У двох із них в той вечір мали відбутися концерти - на них і приїхали поліцейські, отримавши повідомлення про порушення карантину.

“З юридичної точки зору Closer - це арт-центр, а не нічний клуб, концерти мали закінчитися до 22-ї, а площа приміщень дозволяє забезпечити протиковідні норми. А втім, спецпризначенці все одно клали людей обличчям на підлогу, лякали зброєю відвідувачів кафе, які там були взагалі ні до чого”, - розповів співвласник та директор клубу Сергій Яценко.

Того ж дня у відповідь на закиди поліція повідомила про регулярні перевірки дотримання карантинних вимог розважальними закладами столиці. Новину проілюстрували відео з іншого індустріального об’єкту, облаштовано під багатолюдний рейв, - цеху колишнього заводу “Ленінська кузня”. “Працівники поліції роз’яснили організаторам вимоги чинного законодавства і в подальшому слідкуватимуть за недопущенням порушень карантинних вимог”, - йшлося тоді в повідомленні.

В той же вечір на “Ленкузні” відбулася багатолюдна вечірка лейблу Nechto. Її організатори не відповіли на запитання DW про те, як знайшли спільну мову з поліцейськими. Речниця подільського райвідділку Ганна Страшок також відмовилась обговорювати відносини правоохоронців із місцевими нічними клубами.

Читайте також: Чим небезпечні сімейні свята та вечірки в часи пандемії COVID-19

Наркотики - одвічний привід

І хоча співпраця поліції та організаторів рейвів різниться від одного випадку до іншого, ставлення правоохоронців до відвідувачів таких заходів переважно усталене. “Гіпстери, патлаті наркомани, а ще й, не приведи боже, геї - так бачить рейверів поліція”, - ділиться спостереженнями директор “Хвильового”, де рік тому правоохоронці грубо розігнали вечірку “Київпрайду”.

У 2015 році шукати наркотики в клуб Closer разом із загоном спецпризначенців приходив навіть тодішній голова Наркополіції Ілля Кива. Відтоді поліцейські чергують під стінами колишньої фабрики ледь не щовихідних, обшукуючи відвідувачів місцевих заходів. “Ніхто не бореться із розповсюджувачами, як запевняють правоохоронці. Мета - знайти в кишенях дрібку марихуани чи таблетку екстезі і потім тягнути з тебе хабара", - пояснює Павло Калюк, співзасновник сусідської мережі району “Подоляночка”.

Після того, як 18 травня поблизу іншого подільского клубу наряд поліції затримав і побив музиканта Дмитра Бугайчука, якого запідозрили у зберіганні марихуани, відвідувачі та власники місцевих розважальних закладів влаштували під райвідділком мітинг. Захід переріс у двогодинний рейв, де крім електронної музики звучали вимоги відставки керівника подільської поліції Павла Василенка. Тепер організатори мітингу збирають підписи під відкритом листом до Київради, уряду та президента з вимогою “зупинити сафарі” поліцейських по розважальних закладах столиці.

Начальник Подільського райвідділку Павло Василенко у відставку йти не збирається. Щодо його підлеглих розпочато службове розслідування. А втім, сам керівник вважає їхні дії правомірними. Голова столичної поліції Андрій Крищенко не знайшов часу на спілкування з DW про роботу столичної поліції і майбутнє клубної культури.