1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ONUKA: Київ може стати новим Берліном

Анастасія Магазова
30 жовтня 2017 р.

Популярний український гурт ONUKA з успіхом відіграв свій перший концерт у Берліні. Про особливості виступів за кордоном лідерка гурту Ната Жижченко розповіла в ексклюзивному інтерв'ю DW.

https://p.dw.com/p/2mll0
Лідерка гурту ONUKA Ната Жижченко
Лідерка гурту ONUKA Ната ЖижченкоФото: Onuka

Гурт ONUKA, який поєднує у своїй творчості електронну музику зі звучанням українських народних інструментів, набирає популярності і за межами України. ONUKA з успіхом відіграла свій перший концерт у світовій столиці електронної музики Берліні у рамках європейського турне сімома містами. Перед концертом лідерка гурту Ната Жижченко дала ексклюзивне інтерв'ю DW. 

DW: Що змінилося для гурту ONUKA після виступу під час фіналу "Євробачення-2017" у Києві?

ONUKA: Результат цього виступу для нас став абсолютно неочікуваним. Виступ викликав неабиякий резонанс в Україні і світі. В Україні - бо його вирізали із трансляції прямого ефіру і перекрили рекламою. Наступного ранку це спричинило великий скандал та обурення в соціальних мережах. Напевно через це ще більша кількість людей його подивилася в записі.

А для аудиторії поза межами України резонанс полягав у кількісті переглядів виступу на Youtube, яка за добу сягнула кількох мільйонів. Для багатьох це стало відкриттям нової української музики. Ми потрапили на перше місце британського чарту електронної музики. Це вплинуло й на нашу впізнаваність за кордоном та стало своєрідним квитком до європейського медіапростору. Але не тільки - за успіхом стоїть ще й сумлінна праця.

Які Ваші відчуття перед виступами в Німеччині?

Ми взагалі вперше виступаємо у Німеччині. Усі музиканти, окрім мене, навіть уперше в Берліні. Ми хвилюємося, це велика відповідальність виступати у загальновизнаній європейській столиці електронної музики. Розуміємо, що концерти відвідує не тільки українська діаспора, але й вибаглива німецька публіка - так ми розширюємо не тільки коло своїх слухачів, але й популяризуємо українську музику у ФРН.

Чи є для Вас різниця, де виступати - в Україні чи за кордоном?

Звісно! В Україні на наші концерти приходить багато людей, які вже добре знайомі з нашою творчістю. Виступи у Європі - це ніби щоразу іспити. Концерт у новій країні - це виклик, під час якого ніби щось треба довести, закохати у себе публіку, відпрацювати на 200 відсотків. Закордонний слухач відрізняється від українського. У нас був концерт у Румунії на відомому фестивалі Electric Castle-2017, де збираються найвідоміші виконавці електронної музики з усього світу. І серед слухачів було, можливо, з десяток українців, інші нас узагалі вперше чули. Коли ж під час таких виступів вдається підкорити зал - це надихає на нові звершення.

Як би Ви описали свою творчість для тих, хто вперше її почує. У чому її філософія?

На початку проекту ONUKA я не уявляла, яким буде наш слухач. Ми не планували догодити всім та бути масовими - я виконую те, що люблю. Це синтез електронної музики та народних інструментів - зокрема, традиційних українських мотивів, які виконуються на сопілці, бандурі та трембіті. Виявилося, що наша аудиторія за віковим показником дуже широка - від дітей до старшого покоління. Наша музика не субкультурна, тому вона - для широкої аудиторії.

ONUKA: Україну мають перестати сприймати другорядною країною
ONUKA: Україну мають перестати сприймати другорядною країною Фото: Onuka

Як узагалі вдається поєднати звучання сопілки та електронну музику?

Формат, дійсно, виявився певним викликом для нас з Євгеном Філатовим (саунд-продюсером гурту. - Ред.) Навіть уявити, що поєднати народні інструменти з електронікою, щоб це не було вульгарно, досить складно. У жодному разі це не могли бути українські пісні в електронних обробках - тому що для мене це знущання і над українськими піснями, і над електронною музикою. Багато залежало ще й від мого особистого: до 15 років я займалася українською музикою - сопілка та хор. З 15 років почалося повне занурення в електроніку. Згодом я отримала освіту етнокультуролога, що поглибило мої знання у традиції та семіотиці.

Тому вийшло так, що я і на тому, і на тому добре знаюся. Я знаю історію та мелодику українських народних інструментів та ставлюся до них дуже поважно. Мені завжди подобалася більш лірична, сумна та меланхолійна музика, яку виконують на народних інструментах. А за допомогою електронної музики завжди хотілося ще поглибити це звучання. Часом люди не можуть повірити, що звук, який вони чують у наших композиціях, саме від народних інструментів - наприклад, від бандури чи бугая. Ми не йдемо на компроміси із собою - завжди намагаємось досягти недосяжного та видати ідеальне звучання. Ми хочемо ламати стереотипи у ставленні до народних інструментів.

Тема чорнобильської катастрофи посідає важливе місце у Вашому особистому та творчому житті. Який основний меседж до аудиторії Ви надсилаєте під час виконання творів на цю тематику?

Тема чорнобильської катастрофи все моє життя завжди поряд. Мій тато працював науковцем на станції, згодом ліквідатором аварії - через це є і цікавість, і горе. Я мала багато інформації з перших вуст, із власних спогадів, в інституті написала дипломну роботу про етнорегіон Полісся. Я довго думала, як поєднати мій інтерес до цієї теми, мої знання та біль від трагедії. І до 30-ї річниці аварії на ЧАЕС нарешті настав той момент - з'явилася наша пісня "1986", яка стала присвятою трагедії та своєрідною молитвою. Після її виходу багато з наших молодих шанувальників, які не дуже добре знали про цю трагедію, почали поглиблювати свої знання та цікавитись цими подіями. Тому головний меседж - коли ти пам'ятаєш і знаєш, є можливість не повторити таке сумне минуле. Мене це хвилює, тому це конвертується у музику і жодним чином не є спекуляцією на темі.

Останні роки про Україну в Європі здебільшого чують через призму війни. Чи вірите Ви, що сучасна українська музика зможе стати голоснішою за політику?

Я не знаю, чи зможе культура стати голоснішою за політику. Але вона точно може стати тим другим полюсом, який збалансовуватиме сприйняття країни за кордоном. Революції завжди дають поштовх музиці, театру, моді. Ми маємо працювати у цьому напрямку, щоб Україну нарешті перестали сприймати другорядною країною, у якій все погано. Треба творити позитивні моменти та заявляти про них. І я вірю, що Київ може стати новим Берліном, а Україна подарує Європі та світові ще багато талантів. Мислити треба зі знаком плюс. Я вірю в нашу молодь, тому що вона дуже просунута, вільна та талановита.

ONUKA з успіхом відіграла перший концерт у Берліні
ONUKA з успіхом відіграла перший концерт у БерлініФото: DW/ A. Magazova

Свого часу Ви чітко свідомо відмовилися від концертів у Росії. Чи є в ONUKA прихильники у цій країні?

У Росії в нас дуже багато прихильників. Ми регулярно отримуємо безліч запитів на концерти, престижні фестивалі, гастролі країною. Проте завжди відмовляємо. І у мене, і в музикантів одностайна позиція щодо цього.

Коли вже шанувальники зможуть почути Ваш другий альбом під назвою "Мозаїка"?

Найближчим часом вийде другий сингл. Зараз ми інтенсивно працюємо над другим альбомом. Він буде дійсно мозаїчним та еклектичний. Не хочу розкривати до кінця всі секрети, ми про це ще ніде не заявляли, але другий сингл міститиме дуже потужний меседж до нашої аудиторії. Можливо, це буде перший наш твір, у якому змістовна складова переважатиме музичну.

Культовий берлінський техно-клуб Tresor святкує 25-річчя (22.07.2016)

Maidan Dreaming - рух Києва до Європи: "Молодь створює нову країну"