"Чому я не приїхала до цієї країни до війни?" - написала нещодавно у Twitter одна німецька журналістка, перебуваючи в Україні. Вона картала себе за те, що не побачила прекрасні міста Одесу, Львів та інші міста без блокпостів та протитанкових загороджень. Таке запитання ставлять собі багато хто на Заході, хто приїхав до України після повномасштабного вторгнення Росії у лютому. Багато журналістів, політиків та волонтерів в Україні опинилися вперше. Після розпаду СРСР ця країна не привертала такої уваги. Але війна стала екскурсоводом для багатьох.
Колежанка докоряла собі справедливо. Вона проґавила те, чого більше немає і не буде. І річ не лише у видимих слідах війни. Стара пострадянська Україна вмирає під російськими бомбами: люди, будинки, заводи - та ілюзії. Позитивні, братерські стосунки України з Росією вже ніколи не будуть такими, як до війни. Відчуження народів, що розпочалося з анексії Криму у 2014 році, стало тотальним. Ненависть та гнів матимуть вплив на покоління вперед.
Найбільша загроза Україні за 100 років
В атмосфері скорботи, зі сльозами, але й з духом опору Україна в середу, 24 серпня, відзначає День незалежності - ввосьме у стані війни. Цього разу ця дата - особлива віха. Рівно пів року тому Росія розпочала варварське знищення української незалежності. Головний підсумок на цей час: Україна спливає кров'ю, страждає, але тримається. Вона бореться.
При цьому загроза для країни та народу така сама, як приблизно 100 років тому. Тоді більшовики розстріляли нетривалу незалежність України, а згодом русифікували її в традиції царської Росії. Чи може історія повторитися?
Читайте також: Українські реакції на заяву АІ: "Фальшивий баланс між злочинцем і жертвою"
Немає сумнівів: президент РФ Володимир Путін планує саме це. Його пропагандистська задекларована мета "денацифікації" є ні що інше як деукраїнізація. З окупованих РФ територій надходять новини про те, що все українське, особливо мова, витісняється та руйнується. Шалений план Путіна полягає в тому, щоб знищити Україну шляхом війни на виснаження. Але йому це не вдасться.
Покоління незалежності бореться та переможе
Господар Кремля розпочав свій похід проти старої України. Вона здавалася йому легкою здобиччю: в економічному та військовому плані та Україна була набагато слабшою за Росію, у політиці були часті розбіжності, суспільство розколоте, Захід довго підтримував її впівсили. Багато чого з того - правда, і все ж таки це була колосальна помилка.
Читайте також: Коментар: 30 років незалежності України - досить "радянських республік"!
За шість місяців після вторгнення Путіну протистоїть нова Україна, що саме народжується. Консолідація розпочалася раніше, але напад Росії все прискорив. Нова Україна рекордними темпами прощається з усім, що десятиліттями, навіть століттями пов'язувало її з Росією: мова, назви вулиць, пам'ятники. Найголовніше - нова Україна вчиться захищатися. І вчиться швидко.
У військовому плані нова Україна сильна як ніколи, її міць зростає - звісно, завдяки західній допомозі, але й власним силам. На відміну від подій столітньої давності, нова Україна має вирішальну перевагу - покоління незалежності. 44-річний президент Володимир Зеленський, який народився ще в СРСР, - теж частина цього покоління, але не зовсім. Ядро українського опору - 20- та 30-річні чоловіки та жінки, які жертвують своїм життям на фронті, невтомно допомагають українській армії як волонтери та піклуються про біженців усередині України. Це покоління, для якого все українське - звичне, "українство" - частина їхнього життя. За це вони воюють та переможуть, а нова Україна стане кошмаром для Путіна.
Коментар висловлює особисту думку автора, що може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.