Уряд України підготував для затвердження РНБО список персональних економічних санкцій щодо фізичних осіб Республіки Білорусь, причетних до фальсифікації президентських виборів 2020 року, придушення мирних протестів, арештів і катувань людей, у тому числі й громадян України. Таким чином офіційний Київ учергове дав зрозуміти Мінську: Україні не по дорозі з режимом Олександра Лукашенка. Акцент на персональних санкціях - це сигнал білорусам про те, що українці ведуть боротьбу не з ними, а з командою людини, яка проголосила себе президентом Білорусі.
Навіщо Лукашенко ліпить з українців ворогів
Тиждень тому, 2 липня, напередодні Дня незалежності Білорусі, Олександр Лукашенко заявив про розкриття у країні "сплячих" терористичних осередків. До їх створення, стверджує він, разом з Німеччиною, Польщею, Литвою і США була причетна й Україна. Вона нібито постачає зловмисникам зброю, і щоб це припинити, Лукашенко публічно наказав прикордонникам закрити кордон з українською державою.
Читайте також: Санкції Мінська проти Києва: що тепер з бензином, шоколадом та соками?
Жодних доказів контрабанди зброї з України офіційний Мінськ, зрозуміло, не надав. Як і фактів втручання українців у внутрішні справи Білорусі. Кордон з українською державою так і не закрили. Гнівний спіч Лукашенка на адресу українців був розрахований, очевидно, на внутрішнього споживача, якого мінський режим давно вже лякає "білоруським Майданом". Мовляв, подивіться на українців, вуличні протести яких призвели до війни на Донбасі і втрати частини території. Хочете того ж? Тоді мітингуйте, і отримаєте те ж саме.
Лукашенко прекрасно розуміє: існування поряд з Білоруссю української демократії, в умовах якої на виборах може перемогти будь-який громадянин, навіть комік Зеленський, роблять його режим вразливим. І в Лукашенка не залишається іншого виходу, крім як ліпити з сусіда ворога.
"Обскубування" Зеленського і Лукашенка
Влітку минулого року в інтерв'ю українському журналісту Дмитру Гордону Олександр Лукашенко розповів про те, що йому дуже шкода "Володю". Саме так він публічно називав президента України Зеленського, якого, за словами Лукашенка, через його політичну недосвідченість "обскубли, як курку" (в оригіналі російською Лукашенко сказав: "Попал, как кур в ощип". - Ред.)
Але мине кілька місяців, і "обскубуть" самого Лукашенка. Країна того, кого він називав "Володею", відмовиться визнавати президентські повноваження мінського правителя, а після затримання Романа Протасевича приєднається до європейських країн і припинить авіасполучення з Білоруссю, закривши при цьому своє небо для білоруських авіакомпаній.
Читайте також: Що варто знати про четвертий пакет санкцій ЄС щодо Білорусі
Чи міг Зеленський вчинити інакше? Звичайно ж, ні, нехай Лукашенкові й симпатизують багато українців. Як свідчить соціологія, в лютому 2021 року 36 відсотків громадян України, опитаних Київським міжнародним інститутом соціології, довіряли Олександру Лукашенку. Навіть після явної фальсифікації підсумків президентських виборів він залишався одним із найпопулярніших іноземних політиків в Україні.
Частина українців і досі захоплюється чистотою білоруських вулиць та існуванням ще з часів СРСР ГОСТів на продукти харчування. Але підтримка Зеленським правителя Білорусі автоматично означала б його приєднання до Путіна, закриття європейської перспективи для української держави і вуличні протести активної частини суспільства.
Білорусь без Лукашенка
Запровадження персональних санкцій України проти тих, на кому тримається режим Лукашенка, напевно призведе до ескалації відносин з офіційним Мінськом і позначиться на товарообігу між двома країнами, який у 2020 році становив 4,5 мільярда доларів. У травні 2021-го Білорусь вже зробила крок до торгової війни, запровадивши режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів. Персональні санкції, очевидно, погіршать ситуацію. Зокрема і з поставками бензину марки А-95, 30 відсотків якого імпортується до України з Білорусі.
Але Зеленському та його команді треба думати не лише про можливі економічні втрати України, а й про Білорусь без Лукашенка. Білоруський режим може впасти у будь-який момент. Адже і взимку 2014 року навряд чи хтось міг припустити, що Віктор Янукович рятуватиметься втечею з України до Росії. Для українців сьогодні дуже важливо мати сусідкою демократичну країну, поруч з якою вони би почувалися спокійно і впевнено.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.