Кривава драма Charlie Hebdo: обвинувачені перед судом
2 вересня 2020 р.
Сам пророк оплакує жертв - малюнок пророка Мухаммеда зі сльозами на очах і з табличкою "Je suis Charlie" з'явився на першій сторінці "Номера тих, хто вижив" через кілька днів після кривавого нападу на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo 7 січня 2015 року. Ця обкладинка з Мухаммедом назавжди залишилася в колективній пам'яті французів. "Tout est pardonné" - "Все прощено" - свідчив напис чорними літерами над новою карикатурою пророка.
Здавалося, цей випуск журналу став заключним акордом у трагедії Charlie Hebdo, але в дійсності це не так. Крапка ще не поставлена - ні для тих, хто вижив, ні для тих, хто досі намагається впоратися з наслідками пережитої травми, і вже точно не для французької судової системи. 2 вересня в Парижі починається судовий процес у справі 14 обвинувачених в причетності до теракту проти Charlie Hebdo. Їм закидають співучасть у підготовці теракту, а також участь у терористичному об'єднанні. Одинадцятеро постали перед судом, ще троє підозрюваних - досі у розшуку, але правоохоронці не певні, що вони ще живі.
Без карикатур на пророка Мухаммеда
Втім, один символічний фінальний акорд все ж пролунав. Редакція Charlie Hebdo нещодавно переїхала зі старого офісу. Нова адреса редакції журналу зберігається в таємниці. А нинішній редактор Charlie Hebdo Лоран Суріссо, більш відомий як Рісс, перебуває під постійним наглядом трьох охоронців, які на жодну хвилину не спускають з нього очей.
Читайте також: Історія карикатури у сучасній Європі
Коли брати Шеріф і Саїд Куаші 7 січня 2015 року зі криками "Аллаху акбар!" увірвалися в будівлю редакції Charlie Hebdo і відкрили по співробітниках журналу вогонь з автоматів, одна з куль прострелила плече Ріссу. Але він вижив.
Невдовзі після теракту Рісс оголосив, що більше не малюватиме карикатури з пророком Мухаммедом. Ту саму карикатуру, після якої редакція зазнала нападу, журнал опублікував, щоб захистити принцип свободи слова і самовираження, який передбачає, що людина може малювати все, що хоче. Але тепер, сказав Рісс, нехай цим займаються інші.
Однак після кривавої драми в Charlie Hebdo у Франції знайшлося не так багато людей, які були готові відстоювати цей принцип. "Я не хочу, щоб карикатури на пророка Мухаммеда завадили мені побачити, як ростуть мої діти", - сказав відомий французький автор і гуморист Стефан Гійом через три роки після трагедії.
Любов і солідарність були недовгими
А тоді, після теракту, здавалося, що вся Франція встала на захист свободи слова і мистецтва. 11 січня 2015 року понад півтора мільйона людей вийшли на вулиці країни під гаслом "Ми всі - Шарлі", щоб висловити свою солідарність з редакцією Charlie Hebdo і відстояти право на свободу вираження поглядів. У "Марші миру і єдності" до президента Франції приєдналися понад 40 лідерів держав і урядів, які спеціально приїхали в Париж.
Але любов французів до сатиричного журналу, який завжди вирізнявся своїми неоднозначними карикатурами, і солідарність з ним тривали недовго. Через кілька тижнів після атаки на Charlie Hebdo тираж журналу злетів майже вдвічі - з 260 тис до 400 тисяч примірників. Однак протягом кількох років він знову скоротився до 35 тисяч. У четверту річницю трагедії видання безпосередньо звернулося до своїх читачів. "Ви ще тут?" - свідчив напис на першій сторінці журналу.
Читайте також: У Німеччині - ажіотажний попит на Charlie Hebdo
Багатотисячна демонстрація 11 січня 2015 року продемонструвала не тільки рішучість французької нації захистити свободу думок. Вона вселяла надію на нове об'єднання суспільства. "Marches républicaines" ("Республіканські марші") - так назвали французи акції протесту, які проходили після цього в країні. Тоді здавалося, що народ Франції згуртувався заново.
Ставлення до Charlie Hebdo у Франції суперечливе
Втім, це відчуття єдності нації теж тривало недовго. Згодом негативне ставлення до Charlie Hebdo особливо виразно проявилося серед молоді, що живе на околицях великих міст. Регулярно відбувалися інциденти під час пам'ятних заходів, приурочених до роковин теракту. Дехто з учнів з розумінням поставився до мотивів вбивць, які відкрили вогонь по карикатуристам, що висміяли у своїх малюнках пророка Мухаммеда.
Але найпомітнішою зміною після атаки на редакцію Charlie Hebdo стала посилена присутність в країні сил безпеки. У пошуках братів Куаші, згодом знищених французькими силовиками під час спецоперації, Франція мобілізувала всі сили.
Через кілька днів після нападу на Charlie Hebdo уряд доручив збройним силам країни забезпечити безпеку центральних районів Парижа та інших міст. В рамках операції "Часовий" тисячі французьких військовослужбовців до цього дня патрулюють громадські місця, школи, театри, редакції ЗМІ, а також вокзали, аеропорти і пішохідні зони.
Французи звикли до посилених заходів безпеки
Бетонні захисні бар'єри були встановлені в місцях, які з найбільшою ймовірністю можуть стати мішенню терористів. Ейфелева вежа, яка щорічно стає магнітом для майже семи мільйонів туристів, з 2019 року обгороджена куленепробивною скляною стіною.
Волелюбні французи на диво спокійно ставляться до цих нововведень. Постійна загроза тероризму стала невід'ємною частиною повсякденного життя, і люди звикли до її присутності. Як і до дебатів експертів, які сперечаються про те, чи можна пояснити напад на Charlie Hebdo радикальними релігійними поглядами - салафітським тлумаченнямм ісламу.
Читайте також: Charlie Hebdo йде з Німеччини: французького гумору німці не зрозуміли
Можливо, відповіді на деякі з цих питань вдасться отримати під час процесу у справі 14 обвинувачених в причетності до нападу на Charlie Hebdo. Поки що судовий процес не став головною темою французьких ЗМІ, але органи юстиції зробили виняток і дозволили вести його відеозйомку. Завдяки цьому процес стане історичним документом. Таким же, як і перша сторінка "Номеру тих, хто вижив".