Можливості ФРН приймати біженців з України - на межі
5 січня 2023 р.
1 045 854 - стільки українців, які рятуються від війни, яку розв'язала Росія, за даними МВС ФРН, було внесено до німецького реєстру іноземців до кінця 2 січня 2023 року. Приблизно 80 відсотків із них - жінки, близько третини - діти і підлітки.
Щодня загальна кількість біженців з України в Німеччині збільшується в середньому на 170 осіб. Але, всупереч побоюванням Берліна, якогось стрибкоподібного зростання цього показника останніми днями, у зв'язку з масованими російськими ударами по інфраструктурі українських міст, не спостерігається. Проте німецька комунальна влада б'є на сполох: її ресурси з прийому нових біженців фактично вичерпані.
Гостинність німців - під загрозою
"У розв'язанні різноманітних проблем, пов'язаних із біженцями, ми досягли меж своїх можливостей", - констатував на пресконференції в Берліні 4 січня президент Об'єднання німецьких міст і громад (DStGB) Уве Брандль (Uwe Brandl). Головна проблема, на яку він вказав, - житлова. Велика кількість українських біженців оселилися у друзів, знайомих і просто жалісливих німців. "Але це не може бути постійним рішенням, - каже Брандль, - необхідно знайти інше".
На головному вокзалі Берліна вже давно не стоять шеренги городян, готових потіснитися, щоб дати притулок у себе біженцям з України. Ті, хто прийняв їх на перших порах, не очікували, що біженці залишаться у них так довго. За оцінкою Брандля, гостинність німців і суспільна терпимість до українців перебувають під загрозою.
Ситуацію погіршує і без того напружена ситуація на ринку орендованого житла: квартир за доступними цінами в Німеччині - обмаль. Соціальне відомство бере на себе витрати українців на оренду житла - чи то окремої квартири, чи то кімнати - лише в тому разі, якщо ті подадуть відповідні договори.
Але, уклавши такий договір із господарем житла, пояснює Брандль, українець набуває статусу квартиронаймача, який має в Німеччині дуже широкі права і надійний захист від виселення. У результаті багато німців, які пустили до себе "пожити" українських біженців, тепер не можуть їх позбутися.
Українські вчителі та німецькі школи
Друга проблема - інтеграція українських біженців на німецькому ринку праці. Німецькі ЗМІ час від часу розповідають окремі історії успіху. Наприклад, 30-річної вченої з Одеси Марії Нестеркіної. Уже за кілька тижнів після приїзду до Німеччини вона влилася в науковий колектив Інституту фармацевтичних досліджень імені Гельмгольца (HIPS) у Саарбрюккені. Займається тепер створенням препаратів проти збудників різних хвороб - бактерій, вірусів, паразитів.
Читайте також: Українські біженці у Німеччині. Які вони?
Але це радше виняток - висококваліфікованим ученим усі двері відчинено. Значно важче доводиться вчителям, яких серед українських біженців виявилося доволі багато, зокрема тих, хто знає німецьку мову. Вчителів у Німеччині бракує, але передумова для роботи вчителем у німецькій школі - щонайменше два держіспити з різних, причому не суміжних, предметів і успішно пройдений референдаріат.
Система викладання в педінститутах ФРН і України істотно відрізняється, тому в німецьких школах доводиться вдаватися до різних хитрощів, щоб заповнити вакансії українськими колегами. У Саксонії, наприклад, розповів на згаданій пресконференції в Берліні керуючий справами DStGB Ґерд Ландсберґ (Gerd Landsberg), близько 100 ставок вчителів перейменували на посади вчителів-асистентів і взяли на них українських педагогів.
Німеччина може стати другою батьківщиною для українських дітей
За оцінками німецької комунальної влади, понад 40 відсотків українців планують залишитися в Німеччині і після війни - якщо і не назавжди, то на доволі тривалий час.
"Це означає, що тема інтеграції, і особливо тема залучення до трудового життя, набуває дуже важливого значення", - каже Уве Брандль, зазначаючи, що понад 430 тисяч українських біженців перебувають у працездатному віці й мають хорошу кваліфікацію. Тому, вважає він, "вкрай необхідно швидше усувати мовні бар'єри і пропонувати курси спеціалізації та підвищення професійної кваліфікації, знижувати поріг визнання українських дипломів і свідоцтв".
Читайте також: Як навчаються українські школярі в Німеччині: не все так райдужно
Не менш важливою, за його словами, є інтеграція приблизно 200 тисяч українських дітей, які прибули до Німеччини насамперед з матерями. "Необхідно швидко та інтенсивно займатися їхнім включенням у нашу систему освіти, - переконаний Брандль. - Діти, які швидко освояться в нашій системі дитячих садків і шкіл, мають чудові шанси знайти в Німеччині другу батьківщину".
Проблема біженців залишиться назавжди
Комунальна влада очікує від федерального центру більшої допомоги, зокрема фінансової, у прийомі та інтеграції біженців. Причому не разової, а розрахованої на довгострокову перспективу.
"Ніхто не знає, скільки триватиме війна, що буде, якщо завтра до нас прибудуть ще 300-400 тисяч біженців з України, - каже Ґерд Ландсберґ. - Я вважаю, що тема біженців буде постійною. Багато хто думає: ось скінчиться війна, і проблему буде вирішено. Можливо, буде розв'язана ця проблема, але неодмінно з'явиться нова, спричинена зміною клімату або чимось іще".