Юрчишин: Корупційні топсправи під загрозою закриття
12 жовтня 2023 р.Не встигли у Верховній Раді зареєструвати законопроєкт, що скасовує строки давності за корупцію під час війни, як Вищий антикорупційний суд закрив справу "Роттердам+" саме через те, що термін давності в цій справі сплив. Про те, чи очікувати незабаром закриття інших гучних корупційних справ, поки депутати не проголосували за скасування строків давності, DW розпитала першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Ярослава Юрчишина з фракції "Голос".
Deutsche Welle: Нещодавно Вищий антикорупційний суд закрив справу "Роттердам+" через закінчення терміну давності. Чого очікувати? Можливо через закінчення терміну давності будуть закриті й інші подібні резонансні корупційні справи? І що з цим робити?
Ярослав Юрчишин: Насправді дуже багато розслідувань може бути закрито за сплином термінів. Терміни були встановлені в 2018 році у 12 та 18 місяців для так званих "фактологічних" справ. Наприклад є факт маніпуляції на ринку енергетики, де спеціально завищувалася ціна на певні енергоносії і через оплату комунальних послуг кожна людина дотувала цю схему - так звану "Ротердам+". На момент, коли почалося розслідування цієї справи висунути підозру ймовірному кінцевому бенефіціару, Рінату Ахметову, як припускає слідство, не було можливості. Бо для цього потрібно зібрати факти, потрібно, щоб свідки ходили та давали свідчення. В 2018 році на це все вирішили дати 12 чи максимум 18 місяців, аргументуючи нібито захистом прав підозрюваних. Але нюанс в тому, що "фактологічні" справи не передбачають підозрюваного, а передбачають, що в межах кримінального провадження, в межах семи років, як визначено Кримінальним процесуальним кодексом, шукають підозрюваного, тобто доводять провину конкретної людини.
Така ж ситуація по справі "Приватбанку", яку називають "справою Коломойського", але це "фактологічна" справа, де до Коломойського можна дійти тільки через виявлення цілої низки посередників - тих, хто ставив підписи, давав накази, виводив кошти. І таких справ "фактологічних" багато.
До 2018 року у слідчих було стандартних сім років, аби провести це розслідування, і в межах цього розслідування, коли з'являвся підозрюваний, то встановлювалися терміни. Але щоб цього не сталося узаконили схему уникнення відповідальності: от вам, слідчі, рік чи півтора для розслідування факту, якщо ви за цей час не висунули підозру, то справа закривається. Але за цей час слідство в змозі фактично дійти тільки до бухгалтера, який проводив рахунки, максимум до середньої ланки, і є великі шанси, що справа закривається по суті, бо зрозуміло, що замовником "Роттердам+" не міг бути бухгалтер. У справі "Ротердам+" очікуємо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура піде в апеляцію, що дозволить повернути справу на перший рівень судової інстанції та виграти трохи часу, але нам критично необхідно заблокувати легальну схему закриття справ.
Читайте також: Боротьба з корупцією в Україні: чи допоможе скасування строку давності
Для цього, я так розумію, наприкінці вересня групою депутатів з різних фракцій і був зареєстрований законопроєкт, який передбачає скасування строків давності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, вчинені в період воєнного стану. Ви є одним зі співавторів документу. Що це за законопроєкт?
Так, справді в парламенті зареєстрований законопроєкт, який пропонує на час війни зняти ці терміни давності справ. Під час війни це важливо, бо збір доказів ускладняється суттєво, бо частина людей служить, частина території окупована, частина архівів підприємств знаходиться на окупованій території, частина свідків виїхала за кордон. Можна було прибрати ці терміни давності назавжди, але є шалений опір, бо ці справи можуть торкатися великої кількості зацікавлених осіб. Після завершення війни ми будемо дбати, щоб це було постійно діючим правилом - без обмеження термінів давності.
Ваш спільний з іншими депутати законопроєкт скасовує так звані "правки Лозового", завдяки яким були введені строки давності у кримінальних провадженнях. Ці правки були ухвалені в 2017-му році, а вступили в силу в 2018-му. Скільки значних корупційних справ завдяки цим правкам в Україні розвалилося?
Насправді десятки справ розвалилося, і чим далі, тим більше. Бо зрозуміло, що є терміни. Особливо під час повномасштабного вторгнення додалося по півроку до кожної такої справи, коли не було жодної можливості вести ці справи через активні військові дії навколо Києва й інших великих міст. З найбільш резонансних - справа теплоелектростанцій Дубневича, справа виведення коштів з "Ощадбанку" екс-депутата Берьозкіна, та ж сама справа "Ротердам+". У великої кількості справ, які, наприклад, були відкриті у 2021 році, під час повномасштабного вторгнення, коли нічого не працювало, фактично сплила половина строку на їх розслідування. Зараз майже всі "фактологічні" справи, які відкривалися до 2021 року, мають бути закриті.
Найгірше це те, що справ зі сплином строку давності набагато більше зараз на етапі розгляду у Вищому антикорупційному суді. Ми маємо випадки, коли судді мають свою позицію й не враховують "правки Лозового" та не закривають справи, але тоді судді підставляються, бо адвокати тоді звертаються до ВРП (Вища рада правосуддя. - Ред.) і ВККС (Вища кваліфікаційна комісія суддів - Ред.), в ті ограни, які можуть притягати до відповідальності суддів.
Номінально, щоб не давати можливості на власний розсуд суддям - закривати чи не закривати - потрібно скасувати ці "правки Лозового", які жодної користі для кримінального процесу і захисту прав людини не несуть в принципі. Вони просто шкідливі. Тоді, у 2018 році ця схема створена, але зараз виникла знову, бо почалися розслідування стосовно і "Приватбанку" з перспективою оголосити підозру Коломойському і стосовно активів Жеваго і Ахметова.
Тоді, коли ухвалювали у Верховній Раді ці "правки Лозового" відбулася фактично олігархічна змова і, використавши колишнього депутата з Радикальної партії Олега Ляшка, який "протягнув" їх під час голосування за нові процесуальні кодекси у 2017 році, та переконавши більшість фракцій, просто зруйнували можливість на справедливість у великих справах. Уже тричі була спроба це питання виправити, але кожного разу через кулуарну боротьбу тричі не вдавалося скасувати "правки Лозового" і встановити адекватний підхід до фактологічних справ, коли немає обмежень за строками розслідувань. Зараз спроба чергова. Дуже сподіваюсь, що вона буде вдалою.
Допоки не ухвалений цей законопроєкт, який скасує строки давності для розслідувань, ми побачимо активізацію сторони захисту, аби всі резонансні справи були закриті, аби всі ці справи не стали безстроковими?
Адвокати вже зараз активно штурмують Вищий антикорупційний суд, аби справи розглядалися у пришвидшеному порядку. Активізація наочна. Не всі судді ВАКС піддаються певному тиску, але вони теж обмежені цими "правками Лозового" і не можуть безкінечно продовжувати ці справи. Тож скасувати "правки Лозового" дуже добре було б уже найближчими місяцями.
Чи вже розглянув профільний комітет ваш законопроєкт? Коли реально депутати можуть проголосувати за скасування термінів давності в корупційних справах?
Інформації немає, чи правоохоронний комітет проводив вже засідання. Але незалежно від висновку комітету цей законопроєкт може бути винесений на розгляд Верховної Ради вже до кінця жовтня.
Міжнародні партнери відкрито вимагають від України посилити боротьбу з корупцією. Як ви оцінюєте прогрес України в цьому напрямку?
Завдяки "сендвіч проєкту", коли суспільство мотивує владу приймати непопулярні, але потрібні рішення, а міжнародні партнери поставили досить жорсткі умови надання економічної допомоги до антикорупційних реформ, то прогрес є. Президент підписав уже закон про електронні декларації, три версії законопроєкту про вдосконалення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вже в парламенті. Тому є всі шанси, що динаміка, яка зараз намітилася у співпраці з МВФ та європейськими партнерами щодо членства України в ЄС, буде тривати й прогрес в антикорупційних реформах буде відчутним.