Росія після виборів Путіна: нова мобілізація ймовірна?

Вибори президента РФ, які відбуваються 15-17 березня 2024 року, вважаються формальністю, як і оголошення чинного президента Володимира Путіна їхнім переможцем. Тож зокрема й тому вже сьогодні в експертному середовищі активно роблять прогнози про найімовірніші події після президентських виборів у Росії. DW поговорила з експертами на Заході про їхні очікування.

"Режим Путіна став стабільнішим"

Прогнози на майбутнє варто робити, виходячи з розуміння того, що путінський режим стабілізувався, каже експерт зі Східної Європи, професор Ганс-Геннінґ Шредер (Hans-Henning Schröder). "Останніми тижнями і місяцями відбулася мобілізація режиму в Росії, Путін і його система управління вийшла з кризи, пов'язаної спочатку з бунтом, а потім із крахом Євгена Пригожина", - каже Шредер. Відповіддю Кремля стала публічна активність Путіна - "він їздить країною, виступає на різноманітних форумах, дає інтерв'ю - його видно, і він створює враження, що контролює ситуацію, принаймні, він стабілізував самопрезентацію режиму", додав Шредер.

Стабільність режиму підтримують такі фактори, як стійка ситуація в економіці, згладжування негативних ефектів західних санкцій, а також масштабні репресії проти противників війни Росії проти України. Створено всі умови, які дадуть змогу Кремлю після підбиття підсумків президентських виборів продовжувати "військовий курс із не меншою силою, а, можливо, і посилити військові дії", вважає Реґіна Геллер (Regina Heller), наукова співробітниця Гамбурзького інституту досліджень політики миру і безпеки.

Найімовірніший крок після виборів у РФ - підвищення податків

Усі опитані експерти очікують, тією чи іншою мірою, підвищення податків у Росії, тим паче що сам чинний російський президент у посланні Федеральним зборам звернувся з проханням до уряду Росії розробити поправки до податкового законодавства. "Війна має свою ціну", - каже Ганс-Геннінґ Шредер.

"Можна бути впевненим у тому, що уряд після виборів проведе зміни в оподаткуванні, тим більше що з 2001 року в Росії діяла плоска шкала, ставка податку на доходи фізичних осіб становила всього 13 відсотків. Але федеральній владі необхідні гроші, і отримати їх можна завдяки збільшенню збору податків, які переважно підуть на військові цілі", - упевнений Ґергардт Манґотт (Gerhardt Mangott), професор міжнародних відносин Інсбрукського університету в Австрії.

Путін, з одного боку, у своєму лютневому посланні "заявив, що хоче більше витрачати на соціальні проєкти", але, з іншого, "за його обіцянки населенню доведеться заплатити", каже Реґіна Геллер. "Пенсійну реформу було проведено одразу після виборів (2018 року. - Ред.), тож цей принцип може бути повторено", - додала вона.

Нова мобілізація в Росії "цілком реалістична"

Очікування нової хвилі мобілізації дуже поширені, і така перспектива видається "цілком реалістичною", адже передумови для нової мобілізації є, а Путін не пом'якшує військову риторику, додає Геллер. "Ми бачимо, що підтримка України з боку Заходу не така сильна, як, можливо, мала б бути. Це сприятливе вікно можливостей, з точки зору Москви, для нової спроби змінити баланс сил за допомогою нової мобілізації", - не виключила вона. З іншого боку, мобілізація може виявитися "небезпечною", бо втома від війни серед російського населення є доволі значною, каже Геллер.

З цієї ж причини, і з посиланням на дані соціологічних опитувань, "не дуже високою" вважає ймовірність нової масової мобілізації Гергардт Манґотт. "Не варто забувати, що настрої в російському суспільстві змінюються, - якщо вірити даним "Левади", дедалі більше росіян хочуть бачити мирне рішення, а не продовження війни", - аргументує Манґотт. Він вважає мобілізацію ймовірною в разі, якщо в російській армії виникне гострий дефіцит особового складу, наприклад, для утримання лінії фронту. "Якщо цього не станеться, то в осяжному майбутньому я її вважаю, швидше, не дуже ймовірною", - підсумував Манготт.

Рішення, проводити чи не проводити мобілізацію, найближчим часом залежить від того, що Росія планує робити найближчими місяцями щодо України, упевнений Ганс-Геннінґ Шредер. "Якщо вони хочуть почати масштабний наступ і домагатися великої поразки України, для цього буде потрібно значно збільшити чисельність збройних сил. Не тільки щоб перемогти, а й щоб контролювати цю країну. Але я не впевнений, що це справді є їхньою метою на даний момент", - каже Шредер.

Найімовірніше, Кремль чекатиме, каже експерт, "принаймні до виборів у США", зберігаючи перевагу і "створюючи враження в себе в країні та за кордоном, що вони - на шляху до перемоги". Якщо Байден програє Трампу, то ситуація сильно зміниться, і становище України стане набагато гіршим - "можливо, не буде і необхідності в мобілізації", підсумував Шредер.

Рокіровки в російському уряді можливі

Що стосується можливих змін у самому російському керівництві, про які, зокрема, писало агентство Bloomberg, експерти не відкидають їх, але зазначають, що не бачать серйозних причин для масштабних перестановок. "Загалом, я наразі не бачу серйозних недоліків у роботі уряду - прем'єр-міністр Мішустін, вочевидь, добре справляється, центробанк і міністр фінансів фактично врятували економіку після нападу Росії на Україну, інфляція перебуває в межах норми, перемикання економіки з Європи на Азію спрацювало. Тож у Путіна фактично немає причин втручатися, так би мовити", - аналізує Шредер. Манґотт згоден: Мішустін (як "лояльний і ефективний"), економічний блок і міністри силового блоку, за його прогнозом, найімовірніше, збережуть свої посади.

Це не означає, що змін у керівництві Росії не буде, підкреслює Шредер: "Міністр закордонних справ (Сергій Лавров. - Ред.) трохи пересидів, як і Ушаков, найближчий радник Путіна з питань зовнішньої політики, якому щойно виповнилося 77 років. Але я не думаю, що в такій ситуації, як зараз, коли обличчя Лаврова дуже важливе, його замінять", - додав Шредер. "Можливо, що Лаврову, нарешті, дозволять піти", - не згоден Манґотт.

Перестановки ймовірніші не в перших, а в "других рядах", вважають експерти. Реґіна Геллер у зв'язку з цим звертає увагу на заклик Путіна до створення "нових еліт". "У своєму зверненні Путін казав про те, що Росії потрібна нова еліта, віддана справі війни, - каже Геллер. - І я вважаю, що в найближчому майбутньому йтиметься про те, що ту чи іншу посаду отримають як ще більш лояльні співробітники, так і "червоні принци" - діти соратників Путіна, які знають його давно і які також були йому віддані". Експерт очікує на подальшу перебудову в еліті з більш довгостроковими цілями підготовки до переходу влади і забезпечення "спадкоємності режиму".