Депортація з Німеччини: уряд хоче швидше висилати людей

Федеральний уряд Німеччини опинився під тиском. Зростання кількості мігрантів і біженців на тлі невеликої кількості депортацій хвилює багатьох громадян і викликає в Німеччині дискусії. А ще це та тема, де праві популісти можуть заробити собі політичних очок.

Канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) у недавньому інтерв'ю журналу Der Spiegel оголосив про плани жорсткішої політики надання притулку: "Ми нарешті повинні депортувати у великій кількості тих, хто не має права залишатися в Німеччині", - сказав він. Міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер (Nancy Faeser) тепер хоче прискорити процес депортації, а уряд у середу, 25 жовтня, таки підтримав її законопроєкт.

Німеччина без стандартних процедур прийняла понад мільйон біженців з України, які шукають захисту від війни, яку веде проти їхньої країни Росія. Їм треба було шукати житло, їхнім дітям потрібні місця в садочках і школах. Крім того, торік близько 244 тисячі осіб з інших країн подали прохання про надання притулку. А за підсумками цього року, за оцінками експертів, їх може бути 300 тисяч.

Навіть ті, хто не має права залишатися в країні на тривалий період, часто не можуть бути депортовані. За даними міністерства внутрішніх справ Німеччини, станом на кінець вересня було депортовано в країни походження 12 тисяч осіб. Міністерка внутрішніх справ Ненсі Фезер хоче тепер прискорити темпи висилки людей з ФРН. "Кожен, хто не має права залишатися в Німеччині, повинен залишити нашу країну", - каже вона.

Читайте також: Шольц виступає за масову депортацію нелегальних мігрантів

Хто підлягає депортації з Німеччини?

Експерт з питань міграції Ґеральд Кнаус (Gerald Knaus) у коментарі DW звертає увагу на те, що жорсткіша політика щодо депортацій була прописана у коаліційній угоді правлячих партій у Німеччині - "з акцентом на правопорушників і тих, хто становить загрозу".

Саме та такі категорії мігрантів, що не отримали в Німеччині притулку, вказує і міністерка внутрішніх справ Фезер. Після ствердного рішення уряду щодо нових правил депортацій вона сказала: "Це стосується, зокрема, організованої злочинності, з якою ми боротимемося ще рішучіше". Видворення контрабандистів і членів організованих злочинних угруповань має бути суттєво спрощено, "незалежно від індивідуальної судимості, за наявності достатніх фактів, що підтверджують приналежність до злочинної організації".

Плани міністерки внутрішніх справ, каже Кнаус, також стосуються осіб, чиї клопотання про надання притулку були відхилені або тих, хто взагалі не подавав таких прохань. За даними міністерства внутрішніх справ ФРН, станом на кінець вересня в Німеччині проживало близько 255 тисяч осіб, які підлягали депортації. Проте близько 205 тисяч із них мають статус "Duldung", тобто перебування яких держава буквально "терпить" - вони не можуть бути депортовані з юридичних причин.

Це стосується, наприклад, вихідців з країн, які визнані небезпечними, у разі, якщо такі особи мають хворобу, вони розпочали професійне навчання або не мають документів. Депортація також стає неможливою, якщо країни походження відмовляються приймати своїх громадян.

Дослідник міграції Кнаус сумнівається, що німецька влада справді депортує багатьох осіб зі статусом "Duldung": "Думка про те, що можна буде депортувати в інші країни тих, хто почасти роками перебуває у Німеччині, є ілюзорною".

Читайте також: Німці в шоці від акції прихильників ХАМАСу у Берліні

Що має змінитися у правилах депортації з ФРН?

Законопроєкт міністерки внутрішніх справ Фезер надає більше повноважень органам влади та поліції, які повинні здійснювати депортації. Про депортації більше не мають оголошувати заздалегідь. Також планується, що поліцейським буде дозволено перевіряти не лише конкретне помешкання того, хто підлягає депортації. За словами представників органів влади, неодноразово траплялося так, що люди переховувалися в інших кімнатах гуртожитків або спільних із іншими помешкань.

Іноземні громадяни, яким належить залишити країну, також тепер можуть бути затримані на довший час. Згідно із законопроєктом, вони можуть утримуватися під так званим "виїзним арештом" строком до 28 діб. Досі крайній термін становив десять діб. Якщо особа не може подати паспорт, відповідальні органи з метою встановлення особи також матимуть можливість перевірити її мобільний телефон або особисті речі.

Читайте також: Німеччина майже не надає притулок ухильникам із Росії

Як на зміни правил депортації реагують правозахисники та опозиція?

Правозахисні організації, такі як Pro Asyl, з цими планами уряду незгодні. Кажуть, що у місцях позбавлення волі перед депортацією часто трапляються травми та самогубства. Організація захисту дітей Terre des Hommes побоюється того, що "внаслідок запланованого посилення законодавства дітям і молоді загрожує життя в постійному страху депортації".

Також є критика і від частини СДПН, Зелених і Вільних демократів, які входять до урядової коаліції. На думку деяких політиків від Зелених і соціал-демократів, урядове рішення заходить занадто далеко і є почасти негуманним. Однак серед опозиційних консерваторів ХДС/ХСС багато хто вважають запропоновані правила посилення депортацій - навпаки недостатніми. Там закликають до жорсткіших заходів проти нелегальної міграції. Урядова пропозиція потрапить тепер на голосування у парламент, де ще можуть бути внесені подальші зміни.

Читайте також: Глави німецьких земель виступили за обмеження міграції

Міграційні угоди Німеччини з іншими країнами

Дослідник міграції Ґеральд Кнаус вважає, що оголошені заходи в принципі мають сенс. Але набагато важливішими є міграційні угоди, "тобто співпраця з державами, які приймають назад своїх громадян, зобов'язаних покинути країну". Канцлер Шольц оголосив про плани досягнення домовленостей з країнами походження щодо повернення мігрантів із Німеччини: "Ми укладемо угоди з країнами, з яких прибувають біженці, що не можуть залишатися", - сказав Шольц. Наразі ведуться переговори з Марокко, Молдовою, Киргизстаном, Кенією та Колумбією, повідомила очільниця МВС Фезер.

Кнаус наводить негативні приклади: наприклад, Німеччина багато років тому прийняла багато громадян Нігерії та Замбії. Більшість не отримала притулку. "Але країни походження не приймають їх назад", - каже він. Це також стосується й Іраку.

У цьому сенсі оголошені суворіші правила депортації є лише першим кроком і навряд чи стануть фактором стримування для тих, хто хоче наважитися на нелегальний шлях до Німеччини, каже Кнаус. "Чи ставиться мета зменшити нелегальну міграцію до Німеччини? Тоді з багатьох причин можна сумніватися, що таким чином вдасться досягти успіху", - зазначає він.

Читайте також: Туніс відмовився від коштів ЄС на боротьбу з нелегальними мігрантами