Українському благодійнику у Швейцарії закидають шахрайство

Різдвяна пора у країнах Західної Європи - пора благодійності. Гроші на допомогу хворим або нужденним часто збирають на численних благодійних теле- або радіоефірах. Деякі організації розсилають свої інформаційні буклети поштою - саме таким чином більше десяти років збиралися пожертви у Швейцарії і для нужденних українців. Благодійна організація SOS Gerasjuta, заснована вихідцем з Миколаєва Сергієм Герасютою, розсилала по всій країні до трьохсот тисяч листів на рік. У цих листах жителі Миколаєва розповідали про своє важке життя - про те, як бракує грошей на лікування, на освіту дітей чи на оплату комунальних послуг. Історії нужденних перекладалися, переписувалися від руки у тисячах копій і відправлялися вантажем до Швейцарії. До листів нерідко додавалися фото покалічених або важкохворих і бланк банківського переказу для тих, хто хоче допомогти цим людям.

Підозри у розтраті коштів

У такий спосіб Сергію Герасюті вдавалося збирати від декількох сотень тисяч до мільйона швейцарських франків на рік, що майже дорівнює мільйону євро. От лише до хворих і нужденних у Миколаєві з цих коштів доходило небагато, показала перевірка швейцарських контролюючих органів. Через підозру у розтраті грошей фондом SOS Gerasjuta його роботу торік було заблоковано відомством з нагляду за роботою фондів, яке входить до структури Департаменту внутрішніх справ Швейцарської Конфедерації. Відомство заборонило фонду збирати пожертви і доручило тимчасовому управляючому подати заяву про злочин з боку виконавчого директора фонду Сергія Герасюти та інших осіб. Герасюта оскаржив ці приписи контролюючих органів у суді, але безуспішно.

Федеральний адміністративний суд Швейцарії 29 жовтня цього року підтвердив рішення департаменту внутрішніх справ звернутися до правоохоронних органів. "На першому плані перебуває склад злочину шахрайства з пожертвами і розтрата", - цитується в рішенні суду минулорічне розпорядження відомства з нагляду за фондами. Суд визнав таким, що не викликає сумнівів, звіт тимчасового управляючого, в якому доводиться явне нецільове використання пожертв. Як повідомив DW Герасюта, він оскаржив це рішення у Федеральному суді. Тим часом до перевірки обставин навколо діяльності фонду залучена і прокуратура кантону Цюрих.

Нужденним - 12-13 відсотків

Департамент внутрішніх справ через підозри у нецільовому використанні коштів ще два роки тому призначив у фонд тимчасового управляючого, який відтоді контролює витрачання коштів, уже проведено аудит роботи фонду за 2014 та 2018 роки. Крім того, минулої осені до закінчення всіх перевірок фонду заборонили збирати пожертви. Одна з умов відновлення роботи фонду - Герасюта має довести, що його організація передаватиме пожертви хворим і нужденним з України, від імені яких пишуться листи, напряму і в повному обсязі.

Читайте також: Як живуть родини з важкохворими дітьми та хто допомагає їм у Німеччині

 

Як показала перевірка, що її провів у фонді SOS Gerasjuta тимчасовий управляючий, з 824 тисяч франків пожертв швейцарців, витрачених 2014 року, до України цей фонд переказав 288 тисяч, решта грошей залишилась у Швейцарії як адміністративні та інші витрати фонду. З переказаних в Україну 288 тисяч франків майже дві третини пішли на організаційні витрати, такі як персонал чи оренда офісу ще одним фондом, створеним Герасютою, а саме зареєстрованим у Миколаєві Фондом Сергія Герасюти. В підсумку з понад 800 тисяч франків до соціально незахищених в Україні дійшли лише трохи більше 100 тисяч франків (тобто 12,5%). Схожа картина спостерігається і за 2018 рік. Усі ці дані з аудиту наведені в рішенні Федерального адмінсуду від 29 жотвня. Адмінсуд визнав обґрунтованими висновки контролюючих органів про введення Герасютою швейцарців в оману. 

Гроші не окремим людям, а "на проєкти"

Сергій Герасюта відкидає звинувачення у розтраті й шахрайстві. Виконавчий директор наголошує, що за роки діяльності фонду врятовано сотні життів, допомогу крім окремих підопічних отримали десятки лікарень. "Усі зібрані кошти використовуються за призначенням", - запевнив Герасюта у коментарі DW. За його словами, призначення коштів - благодійні проєкти на допомогу українцям. А ці проєкти включають не лише саму допомогу, яку отримують незахищені, але й високі витрати на збір і розподіл пожертв, зокрема на оплату роботи всіх причетних і поштові витрати. "Високі витрати - це ще не шахрайство", - наголошує керівник SOS Gerasjuta.

Герасюта заперечує, що у листах обіцяє добродіям переказувати напряму всі гроші конкретним людям, від імені яких написані прохання про допомогу. Бланки банківських переказів приходять з попередньо проставленими "галочками", які означають згоду жертвувати і конкретній людині, і загалом на проєкт "незахищені хворі". "Люди отримують стільки, скільки їм потрібно, а решта грошей використовується на організаційні витрати проєктів, а також на потреби інших нужденних. Витрачати всі гроші лише на одну конкретну особу немає сенсу: робити бідних людей багатими, тоді як іншим нужденним теж потрібна допомога, було би нечесно", - зазначив виконавчий директор SOS Gerasjuta.

Читайте також:  Німецькі футболісти створили фонд для боротьби з пандемією коронавірусу

Швейцарський стандарт: 80 відсотків - пряма допомога

Чи виправдані витрати фонду Герасюти на збір пожертв? Чи існують мінімальні вимоги, скільки грошей від пожертв добродіїв мають доходити до нужденних, а скільки можуть бути витрачені на зарплати керівникам і персоналу фондів, на інші організаційні витрати? Сергій Герасюта зазначає, що жодним законом це питання не регулюється. "А якщо законодавчої бази немає, тоді це рекомендації. А рекомендації - справа смаку", - зазначено в одному з прес-релізів на сайті фонду.

За даними швейцарської організації ZEWO, яка об'єднує півтисячі благодійних фондів сертифікованих за стандартами доброчесності, благодійники в Швейцарії в середньому передають підопічним близько 80 відсотків від зібраних пожертв. На адміністративні витрати, такі як утримання персоналу, у Швейцарії витрачається зазвичай близько 12 відсотків коштів, ще 7 відсотків йде на затрати, пов'язані безпосередньо зі збором коштів - наприклад, на інформаційні буклети та поштову розсилку. 

Своєю чергою, фонд SOS Gerasjuta у суді заявив, що співвідношення прямих надходжень отримувачам допомоги та інших витрат фонду не має значення. "Фінансові обсяги допомоги нужденним не є вирішальними для визначення дієвості роботи фонду і оцінки його діяльності. Тим більше, що рівень цін в Україні є нижчим, ніж у Швейцарії", - наведено аргументи Сергія Герасюти у рішенні Федерального адміністративного суду від 29 жовтня. Як випливає зі звітності SOS Gerasjuta, хворі або малозабезпечені жителі Миколаєва отримують пересічно кілька тисяч гривень допомоги на рік.

Згідно зі звітністю SOS Gerasjuta, благодійними витратами фонд вважає всі кошти, витрачені на організацію допомоги - від перекладів, написання листів і поштових витрат до витрат на персонал. Лише на купівлю баз адрес у Швейцарії для розсилки листів витрачається 30-50 тисяч франків на рік, зазначено у звітах фонду. В Україні сотні тисяч листів від руки пишуть не хворі і малозабезпечені, а найняті робітники.

 Новий бренд - старі методи

Тим часом заборона на збір пожертв у Швейцарії фонду SOS Gerasjuta, яка діє з 30 вересня 2019 року, не зупинила Сергія Герасюту. Українець тепер збирає гроші від імені ще однієї створеної ним у Швейцарії організації - Retten Sie Leben (Рятуйте життя). Як засвідчив аналіз бази митних декларацій ImportGenius, починаючи з жовтня 2019 року, саме Retten Sie Leben отримує з України вантажі із сотнями тисяч листів від миколаївського Фонду Сергія Герасюти, які потім розсилаються далі у Швейцарії.