Мовний закон: чи перейшла сфера послуг на українську (відео)

Минув рік, відколи сфера послуг в Україні мала перейти на державну мову спілкування. Згідно зі статтею 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", з 16 січня 2021 року усі без винятку заклади мають обслуговувати клієнтів і надавати інформацію про товари й послуги українською.

Перевіряти, як нині використовують крамниці, кав'ярні й ресторани у центрі Києва державну мову, DW вирушає з Артуром Пройдаковим - учителем української мови та літератури й найкращим учителем 2021 року за версією Global Teacher Prize Ukraine.

Чи виконується закон про мову?

У першому ж підземному переході в центрі української столиці Артур одразу помічає велику російськомовну вивіску кав'ярні. "О, це російською - "Кофелечебница", - відзначає педагог і додає, що вже можна говорити про порушення. "Эспрессо", а також "латте" з двома "т" - це російською", - констатує він. На запитання про мовну політику міні-кав'ярні, дівчина-бариста відповідає українською і демонструє аркуш з меню державною мовою, що в кілька разів менший за розмірами, ніж російськомовний аналог. Дублювання кількома мовами закон дозволяє, тож, у цьому разі формально порушення немає.

Таке саме поєднання української і російської помічаємо на банері сусідньої ятки: "Поклейка защитных стекол. Встановлення захистних плівок". Артур знову вказує на помилку в українській версії, наявність зайвої літери "т". "Відбувається спрощення, слово "захисних" пишемо без букви "т", - пояснює він. Продавець мобільних аксесуарів каже, що на помилку не звернув увагу. З нами він вітається російською, хоча потім переходить на українську. Розмірковуючи про доречність вимог закону про мову щодо спілкування українською з покупцями, які діють уже рік, чоловік відповідає такою ж сумішшю української з російською, як і на вивісці його ятки: "Ну, не знаю… Кому як… удобно".

Однак, незважаючи на наявні порушення, українську мову все ж таки чутно значно частіше. "За правилами, потрібно починати з гостями розмовляти українською, а далі вже, якщо гість сам говорить російською, або, наприклад, англійською, то можна переходити на мову, якою він розмовляє", - жваво пояснює мовні вимоги дівчина-бариста в мережевій кав'ярні на Хрещатику. Учитель української відзначає, що й кавове меню в закладі - без помилок, тоді як вивіски сусідніх яток рясніють орфографічними "ляпами", калькованими з російської: "капучіно" і "латте", тоді як правильно писати "капучино" й "лате". Артур фотографує вивіски з помилками й тішиться, що має свіжий матеріал для уроків української.

"Свобода волі"?

Торговельний центр поблизу дає менше приводів для радості. Покупців зустрічає крамниця сонцезахисних окулярів з промовистою вивіскою російською мовою "Очи черные". На запитання Артура, чому на вивісці досі залишається російська, хоча за законом там має бути українська, продавчиня невпевнено каже, що за назву магазину, мабуть, відповідає адміністрація. Жінка спілкується українською, однак вимагає не фотографувати вивіску, мовляв, зйомка без дозволу заборонена.

Тим часом продавчиня з сусіднього магазину цього ж торговельного центру російською мовою запрошує зайти і подивитися на її асортимент. Вимоги закону про мову жінка коментує емоційно: "Свобода волі". Сперечатися з продавчинею Артур відмовляється, бо скандалу не хоче. Натомість іще одна продавчиня з магазину поблизу, демонструючи асортимент шкарпеток з новорічними мотивами, наводить аргументи на користь української й нагадує, що в 1991 році Україна стала незалежною державою. "Мову повинні знати всі. Я її вивчила!", - пояснює вона.

"Лагідна українізація"

Порушень закону про мову дійсно залишається чимало, визнає уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. За 2021 рік до офісу мовного омбудсмена надійшли 3574 скарги від громадян, кожна четверта стосувалася недотримання закону у сфері послуг, а більшість - відсутності україномовної версії інтернет-сайтів. Також порушення були у сфері реклами, освіти й медицини. "Антилідерами" серед регіонів виявилися Київ і Київська область, а також Харків, Одеса, Дніпро.

До складання протоколів і актів, тобто так званих "заходів державного контролю", уповноважений і його представники вдалися лише у 178 випадках, решту ситуацій вдалося владнати мирно. Жодного штрафу офіс уповноваженого поки не оформив, відзначає Тарас Кремінь. Адже для цього, за його словами, необхідно, аби порушення повторилося протягом календарного року, а більшість невідповідностей усувають після звернення уповноваженого до власників закладів чи керівників установ і підприємств. Крім того, уповноважений свою роботу називає "лагідною українізацією". 

Читайте також: Закон про мову: хто покарає телеканали, що транслюють серіали російською

Розмовляти і переконувати - краще, ніж карати 

"Поки є можливість вирішити будь-яке порушення не шляхом покарання, а шляхом розмови й переконання, доти не слід використовувати жодного покарання", - підтримує позицію Кременя громадський активіст і захисник української мови в рамках ініціативи "Мова об'єднує" Святослав Літинський, який сам колись був кандидатом на посаду уповноваженого із захисту державної мови.

Створення структури, до якої громадяни можуть звернутися по захист своїх "мовних" прав, Літинський вважає найбільш важливим результатом функціонування закону про мову. Тепер, на його переконання, потрібно принаймні п'ять, а краще - десять років не вносити жодних змін в мовний закон.

Мовні нововведення в 2022 році

У найближчому майбутньому роботи в офісу мовного омбудсмена додасться, прогнозує Тарас Кремінь і додає, що планує відкрити представництва в кожній області. З 16 січня 2022 року усі друковані загальнонаціональні ЗМІ повинні мати україномовну версію, а з 16 липня набудуть чинності зміни до Кодексу України про адмінправопорушення - відтоді з'явиться можливість накладати штрафи за ігнорування закону про мову на конкретних фізичних осіб. Нині, приміром, чиновників, медиків чи освітян, які не послуговуються українською, покарати фінансово не можна, кажуть в офісі уповноваженого.

Більше часу, менше скандалів

Водночас і штрафів, і конфліктів офіс омбудсмена і в майбутньому намагатиметься уникати, наголошує Тарас Кремінь. "На жаль, в Україні мовне питання все ще залишається політичним, і кожна хвиля імплементацїі мовного законодавства, заяви уповноваженого або мовні скандали… стають суспільно резонансними. Так, звичайно, довго бути не повинно", - каже він. 

З тим, що мовні скандали не потрібні, погоджується і учитель Артур Пройдаков, який з досвіду спілкування з молоддю переконаний, що українську можна зробити близькою кожному через мистецтво й культуру. "Моя фішка в тому, що ми ненав'язливо знайомимося з сучасною українською культурою", - каже володар титулу "найкращий учитель 2021 року" і відзначає, що найважливіший інгредієнт у його власному рецепті "лагідної українізації" - час і якомога менше скандалів.