Замок Нойшванштайн став кандидатом у Світову спадщину ЮНЕСКО
3 лютого 2024 р.
Німеччина офіційно передала до штаб-квартири ЮНЕСКО в Парижі повний комплект документів про включення замків баварського короля Людвіґа II (Ludwig II) до списку Світової культурної спадщини. Це було зроблено до початку лютого відповідно до термінів, передбачених для нових заявок.
Як зазначає агентство dpa, пропозицію розглянуть експерти ЮНЕСКО, після чого її внесуть до списку кандидатів для голосування влітку 2025 року. Йдеться про резиденції Людвіґа II в Баварії - Нойшванштайн, Герренкімзе, Ліндергоф і Королівську садибу на Шахені.
На підготовку заявки під назвою "Побудовані мрії" або "Фантазії з каменю" ("Gebaute Träume") пішло близько чверті століття, включно з референдумом, проведеним у громаді Швангау, де розташовано замок Нойшванштайн. Референдум був необхідний, щоб заручитися підтримкою населення регіону. Щорічно один лише цей замок відвідує близько 1,4 мільйона осіб.
Замки Людвіґа II - пам'ятки епохи
Як підкреслюється в заявці, королівські палаци Людвіґа II слід розглядати як єдині витвори мистецтва (Gesamtkunstwerk). Ці резиденції епохи історизму, в яких було втілено мрії баварського "казкового короля", належать до переліку найважливіших подібних пам'яток свого часу, дають змогу простежити розвиток інсценування як феномена XIX століття.
Людвіґ II ще в дитинстві полюбив стародавні німецькі перекази та легенди. Ставши королем у юному віці, молодий монарх-мрійник почав створювати довкола себе ці вигадані світи в реальності - інсценувати легенди, щоб сховатися в цьому своєму світі від повсякдення, уявляючи себе одним із казкових героїв.
Замки Людвіґа II мали стати свого роду декораціями для цих інсценувань. Не випадково при створенні планів Нойшванштайна (Schloss Neuschwanstein), згідно з волею короля, використали ескізи декорацій для опер Ріхарда Ваґнера (Richard Wagner) "Лоенґрін" і "Тангейзер". Водночас сам цей замок, як хотів король, мав стати особливим місцем для демонстрації вистав Ваґнера для головного шанувальника творчості цього композитора, який надавав Ваґнеру надважливу допомогу і підтримку.
Заміський палац Герренкімзе (Neues Schloss Herrenchiemsee), який заклали 1878 року, розташовано на острові посеред озера Кімзе - найбільшого за площею в цій федеральній землі Німеччини. Архітекторам було дано вказівку побудувати баварський "Версаль" - зокрема, створити свою Дзеркальну галерею, що було реалізовано, проте оформити й обставити меблями частину залів у цій резиденції до смерті Людвіґа II не встигли.
Ліндергоф (Schloss Linderhof) був єдиним із замків Людвіґа II, який було повністю завершено за життя цього баварського монарха. Король провів у цій резиденції в гірській долині недалеко від Гарміш-Партенкірхена загалом близько семи років. До списку ЮНЕСКО, згідно із заявкою, також пропонується зарахувати Королівську садибу на Шахені (Königshaus am Schachen) - невеликий будинок на горі у Верхній Баварії, збудований для Людвіґа II в 1869-1872 роках у стилі швейцарського шале.
Світова спадщина в Німеччині
Наразі понад п'ятдесят культурних і природних пам'яток Німеччини вже мають статус об'єктів Світової спадщини. Першим 1978 року став Ахенський собор.
2021 року до цього списку було внесено, зокрема, пам'ятку епохи модерну - Колонію художників у Дармштадті, німецькі курорти Баден-Баден, і Бад-Емс, Бад-Кіссінген, а також "Єрусалим на Рейні" - пам'ятники єврейської історії в німецьких містах Шпаєр, Вормс і Майнц. У 2023 році список поповнили середньовічні єврейські пам'ятки Ерфурта.