Жадібність - лише гріх?
30 березня 2021 р.
Такі слова як "жадоба", "жадібність" чи "пожадливість" навряд чи викличуть приємні асоціації. Словники тлумачать це поняття як "велике, непереборне бажання чого-небудь", "невситимість", "ненажерливість". У лексикографів можна знайти й дещо м'якіші визначення цієї риси людської вдачі, приміром, "непереборний потяг до насолоди, майна або задоволення бажань".
Жадібність вимагає більшого - значно більше - ніж необхідно. Таким виразом як "жадоба влади" описується фактично патологічний потяг, а людям, котрі демонструють щось подібне, нерідко потрібна кваліфікована допомога. У християнстві жадібність вважається одним із семи смертних гріхів.
У сучасному ж суспільстві жадібність вважається просто необхідною чеснотою в деяких галузях, як-от фондовий ринок або футбольне поле. Ненаситне прагнення грошей, багатства й матеріальних речей може здатися чимось негожим, але водночас жадоба - це рушійна сила ринкової економіки.
Та й загалом є й позитивні аспекти жадоби чи жадібності. Скажімо, якщо люди жадібно прагнуть знань, розвитку та успіху. А ще є жадоба любові, визнання й дружби.
Жадібність: аморальна чи виправдана?
Насправді жадібність - це дуже двояке питання. В цьому переконана директорка Музею історії землі Баден-Вюртемберг Паула Лутум-Ленґер (Paula Lutum-Lenger), розташованому в Штутгарті. Тут задумали проведення виставки-трилогії, присвяченої трьом найсильнішим людським почуттям - жадібності, ненависті й любові. Саме жадібності присвячена перша частина цієї виставки-трилогії, що, згідно з планами, має відкритися в вересні 2021 року. "Це рушійні сили, що мотивують людей, ключові емоції в історії та сучасному суспільстві", - так описує ці сторони людської душі директорка закладу.
На виставці висвітлено 31 аспект, присвячений феномену жадібності. Для унаочнення цього явища, що водночас є чеснотою й ґанджом, представлено 300 експонатів, у тому числі документи, об'єкти, фотографії та відеоматеріали, що датуються більш ніж трьома століттями - від німецького колоніального періоду до наших днів. А ще всі вони також бодай чимось пов'язані з історією землі Баден-Вюртемберг, розташованій на південному заході Німеччини.
Двоякі наслідки безмежної цікавості й допитливості
Для директорки музею одним із найпоширеніших прикладів двоякого розуміння й ставлення до жадоби є біографія німецького хіміка Фріца Габера (Fritz Haber). "Застосування результатів його досліджень як у цивільних, так і у військових цілях показує амбівалентність його безмежної допитливості", - говорить Лутум-Ленґер.
Габер одержав Нобелівську премію з хімії в 1918 році за розробку методу синтезу аміаку, що дозволив налагодити промислове виробництво добрив і нагодувати більшу частину населення світу. Але водночас той же Габер також розробив отруйні гази, котрі широко застосовувалися під час Першої світової війни. "Він особисто контролював застосування цієї зброї масового ураження на фронті", - пояснює директорка музею.
Один експонат виставки показує, як на початку ХІХ століття аристократія в Німеччині з жадоби привласнювала церковне майно, а інший унаочнює одну історію з 1884 по 1919 рік, коли Кайзерівська Німеччина була колоніальною державою, однією з колоній якої був Камерун. Там служив і такий собі старший лейтенант Ріхард Гіртлер (Richard Hirtler), який використовував своє службове становище в цій західноафриканській тоді ще колонії для створення власної колекції предметів мистецтва і ремесел. Одним із виставлених експонатів у музеї є так званий "Трон Гарега", що колись входив до його колекції.
Виставка також не оминула теми розграбування єврейського майна під час панування нацизму в Німеччині. Ненависть, антисемітизм, депортація і винищення єврейського населення також пов'язані з націоналістичною жадобою німців.
Читайте також: Нацистський артдилер і його колекція: кому дістануться картини?
Шопінг до нестями
Сьогодні жадібність має дещо інші прояви, зокрема вона проявляється в гіпертрофованому споживацтві: для декого шопінг став способом життя. Такі люди просто не можуть сказати собі "годі" в магазині, купуючи навіть те, в чому немає жодної потреби.
У павільйоні під назвою "Безумство шопінгу" на виставці представлено деякі з нинішніх збочень шопінгу, приміром, як люди купують предмети розкоші або брендові речі за зниженими цінами в outlet-центрах або готові викласти грубі гроші за кросівки, що вийшли обмеженою партією, які потім так ніколи й не взувають чи не носять.
Ще однією ареною для показу жадоби стали соціальні мережі. Тут всілякі блогери та інфлуенсери готові зі шкури пнутися, аби тільки в них було більше кліків та фоловерів.
Крім того, на виставці показано, як жадібність впливає на виробничі процеси. Щоб збільшити прибуток, компанії намагаються всіма можливими способами знизити собівартість продукції. Прикладом тому служить скульптура маленької корови, що символізує розвиток тваринництва в Європі, зокрема м'ясо-молочної галузі. Якщо у 1800-их роках одна корова давала близько однієї тисячі літрів молока на рік, то століття по тому цей показник зріс у чотири рази. А 2020 року, за наявними даними, середньорічний показник надою на корову становив 10 тисяч літрів на рік. Відвідувачі виставки зможуть ознайомитися з тим, за допомогою яких сумнівних методів нині вдається досягати таких високих показників.
Жадоба сенсації й популярності
28 квітня 1983 року німецький журнал Der Stern повідомив, що "історію "третього рейху" необхідно частково переписати". У погоні за сенсацією журнал опублікував щоденники Гітлера - не підозрюючи, що редактори, осліпленні непереборним потягом прославитися, повелися на містифікацію. Оприлюднені 62 щоденники виявилися підробкою.
У світі спорту амбіції - це ще одне слово, що описує жадобу до перемоги. Ось це навіть свого роду чеснота. Успішний німецький тренер з футболу Юрґен Клопп (Jürgen Klopp) зробив "жадібність" популярним ключем до успіху.
Шкода для природи
Однак схожі амбіції можуть завдати непоправної шкоди екосистемі.
Один з виставлених експонатів - голова носорога, вбитого мисливцями за трофеями в 1920-х роках. У цього опудала рогу нема. У ті часи мисливці на "велику п'ятірку" - лева, леопарда, носорога, слона й африканського буйвола - прагнули будь-що роздобути такі трофеї. Але цей експонат також уособлює жадобу грошей, адже браконьєри відпилювали роги та бивні тварин, на які був величезний попит в азійських країнах. У Азії ріг носорога широко застосовувався в традиційній медицині або для екстравагантних подарунків.
Такі сильні емоції як жадібність, ненависть та любов є рушійними силами для людей - об'єднують їх, розділяють, створюють суспільства й руйнують їх. Директорка Музею історії землі Баден-Вюртемберг Паула Лутум-Ленґер каже, що історії цих емоцій тісно переплетені.
Читайте також: Чи може мінімалізм допомогти врятувати планету?
Тематична виставка-трилогія, перша частина якої присвячена жадібності, відкриється 19 вересня 2021 року в Музеї історії землі Баден-Вюртемберг. Друга частина, присвячена ненависті, має розпочатися 17 грудня цього року, а завершити трилогію має виставка про любов, відкриття якої заплановано на літо 2022 року. Утім, через нинішню пандемію ці плани можуть ще зазнати змін.