Байройт-2013

Майже рівно півтора століття тому композитор Рихард Ваґнер, учорашній вигнанець, оголошений у Німеччині "державним злочинцем" за участь у Дрезденському повстанні, який провів багато років в еміграції у Швейцарії, зійшов на Зелений пагорб (він дійсно має таку назву - Grüner Hügel) на краю затишного франконського містечка Байройта. Композитор глянув довкола себе і вимовив щось на кшталт "Тут буде зведений театр, на зло примхливій ​​столичній публіці та іншим буржуям від мистецтва!".

"Свято музичного урожаю"

Місце обрали з двох причин. По-перше, воно знаходилося на території Баварії (де правив меценат композитора король Людвіг II Баварський. По-друге, воно було максимально віддалене від Мюнхена, Парижа, Мілана та інших столиць "прогнилого музичного театру" ваґнерівських часів. Час проведення "щорічних музичних святкувань" також обрали не випадково: композитору, який завжди тяжів до радикально-демократичних, а інколи і анархістських поглядів, його фестиваль вбачався таким собі "святом урожаю", на який у серпні, коли поля (у Франконії) вже скошені, збираються селяни з навколишніх сіл. За задумом Ваґнера, у відбудованому ним з навмисною простотою театрі повинні були йти тільки п'ять вистав: "Кільце Нібелунга" (у чотирьох частинах) і "Парсифаль". Ці твори писалися з розрахунку на акустику нового театру.

Звершення на століття

Перший Байройтський фестиваль пройшов у 1876 році. Він був вже далекий від ідеалу "народного святкування": зібралася музична, грошова й аристократична еліта Європи. Поєднання старомодного інсценування та кепської організації малий такий невдалий ефект, що половина публіки покинула Байройт розчарованою, а підприємство опинилось на межі банкрутства.

Проте один зі свідків того першого фестивалю, Петро Ілліч Чайковський, який прибув до Байройту як кореспондент ліберальної московської газети "Російські відомості", написав пророчі слова: "Чи має рацію Ваґнер, який довів служіння своїй ідеї до останньої крайності, чи він перейшов за межі рівноваги естетичних умов, чи піде мистецтво від точки відправлення Ваґнера далі тим же шляхом, чи "Кільце Нібелунга" має стати пунктом, від якого піде реакція, - у будь-якому разі в Байройті звершилося щось таке, про що наші онуки і правнуки добре пам'ятатимуть".

В останньому Чайковський не помилився. Про Байройт не просто пам'ятають: з 25 липня по 28 серпня містечко з року в рік стає місцем паломництва численних шанувальників Ваґнера з усього світу.

Гламурне відкриття та "Кільце" на нафтовій основі

У цей рік - рік двохсотріччя композитора - відкриття фестивалю, дефіле гостей (включно з федеральною канцлеркою Анґелою Меркель, яка щороку відвідує фестиваль) і оперу "Летючий голландець", яка прозвучить у перший день, транслюватимуть в прямому ефірі німецького телебачення.

Далі більша частина гламурних гостей поїде, а на всіх інших очікує зустріч зі справді прекрасним: з 26 по 31 серпня на фестивалі відбудеться головна подія, яка проходить тут не частіше, ніж раз на десять років – презентація ​​нової постановки тетралогії "Кільце Нібелунга".

Диригувати новим «Кільцем» буде Кирило Петренко, зірковий австрійський маестро з сибірським корінням (Кирило народився в Омську). За частину постановки відповідає берлінський режисер Франк Касторф. Відомо, що він прочитав історію "проклятого золота" як "кривавий слід нафти", він розповідає історію становлення "нафтового капіталізму" від перших свердловин в Баку в XIX столітті до наших днів. На задвірках "фестивального будинку" були помічені монументи Сталіна, Леніна і Мао з пап'є-маше.

Актуальна постановка "Кільця" - вже дванадцята в багатій на традиції історії фестивалю. Це також перший проект, який проходить під опікою правнучок Ваґнера та нинішніх керівниць фестивалю Катарини Ваґнер та Єви Ваґнер-Паск'є.