Перед самітом

Главам держав і урядів «великої двадцятки» мабуть варто захопити із собою на саміт кожному по мітлі. Якщо греки на виборах у неділю, 17 червня, проголосують за політичні партії, які виступають проти жорсткого курсу економії, тоді в Лос Кабос доведеться спочатку прибрати чимало розбитого політичного порцеляну. Лише після цього учасники саміту, який мексиканське курортне містечко прийматиме 18-19 червня, зможуть знову приділити увагу іншим темам зустрічі. Адже без заощадження грекам не бачити й фінансової допомоги з боку ЄС, а це означає - вірне банкрутство.

Чому європейські проблеми хвилюють інших учасників саміту? Економіст гамбурзького Інституту світової економіки Йорґ Гінце підкреслює, що економічна криза в єврозоні одразу позначиться на всій світовій економіці. Це завдало б удару і по країнах, що розвиваються, і по країнах з перехідною економікою, які сильно залежать від експорту і сподіваються, що все ж таки удасться уникнути кризи на кшталт тієї, що спалахнула в 2009-2010 роках, каже експерт.

На порядку денному відомі теми

На порядок денний саміту в Мексиці винесено переважно теми, які увійшли до плану дій «великої двадцятки», ухваленого в листопаді минулого року на саміті в Каннах. Це - стабілізація глобальної економіки, зміцнення фінансової системи, реформування фінансового сектору. Очікується, що канцлер Німеччини Анґела Меркель знову виступить за необхідність потужнішого регулювання банківського сектору. Про такий крок уперше заговорили після банкрутства 2008-го року американського інвестиційного банку Lehman Brothers, яке підштовхнуло тоді світову фінансово-економічну кризу.

Ще 2010-го року Євросоюз створив «Європейську систему фінансового нагляду». Створена вона була з метою ретельнішого спостереження за діяльністю банків, страхових компаній та бірж. Проте, як зауважив Петер Валь, фінансовий експерт неурядової організації WEED, криза іспанського банківського сектору показала, що система не діє. І це при тому, що перед тим кредитно-фінансові інститути країни витримали так зване «стрес-тестування», так само, як, до речі, й американський JP Morgan. Однак тепер цьому банку доводиться долати наслідки оборудок, через які він втратив від п'яти до шести мільярдів американських доларів.

Конкурентна логіка блокує спільні рішення

Реструктуризація банківської системи в усій єврозоні, як того вимагає канцлер Німеччини, є благородною, але мало реалістичною метою, вважає Валь. Представники банківського сектору, пояснює далі експерт, погрожують втечею з єврозони в Лондон, з Європи - в США або до Сінгапура чи Китаю. «Допоки політики керуватимуться логікою конкуренції, вони постійно наштовхуватимуться на межі», - каже Валь.

Конкурентне мислення заважає знайти міжнародне вирішення й наступної проблеми, про яку йтиметься на саміті – запровадження податку на фінансові трансакції, на чому наполягає Німеччина. «Одні країни, як Великобританія, відкрито відкидають такий податок, інші, як США, на словах ніби то й не заперечують, але продовжують діяти по-старому», - констатує Йорґ Гінце. Допоки в усьому світі не запровадять податку на фінансові трансакції, нічого не буде, оскільки втеча на вільні від оподаткування біржові майданчики запрограмована.

Економити чи інвестувати?

Уже перед самітом стало зрозумілим, що країни «великої двадцятки» хочуть спонукати такі фінансово потужні країни, як Німеччину й Канаду, аби ті попіклувалися про додаткові імпульси для економічного зростання. Німецький уряд теж бачить необхідність стимулювати економічне зростання, наприклад, за рахунок проведення структурних реформ. Але прямі державні програми стимулювання кон'юнктури чи випуск спільних єврооблігацій для полегшення боргового тягаря країн, які переживають кризу, Анґела Меркель відкидає.

Американці обрали інший шлях. Вони одну за одною запускають програму підйому економіки, але разом з тим росте й державна заборгованість. Петер Валь з неурядової організації WEED вважає, що шлях, обраний американцями, може принести лише короткочасний успіх. Без консолідації бюджету й проведення більш справедливої податкової політики не обійтися. Але в США починається гаряча фаза передвиборної боротьби. Тому для президента Барака Обами питання підвищення податків виключено, і навряд чи він погодиться в цей момент взяти на себе будь-які міжнародні зобов'язання. Це теж не віщує успіху саміту «великої двадцятки» в Мексиці.