Дженні Ерпенбек. "Прокляття дому"

На перший погляд усе виглядає доволі банально: історії про людей, які покидають занепалі міста заради життя в нібито неушкодженому й передбачуваному світі. Але ніщо не лишається неушкодженим і передбачуваним у світі, який досліджує Дженні Ерпенбек у своєму романі "Прокляття дому".

Письменниця реконструює історію одного літнього будинку на одному з бранденбурзьких озер, за годину їзди на південний схід від Берліна, із точки зору його мешканців, прислуги й гостей. Один дім, три родини, п'ять поколінь. Шалене німецьке століття від Веймарської республіки до років після возз'єднання вмістилося на двох сотнях сторінок.

Ось архітектор із Берліна, який на березі озера будує для молодої дружини оселю під солом'яною стріхою. Ось сусід-єврей, який тікає від нацистів і за безцінь продає архітектору свою земельну ділянку. Війна і занепад. У домі оселяється письменниця. Вона повернулася з Росії, щоб допомогти розбудовувати НДР. Жінка щиро вірить в утопію соціалістичної Німеччини.

"Я в-д-о-м-а. Ні, вона та її чоловік не повернулися до Німеччини, вони просто хотіли повернути у свої думки цю країну, що цілком випадково була країною їхньої рідної мови. Вони хотіли вибратися нарешті з-під німецьких руїн і впертися ногами в землю, яка б не була більше облудною".

Мешканці дому біля озера з'являються і зникають, мов великі ідеології того часу. Єдина константа в цьому світі - садівник. Він просто завжди там. Робить те, що має робити садівник, мовчазний і безумовний, мов природа.

Наприкінці дім мають знести (згідно з чинними законодавчими нормами). "І поки на цьому самому місці спорудять наступний дім, краєвид на короткий час знову стає самим собою". Серед тисячолітнього краю з лісу й води може розпочатися новий цикл.

"Прокляття дому" - роман про пошуки та втрату батьківщини. Про інерцію природи. Глибоке історичне занурення, втілене в прямолінійній, майже сухій науковій мові. Книгу справедливо занесли до категорії "роман століття".

Погляд у минуле і зникнення - провідні ідеї творчості Дженні Ерпенбек незалежно від теми: чи то йдеться про спогади дитинства ("Стара дитина", "Словник"), чи то про оду прощанню ("Речі, які зникають"). У романі "Іти, йшов, пішов", надрукованому в 2015 році, письменниця висвітлила актуальну драму біженців.

Український переклад роману "Прокляття дому" вийшов 2016 року у видавництві "Книги-XXI". 

Дженні Ерпенбек народилася в 1967 році у Східному Берліні. За освітою вона палітурниця і режисерка театру. Ерпенбек дебютувала в 1999 році з оповіданням "Історія старої дитини". Письменниця здобула чимало літературних премій (імені Йозефа Брайтбаха, імені Томаса Манна, Independent Foreign Fiction Prize та ін.). Книжки Ерпенбек перекладені майже двома десятками мов.