Торгівля між Україною та Росією

Україна, Росія та ЄС у п'ятницю, 11 липня, починають тристоронні переговори з імплементації підписаної українською стороною економічної частини угоди про асоціацію з ЄС. У зв'язку з підписанням 27 червня цього документа Москва обіцяє підвищити мита на товари з України, посилаючись на необхідність захисту російських виробників через можливу навалу продукції українського виробництва і на ризики безмитного проникнення товарів з ЄС через українську територію.

За офіційними даними, кожен місяць Україна експортує до Росії товарів на суму близько 1,3 мільярда доларів. Завідувач лабораторією міжнародної торгівлі російського Інституту економічної політики імені Гайдара Олександр Кнобель в інтерв'ю DW заявив, що весь український імпорт є вигідним для Росії, тому для торговельних обмежень немає жодних економічних обґрунтувань.

DW: Підвищення Росією мит на товари з України завдасть суттєвої шкоди українській економіці. А як відіб'ються торговельні обмеження на російських споживачах?

Олександр Кнобель: Будь-які додаткові торговельні бар'єри завжди ведуть до втрат для добробуту всіх сторін - до вищих цін і нижчого рівня конкуренції. Хоча в усьому світі поширена практика, коли місцеві виробники домагаються захисту власних виробництв, але у випадку з Україною у російської сторони немає економічної необхідності захищати вітчизняних виробників, тому що торговельні обмеження призведуть до втрат і для Росії.

З України постачається переважно харчова продукція, а також машини та обладнання. Підвищення мит на продовольчі товари збільшить ціни і вдарить по бідних прошарках населення Росії, тому що у них велика частка доходів йде на продукти харчування. А підвищення мит на українську техніку вдарить по російським виробникам, які їх купують.

Чим у такому разі керується Росія, погрожуючи запровадити підвищені мита?

Є два міркування російської сторони, і обидва здаються мені надуманими. Перше: коли товари з ЄС підуть в Україну, то буцімто українські товари хлинуть до Росії і стануть загрозою для вітчизняних виробництв. Але насправді виробники дуже зацікавлені в поставках недорогої української техніки та комплектуючих.
У зв'язку з розвитком кризи в Україні взагалі безглуздо говорити про збільшення потоку товарів, тому що він тільки падає, і в Росії швидше виникне загроза недоотримання української продукції. Наприклад, з початку року через скорочення поставок будівельна арматура, яка раніше у великих обсягах завозилася з України, подорожчала на 30 відсотків, тому що російський виробник "Северсталь" скористався ситуацією і підняв ціну на свою продукцію. Як наслідок, у Росії можуть підвищитися ціни на нерухомість.

Не витримує критики і друге міркування, що після набуття чинності Угодою про асоціацію України та ЄС потік європейських товарів під виглядом українських надходитиме до Росії без сплати імпортних мит. Але в рамках угоди про зону вільної торгівлі в СНД, яка регулює торговельні відносини Росії і України, прописані правила походження товарів. Якщо це продукція з Європи, яка йде через Україну, то на митниці завжди надаються відповідні документи, і товари обкладаються митом.

Наприклад, риба з ЄС в Україну завозиться безмитно, але при ввезенні в Росію вона обкладається імпортним митом. І просто так переклеїти етикетку і зробити товар українським не вийде. Можна ж і героїн везти під виглядом дитячого харчування, але це вже питання не торговельної політики, а контрабанди, якій мають протидіяти митниця і спецслужби.

Намір Росії запровадити підвищені мита на українські товари в рамках Митного союзу не підтримали Білорусь і Казахстан на засіданні Євразійської економічної комісії 30 червня. Чи може Росія самостійно знайти формальний привід для запровадження обмежень?

Білорусь і Казахстан наклали вето на цю пропозицію з економічних міркувань. Якщо Росія буде застосовувати мита, які відрізняються від інших країн МС, то це порушить принципи і Митного союзу, і Євразійського економічного союзу Білорусі, Казахстану та Росії, який запрацює з 1 січня 2015 року, і в якому повинна здійснюватися єдина торговельна політика.

Але нагадаю, що російська сторона почала говорити про обмеження для українських товарів задовго до підписання Україною угоди про асоціацію. Тобто підвищені мита Росія хоче використовувати як інструмент тиску, коли "не можна, але якщо дуже хочеться, то можна", і формально таки може застосувати щодо українських товарів додаток 6 до угоди про зону вільної торгівлі в рамках СНД, що дозволяє змінювати регламент оподаткування на товари з України. Але, повторюю, це суперечить сенсу Митного союзу.

Чи проводилися обговорення і розрахунки, наскільки запровадження жорсткіших вимог до товарів із України буде вигідним для самої Росії?

Не було жодного обговорення і підрахунків. Просто, як мантра, повторюється, що європейські товари під виглядом українських своєю дешевизною задушать вітчизняну промисловість. Це висмоктана з пальця проблема, в якій експерти-економісти відіграють мінімальну роль. Але, очевидно, ті, хто ухвалюють рішення, відштовхуються не лише від суто економічних міркувань.