Очікування українських аграріїв

Європейський ринок для українських аграріїв - приваблива перспектива. За оцінками асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", вже цього року експорт українських сільськогосподарських товарів завдяки підписаній угоді між Україною та ЄС може збільшитися приблизно на 14% у порівнянні з 2013 роком.

"Чистий зиск для українських аграріїв завдяки цій угоді до кінця року може скласти 140 мільйонів євро. Саме стільки вони зможуть зекономити на митах, які тепер платити не треба. Опосередкований зиск від цього буде удесятеро більший", - впевнений виконавчий директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Олександр Вержиховський. Він пояснює, що опосередковані вигоди від угоди полягають в тому, що експорт до ЄС означатиме ідентифікування української продукції з європейською якістю, а це автоматично відкриває нові ринки для збуту, зокрема в Азії.

Не всі однаково готові

Такий прогноз є цілком реальним, стверджують в організації "Німецько-український агрополітичний діалог". За розрахунками її аналітиків, підписана між Україною та ЄС угода про асоціацію сприятиме зростанню експорту української сільськогосподарської продукції, і в середньостроковій перспективі він може досягти 20% або близько одного мільярда євро.

"Це залежить від того, наскільки українські сільгоспвиробники готові дотримуватися стандартів Євросоюзу. Деякі їх вже дотримуються і нарощують потужності для виходу на ринки ЄС", - каже керівник "Німецько-українського агрополітичного діалогу" Фолькер Зассе.

Минулого року європейські експерти ретельно перевіряли виробництво на українських птахофабриках на відповідність європейським стандартам, і цей тест українські виробники витримали, каже Олександр Вержиховський. За його словами, українська курятина вже продається у Євросоюзі, а незабаром можна буде побачити на прилавках європейських магазинів і курячі яйця українського виробництва.

"Виробники заздалегідь готувалися до початку дії угоди. У виробництво були вкладені великі інвестиції, фактично все зводилося з нуля з урахуванням європейських вимог", - наголошує експерт. Він зауважує, що виробники яловичини та свинини також зацікавлені у виході на європейський ринок, але поки що лише працюють над модернізацією виробництва за стандартами ЄС.

Завдяки скасуванню мит збільшити прибутки можуть українські виробники зернової продукції, прогнозують аналітики. "Рослинна продукція з України вже продається в ЄС. Тепер обсяги збільшаться, адже до цієї продукції європейці висувають мінімальний набір вимог", - зазначив в інтерв’ю Deutsche Welle експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олег Нів’євський.

Утім, за його словами, українським виробникам молока двері в ЄС у найближчій перспективі залишаться зачиненими через тамтешню високу конкуренцію та невідповідність української молочної продукції європейським стандартам з безпеки продукції. Адже в Україні молокопереробні заводи досі переважно закуповують молоко у окремих селян, де застосовується ручне доїння та немає можливості проконтролювати якість молока. "Це неприйнятно в ЄС", - наголошує Нів’євський. Хоча, за його словами, в Україні є молокозаводи, де дотримуються всіх фітосанітарних норм.

Готова продукція поки не на часі

Поки українські аграрії експортуватимуть до ЄС переважно лише сировину, адже ще не готові вкладати кошти для виробництва продукції глибокої переробки з урахуванням всіх європейських вимог, визнають опитані DW аналітики. За їхніми словами, потрібні великі інвестиції та час, аби українські виробники могли налагодити повний закритий цикл виробництва переробленої продукції, якість якої відповідатиме європейським стандартам.

Також потрібно, аби Україна виконала свої зобов’язання, сформульовані в Угоді про асоціацію з ЄС, зокрема прийняла пакет законопроектів щодо якості і безпеки продуктів, кормів, щодо ідентифікації та реєстрації тварин, про побічні продукти тваринного походження тощо, зауважує аналітик Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олег Нів’євський.

За його словами, нині в Україні виробників контролює одночасно Санепідемстанція, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба та Держстандарт. Натомість "потрібна єдина система контролю безпеки продукції, де відповідальність за якість несе виробник, а держава лише наглядає за дотриманням вимог", - наголошує експерт.