Експерти про порятунок євро: полегшено зітхати ще зарано

Списання приватними інвесторами половини боргу Греції на суму в 100 мільярдів євро, виділення Афінам нового пакету допомоги на 130 мільярдів, рекапіталізація банків та збільшення Європейського фонду фінансової стабільності до трильйона євро – ухвалені 27 жовтня на екстреному саміті країн-членів єврозони в Брюсселі рішення європейські політики назвали справжнім проривом. Утім, більшість німецьких економічних експертів набагато стриманіші у своїх оцінках.

Проміжний крок

Це лише тимчасове вирішення проблеми, переконані німецькі економісти. Ухвалений на екстреному саміті пакет заходів – не прорив, а лише проміжний крок, вважає професор економічної політики Йєнського університету Андреас Фрайтаґ. На його думку, боргова криза закінчиться лише тоді, коли зникне Європейський стабілізаційний фонд (EFSF), що є «головним фактором, який утримує уряди від проведення нагальних реформ».

Фрайтаґ розглядає ухвалені в Брюсселі рішення як своєрідне запрошення для країн, економіка яких шкутильгає, не займатися скороченням витрат і структурними реформами, адже в критичній ситуації колеги по єврозоні прийдуть їм на допомогу. «До тих пір, поки європейські платники податків несуть тягар грецьких, португальських, італійських, а потім коли-небудь і французьких та німецьких проблем, годі чекати кінця боргової кризи», - переконаний професор Фрайтаґ.

Приховані небезпеки

З ним погоджується також головний економіст Deutsche Bank Томас Майєр. За його словами, ухвалені на саміті кроки є «важливою віхою на шляху до стабілізації європейського валютного союзу, але це – далеко не остаточне врегулювання кризи». Тим не менше, каже Майєр, проблемні країни не обов'язково сприйматимуть рішення саміту як сигнал до того, що з реформами можна не поспішати.

«Приховані погрози, які містяться в підсумкових документах саміту щодо того, що Євросоюз, МВФ і Європейських центральний банк (ЄЦБ) продовжать дуже строгий контроль за ситуацією в Греції безпосередньо на місці, не дають підстав так думати», - пояснює Майєр. Він, як і Андреас Фрайтаґ, не сумнівається, що головна проблема полягає в структурній слабкості економік південно-європейських країн із єврозони.

Все залежить від Італії?

У цьому зв'язку професор Фрайтаґ вказує на те, що Греції потрібно не лише списання боргів, але й реальна девальвація валюти, чого Афіни, ймовірно, не отримають без виходу з єврозони. « Я абсолютно переконаний, що греки не навічно у єврозоні», - прогнозує Фрайтаґ.

За словами Томаса Майєра, найважливішим завданням для південно-європейських країн є підвищення їхньої конкурентоздатності, аби вони могли йти в ногу із північними, залишаючись з ними в єдиному валютному союзі». Ідеться насамперед про Грецію та Португалію, які, як висловився Майєр, «ймовірно, не зможуть з цим впоратися самотужки». Це також стосується Італії та Іспанії, яким не уникнути глибокої реструктуризації своїх економік.

«Якщо Італія захитається, то не вистачить і трильйона євро, до якого розширять Європейський стабілізаційний фонд», - заявила газеті Frankfurter Allgemeine (FAZ) людина з оточення голови Бундесбанку Йєнса Вайдманна. За словами джерела, чи матимуть рішення саміту єврозони в результаті успіх, нині залежить насамперед від Рима.

Автори: Рольф Венкель / Христина Ніколайчук
Редактор: Дмитро Каневський