Експерти про «Східне партнерство»: стагнація задовольняє і Брюссель, і Москву
18 листопада 2011 р.Міжнародні експерти, які зібралися 17 листопада в Німецькому товаристві зовнішньої політики на конференцію про дипломатію Росії на пострадянському просторі, вважають, що однією з головних причин, через яку програма Євросоюзу «Східне партнерство» так і залишилася на початковій стадії розвитку, є спротив з боку Москви. З іншого боку, на думку учасників конференції, країни-учасниці програми – Україна, Молдова, Білорусь, Грузія, Азербайджан та Вірменія – також не дуже зацікавлені у реалізації проекту Євросоюзу.
Не «Східне партнерство», а «близьке зарубіжжя»
Історик Ігор Торбаков, який наразі працює в університеті міста Упсала в Швеції, підкреслює, що Москва розглядає проект «Східне партнерство» як втручання в свою політику на пострадянському просторі. Він звернув увагу на термін «близьке зарубіжжя», який запровадила Росія: «Цим терміном позначили території, які Москва не розглядала як чужі».
Утім, і в документах, які публікує ЄС, також з'явився цей термін. Євросоюз тепер і сам розглядає Білорусь, Молдову, Україну та інші країни як своє «близьке зарубіжжя». Це створює ситуацію протистояння, переконаний Торбаков. Такої ж позиції дотримується і експерт Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер: «У Москві очікували, що ця програма призведе до конфліктів на пострадянському просторі».
Політика балансування
Щоправда, на думку Штефана Майстера, для еліт країн «партнерства» проект виглядає не дуже привабливо через його недостатнє фінансування. Тому зрештою таке ставлення до проекту заспокоїло Росію, яка перестала побоюватися конкуренції ЄС на пострадянському просторі.
Нині, як стверджує російський економіст, керівник Центру досліджень постіндустріального суспільства Владислав Іноземцев, програма «Східне партнерство» перебуває у стані стагнації, проте цей «статус-кво» влаштовує усіх – від Брюсселя до Москви. «Коли ми чуємо від політиків, що треба розвивати програму – це лукавість. Такого бажання немає ані в європейців, ані у Кремля», - вважає Іноземцев.
В свою чергу Ігор Торбаков нагадує, що всередині країн, які входять до програми, взагалі немає спільної думки щодо того, як будувати стосунки з Євросоюзом та Росією. «Еліти в цих країнах по-радянськи корумповані та не готові грати за європейськими правилами. Участь в програмі означає дотримання європейських норм, а публіка ані довкола Януковича, ані Лукашенка, ані молдавські лідери в жодному разі не хочуть відповідати цим нормам», - впевнений Торбаков.
Дефіцит мотивації
Іноземцев вважає, що програма може стати ефективною, якщо надати таким країнам як Україна перспективу вступу до ЄС. Навіть якщо зараз переговори триватимуть 15 років, у учасників з'явиться стимул, якого наразі немає, вважає він. В свою чергу, Торбаков зауважує, що перспектива членства в Євросоюзі потрібна, проте тільки в обмін на виконання певних процедур та наближення до норм ЄС. Тоді, вважає він, Європа могла би зіграти роль зовнішнього фактора, який замінив би дефіцит мотивації всередині країн «Східного партнерства» і ясно показав би їм майбутні переваги.
Автор: Олександр Сосновський / Альона Павленко
Редактор: Тетяна Бондаренко