Кишинів у російських лещатах
3 червня 2015 р.
Першого листопада цього року жителі Бєльців, другого за величиною міста в Молдові, візьмуть участь у референдумі щодо надання йому більшої автономії. Таке рішення ухвалила міська рада, яка на три чверті складається з представників проросійської Комуністичної партії. Населення Бєльців - переважно російськомовне.
На перший погляд невинний намір місцевої адміністрації насправді вибухонебезпечний з політичної точки зору. Спікер молдовського парламенту Андріан Канду назвав такі плани "небезпекою для державної цілісності". Він закликав генпрокуратуру та службу безпеки вжити необхідних заходів, аби захистити "інтереси держави".
"Це абсолютно очевидно провокація проти державної цілісності", - впевнений і політолог Діоніс Ченуша, коментуючи ініціативу в Бєльцях. На його думку, такі сепаратистські тенденції свідчать про слабкість молдовського уряду.
Симпатики сепаратистів
Нинішній випадок разюче схожий на те, що вже відбувалося в Молдові раніше. Так, у лютому 2014 року населення автономного територіального утворення Гагаузія більшістю голосів (98,4 відсотка) проголосувало за Митний союз з Росією.
Так званий референдум тоді також засудив уряд у Кишиневі. Адже, згідно з конституцією Молдови, локальні референдуми можуть ініціювати та проводити лише відповідні відомства в столиці.
Утім, міська рада Бєльців просто проігнорувала молдовський уряд. Ще навесні 2012 року державний синьо-жовто-червоний прапор тут замінили власним - червоно-синім. Тоді генеральна прокуратура розпочала розслідування, яке, однак, не завершили досі.
Тиск з Москви
У своїй першій заяві з приводу запланованого референдуму прем’єр-міністр Молдови Кирило Габуріч відреагував доволі спокійно: мовляв, нелюди можуть робити, що їм хочеться. Проте пізніше таки додав, що органи правопорядку перевірять законність такої місцевої ініціативи.
Паралельно зростає напруга у відносинах Молдови з Росією. У травні, приміром, Москва заборонила в'їзд у Росію близько двом десяткам громадян Молдови (переважно заробітчан), ще одинадцятьох молдован депортували на батьківщину - без пояснення жодних причин.
Молдовські неурядові організації припускають, що Росія всіляко намагається "покарати" Молдову за підписання угоди про асоціацію з ЄС. Як і вже наявні заборони на імпорт товарів з Молдови, висилка молдовських заробітчан - важкий удар для економіки країни. Адже у Росії, лише за офіційними даними, працюють майже 400 тисяч молдован, у всій Європі - понад мільйон. Грошові перекази з Росії торік становили 60 відсотків усіх переказів з-за кордону, а це в перерахунку небагато-немало 1,5 мільярда євро.
На молдовському медійному ринку теж точиться боротьба: через упереджене висвітлення подій в Україні Координаційна рада з телебачення і радіомовлення Молдови відібрала ліцензію на мовлення в країні у російського державного каналу "Россия 24". Інші російські канали після перевірки змісту програм були оштрафовані.
Непевні обіцянки Брюсселя
Політичні суперечності між обома сторонами звучать дедалі гучніше. Минулого тижня посла Молдови викликали в міністерство закордонних справ РФ. Росія роздратована тим, що Молдова не дозволила російським військовим проїхати до самопроголошеної республіки Придністров'я через свою територію. Нині в Придністров'ї розміщені майже 2000 російських військових.
А 29 травня в аеропорту Кишинева затримали офіцера, який, за власними словами, прибув з Донбасу, аби вербувати у Придністров'ї добровольців. Ті мали б подбати про "сплановані заворушення" в Одесі, йдеться у заяві молдовської служби безпеки. Голова Державної прикордонної служби України Віктор Назаренко підтвердив, що на східному кордоні Молдови, зокрема, на так званій придністровській ділянці, зберігається підвищена військова небезпека.
На тлі таких настроїв багато молдован починають сумніватися в тому, чи можна і далі вірити обіцянкам ЄС. Брюссель заохочує Кишинів дотримуватися проєвропейського курсу, при цьому не даючи країні чіткої перспективи членства у Євросоюзі.
Нещодавній саміт "Східного партнерства" в Ризі не зміг розвіяти цих сумнівів: зростаюча конфронтація між ЄС та Росією, схоже, дедалі більше відтісняє на задній план досі таку обнадійливу програму "Східного партнерства". А це, в свою чергу, не додає мотивації політичним силам та громадянському суспільству Молдови, які з надією дивляться в бік Європи.