Реверс газу

У четвер, четвертого липня, міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький проведе "робочу вечерю" з єврокомісаром з питань енергетики Ґюнтером Еттінґером. Як підтвердили DW у Єврокомісії, під час зустрічі обговорюватимуться серед іншого питання реверсного постачання європейського газу до України. Напередодні Еттінґер заявив в інтерв'ю німецькому виданню Die Welt, що Євросоюз зацікавлений у розвитку реверсних маршрутів постачання газу. "Той факт, що ми вже три роки здійснюємо постачання і з заходу на схід, що ми будуємо у прибалтійських країнах термінали з прийняття зрідженого газу, неймовірно посилює наші позиції у переговорах", - зазначив Еттінґер, говорячи про позиції європейських енрегоконцернів на переговорах з Росією про ціну на газ.

Надія на Словаччину

У питанні реверсних постачань газу інтереси Києва і Брюсселя збігаються. Забезпечення транзиту не лише зі сходу на захід, але й навпаки - відповідає й інтересам України, яка змушена платити за російське паливо значно вищу ціну, ніж європейські споживачі. Едуард Ставицький напередодні візиту до Брюсселя заявляв про те, що очікує від цієї зустрічі остаточно вирішення питання про реверсні постачання газу зі Словаччини. У середу, 3 липня, Ставицький підтвердив, що Україна планує нарощувати реверсні постачання газу з ЄС, повідомило агентство "Інтерфакс-Україна". За словами міністра, нині Україна щодоби постачає з Польщі та Угорщини по п'ять мільйонів кубометрів газу. Уже в середині серпня постачання по угорському напрямку мають зрости до 12 мільйонів кубометрів на добу, запевнив Ставицький. Він також зазначив, що на додачу до цих маршрутів Україна планує налагодити постачання з Румунії та Словаччини. А чотири маршрути разом уможливлять реверсні постачання з ЄС до України понад 30 мільярдів кубометрів газу на рік, запевнив міністр.

Словацький напрямок є у цьому сенсі найбільш перспективним з огляду на масштаби можливих реверсних постачань, відзначає директор енергетичних програм українського центру "Номос" Михайло Гончар. За його словами, тільки з території Словаччини можна було би постачати біля 30 мільярдів кубічних метрів щорічно. "За великим рахунком, по імпорту із Європи через реверсні постачання можна було би отримувати увесь необхідний Україні додаток до власного видобутку (20 мільярдів кубометрів) - не закуповуючи взагалі російський газ", - вважає експерт, відзначаючи при цьому, що це "теоретична конструкція", і мова йде про далеку перспективу.

Блокування з боку "Газпрому"

Поки ж постачання через Словаччину блокує "Газпром", зазначили у нещодавньому інтерв'ю тижневику "Дзеркало тижня" представники постачальника палива - німецької компанії RWE Supply&Trading GmbH. "Єврокомісія вже тривалий час намагається уможливити реверсні постачання газу зі Словаччини до України", - підтвердив у розмові з DW експерт Центру з досліджень проблем безпеки в Цюріху Йонас Ґрец. Однак він не упевнений у швидкому вирішенні цього питання. "Ці постачання (через територію Словаччини. - Ред.) вже двічі намагалися здійснити, проте зробити цього не вдалося через відмову з українського боку", - зауважує Ґрец. Причина в тому, що "Газпром" "на цій головній лінії постачань газу до Європи не лише передає газ в Україну, але й має змогу контролювати газові потоки на її території", пояснює Ґрец.

Михайло Гончар не виключає підписання угоди щодо здійснення газового реверсу зі Словаччини до України під час зустрічі Ставицького та Еттінґера у Брюсселі. Адже, за словами експерта, над Словаччиною висить "дамоклів меч невиконання європейських газових директив". "І уряд Словаччини, і оператор Eustream не бажають собі додаткових проблем. І тут справа не в Україні, а в тому, що послугами Eustream не може скористатися німецька компанія RWE", - підкреслює Гончар. Утім, питання щодо блокування поставок "Газпромом" на території України залишається відкритим. 

Сховища цікаві. Але без "Нафтогазу"

За умови функціонування реверсних постачань газу, зокрема через Словаччину, великі європейські концерни були би особливо зацікавлені і в українських підземних газових сховищах, вважає Йонас Ґрец. Водночас експерт наголошує, що для цього необхідна ще й наявність прозорих умов управління цими сховищами. "Нинішні умови ще не відповідають вимогам європейського Енергетичного співтовариства, членом котрого Україна вже є. Операції зі збереженням газу мають бути відділені від "Нафтогазу України", національного газотранспортного та газовидобувного оператора", - запевняє Ґрец.

На думку професорки Німецького інституту економічних досліджень у Берліні Клаудії Кемферт, існує принципова зацікавленість європейських підприємців у використанні українських сховищ. "Питання завжди полягає в рентабельності та політичній надійності", - заявила Клаудія Кемферт у розмові з DW. За її словами, Україна й надалі відіграватиме важливу роль як транзитер газу до Європи - особливо з огляду на замороження такого важливого для ЄС проекту газопроводу Nabucco, який мав диверсифікувати постачання газу до Європи. Що ж стосується зберігання газу в Україні, то за умов політичної стабільності воно може стати таким само важливим, як і надійне постачання газу до Європи, підкреслила Кемферт. "З європейської точки зору важливими є стабільні політичні умови. Їх необхідно забезпечити, аби сигналізувати надійність і отримати необхідні для України інвестиції", - наголосила експертка.