Кого бояться українські судді?

Останнє опитування DW-Trend засвідчило негативні настрої населення щодо діяльності судів в Україні: лише 7 відсотків громадян довіряють судам, а 72 відсотки переконані, що суди не є незалежними. Крім того, більшість населення вважає, що "політичні" судові процеси шкодять репутації України та негативно впливають на відносини з Європейським Союзом.

"Рівень довіри громадян до судів завжди був низьким, але нині він є особливо критичним", - пояснив у розмові з DW науковий консультант Центру імені Олександра Разумкова Микола Мельник. За словами експерта, думку громадян підтверджують і фахівці, однак проблеми української судової влади низьким рівнем довіри населення не обмежуються. "Останнє дослідження Центру свідчить, що суди системно почали використовуватися не за призначенням і не за тими принципами, які є природними для правової системи", - наголосив Мельник.

Дослідження "Судова реформа в Україні: поточні результати та найближчі перспективи" днями було представлено Центром Разумкова у Києві. У ньому проаналізовано стан судової влади України з якісної точки зору, висвітлено міжнародно-правові стандарти судочинства та наведено дані низки опитувань не тільки громадян, а й експертів.

Суди - для президента

Згідно з дослідженням, судова реформа 2010 року визначила нову якість не лише судової, а й усієї державної влади в Україні. "Ми констатували, що судова влада перестала існувати як самостійна і незалежна гілка державної влади. Більше того, зараз суди - підконтрольні політичній владі, практично вбудовані в президентську вертикаль влади та в ту правоохоронну систему, яка використовується політичною владою", - розповів Мельник.

За словами експерта, істотно погіршили ситуацію з правосуддям в Україні саме ті законодавчі зміни, які нинішнє керівництво держави називає судовою реформою 2010 року. Нагадаємо, тоді в Україні змінили процедуру добору кандидатів на посади суддів, ввели автоматизовані системи розподілу справ і звітності в судах та змінили процедури доступу громадян до судів.

"Експертне опитування в рамках дослідження засвідчило, що справжні цілі судової реформи не відповідають цілям задекларованим", - пояснив Микола Мельник. За його словами, більшість зі 140 опитаних експертів, серед яких судді, науковці, адвокати, представники правозахисних організацій, співробітники прокуратури, МВС та СБУ, визначили зовсім інші цілі судової реформи: підпорядкування судової влади президенту і встановлення ним контролю над судами, посилення політичного та іншого стороннього впливу на судову владу.

Дослідження Центру Разумкова свідчить: відносна більшість експертів вважає, що нинішня судова влада захищає не громадян, а насамперед інтереси влади та великого капіталу, а також особисто президента країни.

Судді бояться політичної влади та ЗМІ

"Лише 10 відсотків експертів побачили у реформі міжнародні стандарти, зниження рівня корупції та спрощення доступу до судів", - наголосив Мельник і додав, що цілком незалежною судову владу називають лише три відсотки опитаних фахівців.

Цільові опитування суддів, які проводились в Україні раніше, свідчили, що останні під час здійснення правосуддя, за власним зізнанням, зазнають тиску з боку представників влади, а в роботі їм, зокрема, заважають представники засобів масової інформації. Микола Мельник пояснив, що тенденція зберігається. За його словами, судді справді бояться політичної влади, Вищої ради юстиції і оприлюднення в ЗМІ їхніх сумнівних рішень чи інформації про непристойні вчинки.

"У дослідженні констатується, що політична залежність суддів визначила головну та найсуворішу форму їхньої відповідальності - політичну, яка, за розсудом політичної влади, може передбачати різні правові наслідки для конкретного судді: від "добровільної" відставки до звільнення з посади за порушення присяги", - наголосив експерт. Лише за тим до притягнення суддів до відповідальності підключаються такі юридичні інституції, як Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада юстиції чи органи прокуратури. Водночас лише 5 відсотків опитаних Центром Разумкова експертів переконані, що сама Вища рада юстиції нині є незалежним і політично незаангажованим органом.