Країна краплених карт
10 квітня 2009 р."А Ви пробували грати з шахраями, коли усі карти краплені (це про державу Україна). Ось тому люди і обирають те, що їм не подобається, але хоч якось жити",- пише пан Володимир. Картину доповнює коментар пана Миколи: "Заробітна плата в "конвертах" буде до тих пір переважати в економіці, поки українські "чинуші" не перестануть красти. Дуже добре відомо, що українська держава не в змозі робити нормальний і прозорий перерозподіл коштів, які приходять в вигляді податків до бюджету. Причина - корумпованість на всіх рівнях."
Податкова система сама змушує її обходити
Користувач на ім'я serg1 на цифрах пояснює, що до "конвертів" українців змушує наявна система оподаткування: "Я підприємець, отримую за роботу (послуги), наприклад, 1000 гривень. З цих грошей я плачу податки: 20% - ПДВ, 13% - податок на прибуток підприємств, 0,5% - податок на рекламу, 32,5 % - пенсійний фонд на заробітну плату, 13% - подоходний податок, 10% - відрахування в інші різні фонди (на безробіття, від нещасних випадків, соцстрах тощо), 1% - послуги банку з отримання готівкових грошей. У підсумку, загальний обсяг податків становить близько 90%. Тобто, на руки з зароблених грошей виходить 100 гривень. А за 90% грошей, я, виходить, працюю на державу, яка мені нічего не дає, крім перевірок і хабарів. Саме тому зарплата в конверті набагато краще." Юрій запевняє, що "в Україні іншої форми оплати у середовищі хоч малого, хоть середнього, хоч великого бізнесу не існує."
"Німці в цих умовах теж не дали б собі ради"
Володимир упевнений, що не платити податки з зарплат є життєвою необхідністю: "Конверт" для українців - це тимчасовий і вимушений спосіб реалізувати працю в Україні. На одну гривню легальної зарплати в Україні припадає більше гривні податків і зборів до бюджету і фондів соціального страхування, а перш за все - пенсійного. Думаю, що німці в цих умовах не дали б собі ради з "власними справами". В такому стані речей винна перш за все українська влада в її численних колінах від часу отримання незалежності. І, зокрема, ті з "можновладців", які схильні мавпувати, копіюючи фіскальні "перли" з країн Європи і "втуляючи" їх в Україну, не реформувавши тут те, що ми отримали ще від СРСР. І про ЦЕ Вам треба писати і повідомляти по радіо. А вина українського народу в тому, що він ще не зігнав цих "можновладців" з їх крісел, але слід сподіватися, що це не за горами. Бо ми не дурніші від інших."
"Безкоштовна" медицина
Читач Серафим не погоджується, що гроші з податків допомогли б медичному забезпеченню в Україні: "У цій статті плачуться, що зарплата в конвертах впливає на фінансування, зокрема, медицини. Може, це й так. А я вважаю, що медицина має сама себе утримувати, за рахунок тих поборів з громадян. Про які всі знають, але закривають на це очі. Тобто, якщо за операцію по накладенню пластини, при переломі моїм сином руки, в Івано-франківській обласній лікарні вимагали 750 У.О., при всих моїх матеріалах, то вказана сума повинна бути поділена хоча б 50:50. 50% лікарям, 50% державі, як це заведено на Кубі. Там не дай господь покласти собі в кишеню всі чайові, відразу вилетиш з роботи. А в нас такси на операції - у кого скільки совісті, або її вісутності. Я розумію, що не все попадає в кишеню лікареві, все ділиться. Аж до Києва. В тому й біда. Зварич - це лише той, хто попався. Біда, що в нашій країні міліція, суди, прокуратура, державні органи, медицина, працюють не на державу, не для громадян, а для себе."
"Власний бізнес - це колесо корупції"
Твердження, що українці, мовляв, неохочі до власного бізнесу, заперечує Ольга: "Звісно, за таких умов, як в Україні, люди дуже неохоче відкривають власний бізнес. Власний бізнес - це безперервне колесо корупції, у яке втягується підприємець. Він винен усім: офіційним та бандитським структурам. Така подвійна ризиковість є загрозливою не лише для бізнесу, а і для життя самого власника." А пан Олександр додає: "Що ви таке говорите? З 2001 року власна справа. Взяв нову технологію, розкрутив. Побудував майстерню. Написав у міську раду, узаконить місце роботи. Прислали до декількох відписок ще одну, нема генерального плану. Писав бігав на сесію - надоїло. Нема смислу. Комуністичні феодали не давали нашим дідам не дадуть і нам. От вам і зацікавленність." Цю ж думку підхоплює Іван: "Українці не хочуть займатися бізнесом через тупорилі українські закони і чинуш-хабарників. Чесно вести бізнес в Україні абсолютно не можливо. Увесь бізнес "схоплено" депутатами усіх рівнів, а вони недоторканні. Ось і усі причини."
Підготував Захар Бутирський