Яковер: "Діснейленду" у Бабиному Яру не буде

Проєкт зі створення Меморіалу Голокосту в Бабиному Яру існує близько чотирьох років. Проте його бурхливе обговорення почалося порівняно недавно, після того, як він наблизився безпосередньо до етапу будівництва, який збігся з кардинальними змінами у команді проєкту.

Особливо гостро громадськість відреагувала на призначення на посаду художнього керівника Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) російського режисера Іллі Хржановського.  Чимало хто висловлював побоювання, що під час роботи над концепцією Меморіалу Голокосту Хржановський використовуватиме "сумнівні" творчі підходи, застосовані у його кінопроєкті "Дау. Дегенерація". Ці побоювання підсилилися після того, як у ЗМІ потрапили чорнові фрагменти концепції меморіалу у Бабиному Яру, які включали у себе використання "психометричних алгоритмів", "персоналізовані анкети", "зони віртуальної реальності, в яких відвідувачі опинятимуться, зокрема, у ролі жертв, колаборантів, нацистів і військовополонених". Після цього від подальшої співпраці з проєктом відмовилися кілька західних науковців, заявивши, що "проєкт втратив свої моральні орієнтири".

Читайте також: Дослідник Голокосту: Меморіал у Бабиному Яру - не блокбастер, а місце вбивств

Яким же буде Меморіал у Бабиному Яру, і коли варто чекати на його відкриття, DW розпитала у генерального директора BYHMC Максима Яковера.

Deutsche Welle: Пане Яковер, як триває робота над концепцією меморіалу Голокосту в Бабиному Яру і чи вплинула на неї громадська дискусія, яка спалахнула після того, як в мас-медіа потрапили її перші напрацювання?

Максим Яковер: Незмінним залишається те, що ми хочемо побудувати - унікальний музей, який розповідатиме про Голокост від куль у Східній Європі, а також створити науково-дослідний центр на базі цього музею. Це якщо говорити про концепцію. Щодо презентації, яку викривили та шматки якої оприлюднили на сайті "Історична правда", з маніпулятивною підводкою без звернень до фонду по коментарі і яку громада  потім активно почала критикувати як готову роботу… Усім нам знайомий такий формат  як брейн-стормінг, під час якого висловлюються різноманітні думки і потім найкращі з них втілюються в життя. Так само сталося і з творчими ідеями Іллі (Ілля Хржановський - художній керівник проєкту. - Ред.). Такі пропозиції як соціальні експерименти були відразу ж відкинуті. І про це заявив у своєму інтерв'ю Натан Щаранський (Голова Наглядової Ради BYHMC. - Ред.). Окрім цього, Наглядова рада у своїй заяві говорить, що художня складова проєкту буде готова  і представлена на публічне обговорення до кінця цього року. До того часу я не бачу сенсу в дискусіях  щодо концепції.

Проте у ЗМІ датою, коли Наглядова рада BYHMC даватиме свої перші оцінки творчим напрацюванням Вашої команди, називалося 15 червня.

15 червня ми представимо нову вебплатформу та презентуємо кілька готових проєктів, над якими ми працювали останні шість місяців, і анонсуємо декілька проєктів, які плануємо закінчити цього року. Тоді буде зрозуміло, про що меморіал, в який бік він рухається і як ми підходимо до науки та до архівів. До кінця року ми презентуємо всі художні напрацювання, у тому числі щодо майбутнього меморіалу, тоді нам буде що обговорювати предметно.

Головне критичне зауваження щодо бачення майбутнього меморіалу, яке пропонує Ілля Хржановський, полягає у тому, що воно порушує міжнародний статут меморіальних музеїв,  у якому, зокрема, говориться, що у такому музеї "глядача не намагаються вразити чи спантеличити". Чи враховуєте Ви норми цього статуту у роботі над концепцією?

Звичайно, всі правові норми та статути ми ретельно вивчаємо і працюємо лише в їхніх рамках. Але це зовсім не означає , що музейна мова має бути закостенілою. І для того щоб історичний наратив, який є по суті сухими цифрами та фактами, був актуальним і цікавим, необхідно подати цю інформацію за допомогою сучасних інструментів.

Але Меморіал не буде, як закидали критики, "Діснейлендом на кістках"?

Діснейленду не буде.

Колишній головний історик BYHMC, нідерландський науковець Карел Беркгоф пропонував Вам видати книгу "Атлас Бабин Яр", погоджуючись при цьому бути позаштатним, безоплатним співредактором видання. Чому відмовилися від цього проєкту?

На жаль, я ніколи не зустрічався з Карелом. Ми запропонували йому продовжити контракт на посаді головного історика, який завершився у січні, але він відмовився. Він справді пропонував нам на основі досліджень фонду видати таку книгу, але її запропонований бюджет у розмірі 230 тисяч доларів був занадто високим, і ми не змогли домовитися про скорочення бюджету в рази. Потрібно додати, що базовий історичний наратив, який створив Карел, береться за основу всіх проєктів, і в межах двох наукових інститутів (На базі BYHMC створено Інститут дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру та Інститут історії Голокосту в Україні і Східній Європі. - Ред).  15 проєктів ми плануємо зробити вже цього року.

А чому Наглядова рада вирішила змінити команду BYHMC?

Попередня команда займалася більше адміністративною частиною роботи, також її завданням було створення історичного наративу. Завдання нашої команди - на базі цього історичного наративу знайти художнє рішення, як зробити цей музей цікавим і унікальним. Ось чому з'явилася  посада художнього керівника, на яку запросили Іллю. Якщо ми говоримо про колишню команду, то їх не звільняли, а кожному запропонували можливість працювати у новому складі з трохи іншими функціями, яких потребує новий етап. Багатьом не дуже сподобалися зміни, і частина людей через це пішла. Інша частина продовжує працювати. Наприклад, українські історики Владислав Гриневич та Андрій Руккас, які раніше разом з Карелом Беркгофом створювали та редагували базовий історичний наратив, зараз очолюють наукові дослідні інститути фонду.  

Коли три роки тому починався проєкт BYHMC, терміном відкриття меморіалу називався 2021 рік - рік 80-их роковин трагедії у Бабиному Яру. Зараз представники фонду озвучують інші терміни. То коли все-таки планується відкрити меморіал?  

Тривалий процес будівництва - нормальна практика для подібних центрів. Я вважаю, що 2026 рік - реалістичний термін.

BYHMC - некомерційна організація, і меморіал створюється на доброчинні пожертви. Хто є головними донорами проєкту?

Основні донори: Віктор Пінчук (український олігарх. - Ред.), Рональд Лаудер (американський підприємець. - Ред.), Михайло Фрідман, Герман Хан та Павло Фукс (російські олігархи українського походження. - Ред.).

Чи можете ви назвати суму, необхідну для завершення проєкту?

Наразі заявленою сумою для будівництва є понад 100 мільйонів доларів. Але говорити про більш конкретну суму ми  зможемо після того, як затвердимо всі складові проєкту і розробимо проєктно-кошторисні документи.

Довідка: Ідея створення меморіалу в Бабиному Яру, де в 1941 році лише за два дні нацисти розстріляли понад 30 тисяч євреїв, виникла 2015 року. У вересні 2016 року у Києві було підписано меморандум про створення Благодійного фонду "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC), який займатиметься реалізацією проєкту за благочинні внески. До Наглядової ради BYHMC увійшли колишній президент Польщі Александер Квасьневський, ексміністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер (Joschka Fischer), відомий боксер і брат мера Києва Володимир Кличко, музикант і політик Святослав Вакарчук, український бізнесмен Віктор Пінчук, російські олігархи українського походження Михайло Фрідман, Герман Хан, Павло Фукс. Українська влада висловлює проєкту свою підтримку, проте її офіційних представників в Наглядовій раді немає. Бюджет майбутнього меморіалу спочатку оцінювався у 100 мільйонів доларів, проте пізніше представники BYHMC почали уникати відповідей на запитання про суму, необхідну для його зведення.