"Мандрівний цирк євробюрократії" між Брюсселем і Страсбургом

Для непосвячених ця картина у брюссельській будівлі Європарламенту може видаватися абсурдною: раз на чотири тижні асистенти депутатів пакують у чорні пластикові контейнери документи, аналітичні матеріали і проекти рішень, вантажать на фури і відправляють за 430 кілометрів дорогами Бельгії і Франції - до Страсбурга. Слідом за документами літаками і залізницею їдуть, крім депутатів, цілі офіси асистентів, а також журналісти і різного роду лобісти. У Страсбурзі, в офіційній штаб-квартирі Європарламенту, раз на місяць відбувається пленарне засідання.

114 мільйонів на вітер

Цей "мандрівний цирк", як жартома нерідко називають постійні переїзди самі депутати, щороку обходиться європейським платникам податків у 114 мільйонів євро. Екологи підрахували, що переїзди спричиняють 15 тисяч тонн викидів вуглекислого газу в атмосферу. Тим часом вражаючий скляний палац, в якому раз на місяць засідають євродепутати, 300 днів на рік стоїть порожнім.

Самі депутати не в змозі покласти край цьому абсурду. Парламентарії щороку в рамках переговорів про бюджет Європарламенту за підтримки переважної більшості складу підтримують позицію, що вони хочуть мати лише одну штаб-квартиру - у Брюсселі.  Утім, поки їхні заклики не мали шансів бути втіленими. "Ми їздимо не тому, що нам це подобається або тому що ми пришелепкуваті", - зазначає очільник групи німецьких соціал-демократів у Європарламенті Єнс Ґаєр (Jens Geier).

Сила вето

Хто ж несе відповідальність за таке не вельми ефективне використання грошей платників податків? Відповідь Ґаєра: Франція. Покласти край "мандрівному цирку" можуть лише глави держав і урядів ЄС. "Штаб-квартира Європейського парламенту знаходиться у Страсбурзі", - однозначно зафіксовано у Договорах Європейського Союзу. Вносити зміни до засадничих угод спільноти може лише Європейська Рада, і то одностайно. Таким чином щоразу, коли це питання з'являтиметься на порядку денному, Франція може накласти вето. Коли 2012 року євродепутати домагалися проведення двох засідань у Страсбурзі протягом одного тижня, аби переїздити до французької штаб-квартири лише раз на два місяці, Франція негайно звернулася до Суду ЄС. Реакції Парижа на такого роду ініціативи щоразу "абсолютно холоднокровна", - констатує Єнс Ґаєр.

Тепер дехто з депутатів нарешті побачив шанс розірвати замкнене коло марнотратства. Ідея полягає в тому, щоби запропонувати французам взаємовигідну угоду. У квітні більшістю у три чверті голосів євродепутати схвалили робочий документ, в якому йдеться про "унікальну нагоду". За іронією долі, цією нагодою є Brexit. Адже щойно Великобританія вийде з ЄС, два європейських відомства - Європейське відомство з банківського нагляду та Європейська агенція лікарських засобів - муситимуть переїхати. Їх можна буде обміняти на штаб-квартиру Європарламенту у Страсбурзі, сподіваються євродепутати. У кулуарах парламенту вже говорять про те, що ці плани стають дедалі конкретнішими. Подейкують, що між кабінетами впливових парламентаріїв вже циркулює проект листа, адресованого новообраному французькому президенту Еммануелю Макрону. Зрештою, на нього сподіваються як на проєвропейського політика, орієнтованого на реформування спільноти.

Час "мислити нешаблонно"?

Бельгійський євродепутат Барт Стаес поки не хоче забігати наперед. Він самостійно звернувся з листом до президента Європейської Ради Дональда Туска, президента Єврокомісії Жана-Клода Юнкера і президента Європарламенту Антоніо Таяні. Стаес закликає європейських можновладців "не мислити шаблонно". "У нас нині є можливість показати європейським громадянам, що ми зважаємо на гроші платників податків", - сказав у розмові з DW представник бельгійських "Зелених" у Європарламенті в інтерв’ю DW. Стаес констатує, що будівля у Страсбурзі все одно переважно стоїть порожня. Зате для Європейської агенції лікарських засобів не довелося би будувати нову будівлю, каже депутат.

Барт Стаес визнає, що будівля Європарламенту у Страсбурзі має неабияке символічне значення. Це місто в регіоні Ельзас, який минулими століттями належав то Франції, то Німеччині, символізує мирне співіснування у Європі. Водночас, євродепутат переконаний, що значно вагомішими за символіку є економічні інтереси Франції. "Ми живемо у часи політики заощадження державних фінансів і все одно ми щороку платимо 114 мільйонів євро, аби тиждень проводити у Страсбурзі", - обурюється Стаес. Він закликає: "Зупиніть це безглуздя"!

Бельгійський політик переконаний, що обмін штаб-кватири Європарламенту у Страсбурзі на нові європейські відомства був би вигідний Франції. "Європейська агенція лікарських засобів - це впливове відомство, воно мало би дуже позитивний вплив на економіку міста. Разом з агенцією прийшли би науковці, інноваційні компанії, річний бюджет у 322 мільйони євро і майже 900 робочих місць", - зауважує Барт Стаес.

Між бажаннями і реальністю

Соціал-демократ Єнс Ґаєр налаштований більш скептично. "Мені здається, що це дискусія ні про що. Якщо це було би так просто, вже давно би щось сталося", - каже німецький євродепутат. На його думку, уряд Франції віддасть штаб-квартиру Єавропарламенту лише за двох умов: якщо буде компенсовано економічні втрати і якщо Франція отримає відшкодування за репутаційні втрати. Тобто, французи, як співзасновники ЄС, можуть погодитися, якщо їм запропонувати в обмін переїзд до Франції якоїсь іншої ключової інституції ЄС. "Агенція лікарських засобів, як би мені цього не хотілося, не відповідає цьому критерію", - каже Ґаєр.

З Парижа у минулому вже не раз сигналізували: якщо ми відмовимося від Європарламенту у Страсбурзі, Німеччина має віддати штаб-квартиру Європейського центробанку у Франкфурті-на-Майні. Зрештою, кожен бореться за свій шматок європейського пирога. Тим часом вже повним ходом йде боротьба за відомства, які мають переїхати з Великобританії. Лише на розміщення Європейської агенції лікарських засобів вже подалися 40 міст з майже всіх країн ЄС, у тому числі з Франції. А новий президент Еммануель Макрон натомість не те щоби віддавати штаб-квартиру Європарламенту не хоче - він взагалі хоче створити ще один окремий парламент для країн Єврозони і розмістити його також у Страсбурзі. Тобто, для французів питання стоїть радше так: щоби ще перетягнути до Страсбурга?