Іран
4 серпня 2013 р.Хассан Роухані заявив, виступаючи в неділю, 4 серпня, в парламенті в Тегерані, що домагатиметься скасування торговельних санкцій проти його країни і виступатиме за порозуміння з міжнародною спільнотою. Єдиною можливістю для вирішення проблемних питань є діалог, а не санкції, наголосив Роухані.
Напередодні духовний лідер країни аятола Алі Хаменеї офіційно затвердив його на посаді президента Ірану. Виборці покладають на нового державного лідера великі надії. Чимало складних проблем внутрішньої та зовнішньої політики чекають на вирішення.
Поступ у суперечці з Заходом щодо атомної програми, послаблення міжнародних санкцій, подолання економічної кризи, дотримання прав людини та пом'якшення цензури. Це лише кілька зі списку питань, на які доведеться новому президенту Ірану шукати відповіді.
Раціональний стиль і дипломатична обізнаність
64-річний Роухані вважається поміркованим представником ісламського духівництва. Він обіцяє більше прозорості передусім у суперечці щодо іранської атомної програми, яка спричинила конфлікт із країнами Заходу. Шансів на раціональний діалог із приходом Роухані побільшало, вважає речник із питань зовнішньої політики фракції соціал-демократів у Бундестазі Рольф Мютценіх.
На Заході тепер матимуть справу із президентом, який у 2003-2005 роках очолював делегацію Ірану на переговорах щодо атомної програми і знається на дипломатичних тонкощах. "У першу чергу Німеччина може очікувати від нового іранського президента поміркованості, кращого стилю і здібності використовувати шанси. Це стосується й суперечки щодо атомної зброї", - розповів у розмові з DW експерт берлінського фонду "Наука й політика" Вальтер Пош.
Останній шанс для Ірану?
Послаблення міжнародних санкцій проти Ірану навряд чи можливе без компромісу в переговорах щодо атомної програми. На думку Поша, це останній шанс для Тегерана уникнути тотальної ізоляції країни та економічної блокади. Інші експерти натомість очікують ініціативи з Заходу. "Ми постійно говоримо про те, що мусимо вирішувати проблеми за допомогою стимулів і тиску. Але стимулів більше немає, тому це чудово, що американці готові вести прямі переговори з Іраном на вищому політичному рівні", - прокоментував ситуацію для DW речник із питань безпеки фракції Зелених у Бундестазі Омід Нурипур.
Слово аятоли
Проте Роухані буде змушений постійно координувати свої дії з духовним лідером Ірану, аятолою Алі Хаменеї. Хаменеї досі виступав проти перемовин зі США і провадив жорстку політику в "атомному" питанні. Але, схоже, наслідки міжнародних санкцій проти Ірану та конфлікт із колишнім президентом Махмудом Ахмадінеджадом не минули для аятоли безслідно. Чимало експертів вважають, що вибір Роухані президентом означає більшу готовність Хаменеї до компромісу.
Тим часом на Заході сподіваються на позитивні сигнали з Тегерана і щодо сирійського конфлікту. Після виборів Роухані президентом участь Ірану у міжнародній конференції в Женеві, присвяченій сирійському питанню, виглядає імовірнішою. "Якщо ми вважаємо Іран одним із зовнішніх учасників сирійського конфлікту, то мусимо долучити його до участі у владнанні цього конфлікту", - вважає Рольф Мютценіх.
Політв'язні, жінки й економічна криза
Роухані доведеться працювати і над цілою низкою внутрішньополітичних проблем. Протягом останніх років Іран зазнавав критики з боку ООН та багатьох правозахисних організацій через утиски прав людей. Серед передвиборчих обіцянок Роухані - звільнення політичних в'язнів, послаблення цензури, контролю населення силами поліції моралі та розвиток прав жінок.
Омід Нурипур, речник із питань безпеки фракції Зелених у Бундестазі, побоюється, що новий президент надасть людям дрібні особисті свободи, але відкладе вирішення злободенних проблем. На думку експерта, першим серйозним тестом для нового президента буде звільнення політв'язнів, зокрема колишнього кандидата у президенти Мір-Хоссейна Мусаві.
Але найбільший виклик для Роухані - катастрофічне економічне становище країни. До інавгурації він оголосив, що протягом перших 100 днів правління надасть "реалістичний і точний аналіз" економічних проблем та презентує шляхи вирішення кризи. У цьому контексті послаблення міжнародних санкцій могло б дати країні час, щоб оговтатися.