Тренди журнальної справи

Журналістські та видавничі кола Німеччини збентежені й навіть шоковані нещодавньою новиною з Гамбурга. Велетень галузі - видавництво Axel Springer - продає цілий пакет регіональних газет і загальнонаціональних журналів, у тому числі видання, створені в перші післявоєнні роки батьком-засновником медіаімперії Акселем Шпрінґером. Керівництво концерну позбувається, так би мовити, "родинного срібла", аби зосередитися на бізнесі в інтернеті.

Півтори тисячі журналів на вибір

Одні вбачають у цьому майбутній занепад друкованої преси, інші розцінюють звістку спокійніше - як приклад глибоких структурних змін на німецькому медіаринку. При цьому спеціалісти чітко відмежовують щоденні газети, які справді переживають гостру кризу через зростання конкуренції з боку інтернету, від ринку журналів, на якому відбуваються інші процеси.

"У жодній країні Європи ви не знайдете такого відносно стабільного ринку часописів, як у Німеччині. Читачі щомісяця витрачають на них приблизно 280 мільйонів євро", - підкреслив у розмові з DW Петер Клоцкі, прес-секретар Об'єднання німецьких видавців журналів (Verband Deutscher Zeitschriftenverleger, VDZ).

Тим не менше загальні тиражі часописів, призначених для широкої аудиторії, а не для професіоналів, продовжують скорочуватися. За даними організації IVW, яка займається аналізом ефективності німецьких ЗМІ як носіїв реклами, у другому кварталі 2013 року мінус у порівнянні з аналогічним періодом минулого року склав доволі вагомі 3,3 відсотка. Водночас, підкреслив Петер Клоцкі, зростає кількість найменувань: нині в кіосках Німеччини можна придбати понад 1500 журналів, а це майже на 50 відсотків більше, ніж на початку століття.

"Жінки читають більше, ніж чоловіки"

"Суспільство стає дедалі строкатішим, у людей більше індивідуальних зацікавлень, а журнальний ринок під це підлаштовується і теж стає більш диференційованим. Раніше був один часопис для риболовів - сьогодні їх три, а замість одного журналу для дачників у нас тепер сім", - пояснив прес-секретар Об'єднання німецьких видавців журналів.

Він не випадково згадав про видання для прихильників заміського життя й садівництва, адже цей сегмент ринку розвивався в останні роки на диво успішно. Ще одна категорія, де зростають і тиражі, і кількість найменувань, - журнали для гурманів і куховарів-аматорів із різноманітними рецептами.

Цільова група обох категорій - переважно жінки від 30 років. Їм адресовані й численні жіночі журнали - як традиційні, які вже багато років присутні на ринку, так і новинки. Сегмент бурхливо зростає, причому видавці дедалі активніше задовольняють інформаційні потреби читачок, старших за 50 років. "Жінки взагалі читають більше, ніж чоловіки", - зауважив Петер Клоцкі.

Підлітків преса не цікавить

Добре ведеться й дитячим журналам, причому не лише з коміксами та розповідями про тварин. "Такі великі суспільно-політичні тижневики, як Der Spiegel та Die Zeit, випускають тепер версії для дітей", - розповів Клоцкі. Натомість молодь, повністю поглинута інтернетом і "озброєна" смартфонами та комп'ютерами, "відвертається від паперової преси".

Це підтверджує і Йєнс Шредер, коментатор спеціалізованого медіапорталу Meedia.de. Проаналізувавши свіжу статистику IVW, він виділив чотири особливо тривожних тренди на німецькому журнальному ринку. Один із них - стрімке скорочення тиражів видань, адресованих підлітковій аудиторії. Так, проданий тираж журналу Bravo всього за рік скоротився на 27,9 відсотка - до 225 тисяч. А ще в кінці минулого століття це багате на традиції видання читали понад мільйон тинейджерів.

Другий тренд, який виділив Йєнс Шредер, - швидке зменшення інтересу до паперових версій комп'ютерних журналів і ще швидше скорочення тиражів видань для любителів комп'ютерних ігор. "За п'ять років більшості з них уже не буде", - прогнозує аналітик.

Чи виживуть кіоски?

Цю тенденцію помітили і в Об'єднанні німецьких видавців журналів, але її прес-секретар підкреслив у розмові з DW, що "скорочення тиражів комп'ютерних журналів не означає автоматично фінансові збитки для видавництв, адже вони активно розвивають електронні версії, до того ж часто з платним контентом".

Як і Петер Клоцкі, Йєнс Шредер теж виділив як окремий тренд очевидний успіх жіночих і дитячих видань, але це підштовхнуло його до полемічно-риторичного запитання: "Невже часописи невдовзі купуватимуть тільки жінки та діти?" А що ж чоловіки, питає аналітик, цілковито втрачають цікавість до журнального формату? Помітних новинок, призначених для чоловічої аудиторії, коментатор порталу Meedia.de не бачить. Щоправда, він звертає увагу на певне зростання тиражів журналів, присвячених олдтаймерам (старим автомобілям) та історичним темам. "Виходить, що в паперовому вигляді більше цікавить минуле, ніж сучасне, за яким зручніше стежити за допомогою інтернету", - робить висновок Йєнс Шредер.

Четвертий тренд, на його думку, - зростання загрози існуванню газетно-журнальних кіосків. Шредер посилається на те, що обсяги продажу зростають передусім у журналів, які видаються раз на місяць чи раз на два місяці, тоді як тиражі тижневиків чи двотижневиків, як правило, скорочуються. Але саме такі видання разом із газетами складають основу прибутків кіоскерів. На тлі зниження попиту на тютюнову продукцію, постає логічне запитання, за рахунок чого ці кіоски мають виживати, зауважує коментатор німецького медіапорталу Meedia.de.