Розвиток суспільства

Економіст і соціолог Даніель Шраад-Тишлер керує проектом "Індикатори сталого урядування", який втілюється в життя Фондом Бертельсманна. Учасники проекту регулярно аналізують ситуацію в країнах ОЕСР з огляду на якість демократії та правової держави й конкретну дієздатність урядів.

DW: Згідно з опитуванням, яке нещодавно проводилось у Німеччині, дві третини німців вважають, що соціальної справедливості в останні роки в цій країні поменшало. Що ви розумієте під соціальною справедливістю?

Даніель Шраад-Тишлер: Про соціальну справедливість ми можемо говорити тоді, коли за можливістю всі члени суспільства мають рівні шанси для самореалізації. Це означає, що в межах особистої свободи вони можуть і здатні зробити найкраще зі свого життя. Завдання держави й суспільства полягає в піклуванні про створення рівних шансів.

Які передумови потрібні для забезпечення рівності шансів?

Передусім важливо, щоб люди не жили в бідності. Крім того, держава має забезпечити усім членам суспільства доступ до освіти. Тут вкрай важливими є інвестиції в освіту, яка надається в ранньому віці. Міжнародні дослідження доводять, що освіта в ранньому віці позитивно впливає на соціальну мобільність людини - вона отримує кращі шанси соціального й кар'єрного піднесення. Зиск від цього має все суспільство. Якщо держава забезпечує соціальну справедливість, тоді зростає й економічна продуктивність.

Наскільки важливими для соціальної справедливості є демократія та ринкова економіка?

Демократія й участь у житті суспільства є елементарними складовими соціальної справедливості. Якщо люди не в стані самі визначати своє життя також у політичному сенсі й не мають відповідних політичних прав, тоді вони позбавлені доступу до елементарної сфери суспільного життя.

Ціла низка демократичних країн з ринковою економікою нині переживають глибоку соціальну кризу: у Європі це Греція, Португалія, Іспанія. Зазирнувши до дослідження, проведеного Організацією економічної співпраці й розвитку (ОЕСР), можна побачити, що й США далеко не серед лідерів, коли йдеться про рівень соціальної справедливості. Виходить, що демократія дала збій у цих країнах?

Причини в різних країнах різні. Сполученим Штатам притаманна вкрай велика різниця в доходах окремих членів суспільства, і ця різниця в останні десятиліття стала ще більшою. Величезному багатству протистоїть справді широкий прошарок бідних. У США зафіксовано дуже високий рівень дитячої бідності. Це ганебний факт для найбільшого в світі народного господарства. У Сполучених Штатах соціальне оточення дитини є вирішальним для пізнішого успіху в навчанні.

Яка небезпека чатує на демократію, на єдність суспільства, якщо соціальна справедливість зменшується?

Людське сприйняття справедливості сильно залежить від уявлення про легітимність політичної системи. Якщо людям здається, що політики й держава більше не здатні забезпечувати елементарну соціальну справедливість, тоді вони перестають підтримувати таку політичну систему. Це може спричинити виникнення радикальних настроїв або дискримінації меншин. Все це є небезпечним для демократичної системи.

У країнах ОЕСР ще нема тієї проблеми, коли через зростання бідності почали ставити під питання демократію. Більше того, ми спостерігаємо, що завдяки демократичним важелям люди намагаються внести корективи в систему. Але звичайно, якщо соціальна несправедливість пануватиме впродовж тривалого часу, тоді небезпека нависне над усією демократичною системою.