Як Львів купив трамваї у Берліна і потрапив у халепу
9 серпня 2018 р.Ідею закупівлі німецьких трамваїв львівські чиновники змальовували як ідеальну картину: 30 берлінських вживаних трамваїв після капремонту, з новою електричною начинкою і за вигідною ціною 18 тисяч євро за одиницю. Навіть з вартістю розмитнення, перевезення і переобладнання, що обійшлося б додатково у 24 тисячі євро за одиницю, 30 німецьких вживаних трамваїв коштували б приблизно як один новий трамвай виробництва української корпорації "Електрон". А Львову, де щомісяця стається 600 поламок трамваїв, потрібно оновити хоча би 70 вагонів.
"Це була найкраща пропозиція на той момент. Ці трамваї оснащені кнопками для відкриття дверей, кондиціонером для водія, зв'язком з водієм. Крім нас, в Берліна ці вживані вагони купила Румунія, а також Запоріжжя", - пояснює Андрій Білий, радник міського голови Львова, який курує цей напрямок. Єдину проблему, яку бачили з цими берлінськими трамваями - це те, що машини довелося б переставляти на львівські старі візки через різні колії: у Львові вона вужча, аніж в Німеччині.
Вагони з сюрпризом
Але це виявилось меншим клопотом - більші проблеми виникли наприкінці липня, коли перші трамваї з Берліна прибули до Львова. З'ясувалось, що двері в них відкриваються назовні, а на оновлених зупинках частини маршрутів платформа розташована на рівні першої сходинки трамваю. Таким чином, двері німецьких вагонів можуть просто не відкритись.
Такі моменти при закупівлі мали враховувати, вважає керівник громадської організації "За якісний транспорт" Святослав Товстига. Він переконаний, що чиновники допустили халатність. І передовсім ще тоді, коли будувались високі зупинки. "І в державних будівельних нормах від 2001 року, і в "Правилах розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту" йдеться про те, що посадочні площадки, які розміщуються на проїзній частині, слід влаштовувати підвищеними на 15-30 сантиметрів над поверхнею проїзної частини. А наші спеціалісти перестарались і виставили 34-36 сантиметрів", - каже він.
Ще один приклад того, що у Львові не готувались до прийняття німецьких трамваїв, за його словами, є відсутність відремонтованих візків, які знімають зі старих львівських вагонів, модернізують і потім на них переставляють куплені іноземні трамваї. Наразі до вжитку готові лише 12 візків. "У них було достатньо часу, але через неправильно організований процес Львів підготував замало, і тепер мусить замовляти модернізацію візків з-зовні. На сайті публічних закупівель є оголошена пропозиція на капремонт 10 ходових візків трамвайних вагонів, вартістю понад п'ять мільйонів гривень", - розповідає Товстига.
Хто винен?
Тим часом в міськраді заявляють, що все - під контролем і проблеми немає. Про двері, які відкриваються назовні, знали і раніше. "Ми бачили цю ситуацію в Берліні, і в нас було напрацьоване рішення: коли вони приїхали, я вже мав розмову з представником концерну "Електрон", вони погодились допомогти нам їх доопрацювати. Обрізати і доставити внизу щітку або резину, що може загинатись. Іншими словами, рішення є", - запевняє радник мера Львова Андрій Білий. Але, знаючи про цю проблему раніше і маючи достатньо часу, рішення в львівській міськраді досі так і не ухвалили.
Хоча в той час, як радник мера розповідає про контроль над ситуацією, керівник комунального підприємства "Львівелектротранс" Олег Береза чесно зізнається, що для нього це стало несподіванкою. Трамвайно-тролейбусне господарство Львова він очолив в грудні минулого року, а про партію вагонів з Берліна домовлялися ще за кілька місяців до цього. "Рішення було ще до мене, тому я думав, що там враховано такі речі. Про ці нюанси з дверима я дізнався тільки тепер", - каже він. Але водночас він не схильний вважати, що його непоінформованість стала наслідком халатності працівників. За його словами, це швидше відсутність координації поміж всіма ланками транспортного управління в місті.
Різати платформи…
Тепер у львівських чиновників завдання: як куплені берлінські трамваї все-таки випустити на вулиці Львова. Найлегший варіант - це "зрізати" підвищені платформи зупинок. Такий вихід із ситуації вважають доречним і деякі громадські активісти і електротранспортники. "Потрібно просто повернутись до ДБН (державні будівельні норми - Ред.) і влаштувати зупинки відповідно до них", - радить Святослав Товстига.
Керівник "Львівелектротрансу" також каже, що їхні фахівці навели довідки і припускають, що трамвай з підрізаними дверима буде погано працювати. "Якщо ми порушимо ці двері, то там спрацьовуватиме захисний механізм, датчик буде показувати, що двері щільно не закрились", - каже Олег Береза. Тому, за його словами, зниження висоти зупинок є найоптимальнішим варіантом, і це, швидше за все, доведеться зробити на зупинках центральної частини міста - на тих маршрутах, де планують пустити берлінські вагони.
…чи вагони?
Але проти такої ідеї виступає науковець з "Львівської Політехніки" Віталій Мазур, який займається проектуванням пасажирсько-транспортних систем міста. Він боїться, що якщо почнуть понижувати висоту зупинок, назад до високих платформ повернуться не скоро. "Ми маємо переймати європейські стандарти, а не вертатись в "совок". Ідея цього підвищення - забезпечити зручність для пасажирів, передовсім, "візочників", мам з візками, літніх людей. У більшості систем світу зроблено так, що платформа співпадає з першою сходинкою, щоб люди могли нормально заходити. А зрізання платформ - це крок назад. Якщо є можливість, краще обрізати двері трамваїв", - радить науковець.
В будь-якому разі, остаточне рішення у Львівській міськраді ще не ухвалили, хоча перші німецькі трамваї на львівські маршрути планують випустити вже у вересні. А поки ця історія може стати повчальною для інших українських міст, які закуповують вживані трамваї, ремонтуючи одночасно маршрутні лінії.