Порошенко у Берліні: Реформи і мінський процес
19 травня 2017 р.
У суботу, 20 травня, Анґела Меркель прийме свого українського гостя у заміській резиденції Палац Мезеберґ. Під час робочого обіду йтиметься передовсім про ситуацію на Донбасі і реалізацію Мінських угод, але також і про реформи в Україні. Нинішній візит до Берліна буде для Порошенка вже одинадцятим - він бував у німецькій столиці приблизно стільки разів, скільки всі його попередники разом узяті. За словами українського президента, країни на даний момент досягли "безпрецедентного рівня довіри".
Візит на тлі "безвізу" і нападок на НАБУ
Під час обіду у палаці Мезеберґ у Петра Порошенка буде хороший привід підняти келих на честь партнерства з Німеччиною і ЄС: днями було підписано довгоочікуване рішення про скасування віз для українців. Поки що це найбільше досягнення за роки президентства Петра Порошенка. Під час всіх закордонних візитів український президент не втомлюється повторювати, скільки реформ довелося втілити Україні, щоб цього досягти.
Утім, співрозмовники DW у Берліні вказують на те, що на тлі цих успіхів український президент може очікувати від канцлерки Анґели Меркель і незручних запитань. Зокрема, це стосується боротьби з корупцією, яка була однією з ключових вимог для скасування візового режиму. У Берліні зі стурбованістю спостерігають за нападками, яких зазнає новостворене Національне антикорупційне бюро (НАБУ), а також за спробами перекроїти законодавство про електронне декларування. Йдеться, зокрема, про те, що антикорупційних активістів прирівняли до чиновників і зобов’язали декларувати доходи. З цього приводу нещодавно до Порошенка з відкритим листом зверталася група Євродепутатів. У свою чергу, посли "великої сімки" на початку тижня розкритикували законопроект, який може підірвати незалежність НАБУ. Йдеться про внесений депутатами урядових фракцій проект закону, який, як заявляють у НАБУ, дозволить Генпрокуратурі та СБУ встановити контроль над бюро.
Після заяви послів "Великої сімки" профільний комітет Верховної Ради відклав розгляд цього законопроекту. Не виключено, що свою роль у цьому зіграв і сигнал від послів напередодні візиту президента до Берліна. "Гадаю, у Відомстві федерального канцлера знають про ситуацію з НАБУ, а також про спроби нівелювати систему прозорих держзакупівель і тиснути на громадських активістів через систему декларування доходів, яка передбачена для контролю можновладців. Це неприйнятна ситуація", - зазначив у розмові з Deutsche Welle колишній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн (Dietmar Stüdemann).
На мінському фронті без змін
Головною темою розмови однак буде не "безвіз" і не корупція, а ситуація на Донбасі. Джерела у Відомстві федерального канцлера і німецькому МЗС повідомляють, що Берлін "наполегливо працює" над реалізацією Мінських угод. Утім, схоже, поки практично без результату. Як стало відомо DW з дипломатичних кіл, дорожньої карти реалізації "Міська", про яку торік домовились у рамках Нормандського формату, досі не існує навіть у проекті.
"Сторони конфлікту знову і знову кажуть нам, що зацікавлені у реалізації 13 пунктів Мінської угоди. Однак зі звітів спостерігачів ОБСЄ ми бачимо, що у зоні конфлікту щодня відбувається від 700 до 900 порушень режиму припинення вогню. У Берліні дедалі більше сумнівів у тому, що є достатня політична воля обох сторін дотримуватися перемир’я", - сказав в інтерв’ю DW уповноважений німецького уряду з відносин з Росією і країн Східного партнерства ЄС Ґернот Ерлер (Gernot Erler). Депутат від правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини констатує, що у Берліні занепокоєні подальшим віддаленням непідконтрольних уряду територій Донецької і Луганської областей від решти України, проявами чого є, зокрема, транспортна блокада і визнання Росією документів "ДНР" і "ЛНР".
Підстав для оптимізму немає
Ґернот Ерлер не очікує прориву у питанні Донбасу найближчим часом. Він вказує на те, що зустріч Анґели Меркель і Володимира Путіна у Сочі другого травня у цьому питанні не принесла результатів. Проблема полягає у різному розумінні послідовності кроків, які мають відбутися відповідно до Мінських угод. У Москві наполягають на проведенні виборів, які би легітимізували владу у "ДНР" і "ЛНР". Натомість Київ наполягає, що спершу має бути повернуто контроль над українсько-російським кордоном і повністю припинені бойові дії. Крім того, мають бути створені умови для виборів у відповідності до стандартів ОБСЄ, до чого ще далеко.
Попри те, що фактичного поступу у реалізації "Мінська" немає, у Берліні очікують побачити від українського президента дії, які би свідчили про відданість мінським домовленостям. Зокрема, йдеться про підготовку законодавчих рішень, які необхідні для проведення виборів на Донбасі та виконання політичної частини мінських домовленостей, констатує Дітмар Штюдеманн.
Росія створює факти
Поки реалізація "Мінська" фактично не просувається, Росія використовує час для створення доконаних фактів на окупованих територіях. Починаючи із запровадження рубля в обіг, закінчуючи визнанням документів "ДНР" і "ЛНР" і "націоналізацією" найбільших підприємств регіону - крок за кроком Росія створює на Донбасі квазідержавні інститути і наближає окуповані території до довгострокового статусу "самостійної", але невизнаної держави на кшталт Придністров'я .
Чи не є саме в цьому причина пробуксовки Мінських угод - у тому, що час грає Володимиру Путіну на руку задля втілення його планів на Донбасі? Дітмар Штюдеманн переконаний, що придністровський сценарій не може бути в інтересах Москви. "Те, що робить Росія - це гра з вогнем. Москва не може бути зацікавлена у підтримці хаосу на цій території. Крім того, щороку Донбас коштує Росії кілька мільярдів доларів, не враховуючи військових витрат", - констатує колишній посол ФРН в Україні.
Поступу не видно
Незалежно від довгострокових інтересів сторін конфлікту, поки все вказує на те, що мінський процес ще тривалий час залишатиметься у підвішеному стані. Наскільки далека ситуація на Донбасі від того, щоб сподіватися на політичне врегулювання, схоже, розуміють і в Берліні. Перш за все, треба забезпечити вільну і безпечну роботу спостерігачів ОБСЄ, зазначив у четвер, 17 травня речник німецького уряду. Він озвучив чергові факти обмеження роботи спостерігачів бойовиками на неконтрольованих українським урядом територіях.