П'ять років після вбивств на Майдані

Дні 18-20 лютого 2014-го стали найкривавішими у перебігу Революції гідності в Україні. Тоді внаслідок протистоянь у центрі Києва загинули 80 активістів та 13 правоохоронців. Нещодавно генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що досудове розслідування цих злочинів завершене. Однак самі слідчі та адвокати родин загиблих це спростовують. Отже, що відомо на даний момент про розслідування убивств на Євромайдані у 2014 році?

Що відомо про вбивства?

Для розслідування вбивств на Майдані під час акцій протестів у 2014 році за наполяганням родин загиблих у Генеральній прокуратурі України було створено управління спецрозслідувань. За словами керівника цього управління Сергія Горбатюка, за п'ять років розслідування було повідомлено підозру 66 особам за статтею "умисне вбивство".

З них 50 підозрюваних у вбивствах активістів переховуються у Росії. Влада РФ не видає цих осіб. За словами Горбатюка, через це підозрюваних мають судити за законом про заочне судочинство. А цей закон, у свою чергу, передбачає оголошення у міжнародний розшук підозрюваних. Наразі Інтерпол відмовив Україні у розшуку українців, яких підозрюють в організації, сприянні та вчинені вбивств на Євромайдані. Інтерпол вбачає у розслідуванні цих убивств ознаки політичного переслідування на тлі зміни влади в Україні, які відбувалися в 2014 році і тому відмовляє оголошувати підозрюваних осіб у розшук, каже Сергій Горбатюк. Тому зараз, за його словами, робота управління спецрозслідування із завершення розслідуваних справ щодо вбивств паралізована, а справи не завершені і будуть "висіти" допоки Верховна Рада України не змінить законодавство. Натомість 7 лютого Верховна Рада не підтримали включення до порядку денного та розгляду проекту закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування.

Справи в судах не рухаються

Нині до суду направлено обвинувальні акти лише щодо 17 осіб, яких підозрюють у вбивствах протестувальників під час подій на Євромайдані. Жодного вироку щодо них ще немає. З одного боку, судовий розгляд справ затягується з об'єктивних причин через велику кількість доказів, які потрібно суду вивчити. Зокрема у Святошинському районному суді Києва кілька років слухається справа про масове вбивство людей на Євромайдані 20 лютого 2014 року. У цьому провадженні зібрані докази про 48 вбитих та 80 поранених, тому суд цілих два роки лише допитував потерпілих. Втім, в інших судах спостерігаються факти затягування слухання справ чи саботаж, стверджує Сергій Горбатюк.  

Судові засідання рідко призначаються, увесь час переносять слухання, чи обирають надто легкий запобіжний захід, що дозволяє підозрюваним втікати від правосуддя, зазначає він. Зокрема, у справі "харківського Беркуту", де колишнім спецпризначенцям інкримінувалося вбивство трьох осіб, Апеляційний суд Києва обрав запобіжний захід "особисте зобов'язання" і підозрювані втекли в Росію.

Багато невстановлених осіб

У деяких справах залишаються "білі плями", зокрема багато невстановлених осіб, які, як підозрюють, були так чи інакше причетні до організації нападів і розстрілів людей. Є випадки, де застосовувалися мисливські набої. Однак слідчі управління спецрозслідувань ГПУ досі не встановили, хто перевозив такі набої чи де їх закуповував. Через це залишаються нерозкритими перші вбивства на Євромайдані - Сергія Нігояна, Михайла Жизневського і Романа Сеника.

Сергій Горбатюк стверджує, що українські правоохоронні органи, зокрема Міністерство внутрішніх справ (МВС) та Служба безпеки України (СБУ) не сприяють у проведені цих розслідувань, а подекуди й саботують їх. За словами Горбатюка, тих правоохоронців, хто дає правдиві свідчення про події 2014 року, намагаються звільнити з правоохоронних органів при переатестації, а підозрювані продовжують працювати на посадах в МВС та СБУ. 

Російський слід

Починаючи ще з 2014 року в Україні циркулювала інформація, що українських протестувальників могли розстрілювати на Євромайдані російські снайпери. Однак за п'ять років розслідування інформації та доказів, які б підтверджували присутність та застосування зброї снайперами з Росії, слідство поки не знайшло, зауважує Горбатюк. Зараз усі підозрювані ГПУ - це українці, відзначає він. 

  

Разом з тим, слідство продовжує відпрацьовувати версію причетності спецслужб РФ до цих злочинів, оскільки задокументовані дані про приїзд в Україну представників Федеральної служби безпеки (ФСБ, російська спецслужба. - Ред.) та консультування української влади щодо силового варіанту протидії акціям протесту на Євромайдані у 2014 році. Також підтверджений факт безоплатної поставки під виглядом гуманітарної допомоги спецзасобів посиленої дії, гранат, які в Україні не проходили експертизу на можливість застосування. Горбатюк зауважує, що нині слідство оцінює, до яких наслідків і злочинів призвів цей вплив Росії на події в Україні.

Наприкінці минулого року Генеральна прокуратури України провела слідчий експеримент на вулиці Інститутській у Києві, де у 2014 році відбувся масовий розстріл людей, та завершила експертизу. Генпрокурор України Юрій Луценко обіцяє, що суспільству будуть пред'явлені беззаперечні докази того, що злочинні накази про розстріл людей на Євромайдані віддавали тодішні перші особи України.