Санкції за Крим і Донбас

Україна розпочинає активно застосовувати санкції до осіб, які брали участь в анексії Криму, військових діях на Донбасі чи загрожують національній безпеці або суверенітету країни. Ще другого вересня Рада національної безпеки і оборони України затвердила "чорний список" з 388 громадян та 105 підприємств, які мають бути покарані за це. Серед них 27 авіаційних компаній, 9 - оборонних, 29 банків, а також засоби масової інформації, телекомунікаційні компанії, групи бойовиків та інші установи. Щоб ці санкції почали працювати на практиці, знадобився час. Першого жовтня Національний банк України впровадив механізм їх застосування банками, а з 17 листопада їх почне впроваджувати Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Замороження активів

Більшість фігурантів санкційного списку - громадяни Росії, причетні до подій на Донбасі або до анексії Криму, а також публічні особи, які активно підтримували ці процеси, такі естрадний співак Йосип Кобзон. Росіянам з "чорного списку" заборонений в`їзд в Україну. Натомість до громадян України, причетних до сепаратизму на Донбасі чи подій у Криму, застосовані і фінансові санкції. Під обмежувальні заходи потрапили, зокрема, лідери бойовиків "ДНР" та "ЛНР" Олександр Захарченко, Ігор Плотницький, Денис Пушилін, Андрій Пургін, Олексій Карякін і Павло Губарєв. Крім того, у чорному списку колишній народний депутат від Партії регіонів Олег Царьов. Їм інкримінують дії, які створюють реальні або потенційні загрози національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.

Банки мають виявити рахунки цих людей і зупинити всі фінансові операції за ними. "У разі застосування до особи санкції у вигляді блокування активів за рахунком такої особи здійснюються лише операції по зарахуванню коштів. А власник рахунку не має права розпоряджатися коштами. Якщо до особи застосовано санкції у вигляді зупинення фінансових операцій, то взагалі всі операції за рахунком зупиняються", - пояснили DW в Національному банку. За підрахунками Нацбанку, наразі вже заблоковано 483 рахунки осіб з "чорного списку", на яких знаходиться 196,3 мільйонів гривень. Особи з "чорного списку" не зможуть зняти свої гроші з банківських рахунків або скористатися ними для безготівкової оплати. "Це стосується фізичних та юридичних осіб зі списку, до яких застосовано санкції "блокування активів", "зупинення фінансових операцій", або "запобігання виведенню капіталів за межі України". Вони не зможуть скористатися своїми грошима", - пояснює директор юридичного департаменту Кредобанку Микола Змерзлий.

Український вплив

Чи може замороження активів російських компаній чи банків мати негативні наслідки для українських партнерів чи клієнтів? "Безпосередньо на пересічних громадян дані санкції не вплинуть. Тут треба розуміти, чи ці банки мають такі рахунки в Україні. Під санкції потрапили банки, які намагались працювати в АР Крим. Це, переважно, невеликі фінансові установи, які розуміли потенційні ризики і яким не було чого втрачати. Тому, гадаю, що таких рахунків у цих банків не було",- пояснив DW аналітик банківського сектора групи ICU Михаило Демків.

Негативні наслідки можуть з`явитися лише в тих випадках, коли російська сторона має якісь борги перед українськими партнерами. "Наприклад, якщо я контрагент такої особи - заплатив йому за послугу або товари, а він мені їх не встиг надати. Або, якщо я як фізична особа працюю в компанії, яка потрапила під санкції. Тоді вплив буде",- констатує член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

А деякі українські компанії, що потрапили в "чорний список", навіть не очікують для себе якихось негативних наслідків. "Відносно нашої компанії передбачена санкція "заборона державних закупівель товарів і послуг". Вона до нас не може бути застосована за самим визначенням. Так що ми не очікуємо ніякого впливу",- говорить генеральний директор компанії "Доктор Веб" Борис Шаров.

Банківські проблеми

З 29 банків, які потрапили в чорний список, в Україні працює лише один - БМ Банк. Його власник- російський Банк Москви, що контролюється групою ВТБ, був внесений до списку санкцій. Планувалося, що найближчим часом акціонер збільшить капітал української "дочки" на 1,4 мільярди гривень, щоб покрити її майбутні збитки. Тепер ця операція виявилася під загрозою зриву. Російський власник банку покладає всю відповідальність на українську сторону. "Зараз банк працює. Але всі наслідки від такого рішення, які неминуче настануть, лежать на українській стороні",- заявив російській пресі керівник департаменту дочірніх компаній - старший віце-президент ВТБ Михайло Якунін.

У найгіршому випадку БМ Банку загрожую зупинка роботи. "Під загрозою докапіталізація БМ Банку. Однак, гадаю, банк зможе знайти варіанти як розмістити додаткову емісію акцій без порушень санкцій. А в дуже маловірогідному варіанті докапіталізація не відбудеться і тоді банк буде відправлений в Фонд гарантування вкладів",- констатує Михайло Демків.

Але в Нацбанку впевнені, що цього не буде. Регулятор сподівається на вирішення цієї проблеми найближчим часом. "Це невеликий банк. Рішення по ньому якесь знайдеться. Його передадуть ВТБ Банку або якось інакше. Гірше, якби під санкції потрапив якийсь великий банк з російським капіталом", - говорить перший заступник голови правління Нацбанку Олександр Писарук.