Сумнівне працевлаштування соратника Меркель

Ще пару тижнів тому Рональд Пофалла, який очолював відомство федеральної канцлерки Анґели Меркель у старому уряді, заявив, що в майбутньому планує більше часу приділяти приватному життю. Але днями стало відомо, що замість цього він збирається працювати в одному з провідних німецьких концернів - Deutsche Bahn. Ймовірно, вже навесні Пофалла увійде до правління німецької залізниці, яка є акціонерним товариством приватного права, усі акції якого, однак, тримає держава.

Спеціально для нього в концерні начебто збираються створити нове управління стратегічногго планування та, що є особливо пікантним, з підтримання контактів із політиками. Багаторічна довірена особа канцлерки, що мала статус міністра, із першокласними контактами в політиці має стати головним лобістом Deutsche Bahn? Опозиція у Бундестагу відреагувала на це обуренням, і навіть деякі політики з Соціал-демократичної партії Німеччини, нинішньої союзниці християнських демократів по уряду, висловили критику на адресу екс-міністра-перебіжчика.

Державне підприємство як запасний аеродром для екс-політиків?

Те, що Рональд Пофалла, який, власне, не є експертом з транспорту, працевлаштовується саме на Deutsche Bahn, пов'язане, можливо, з тим, що підприємство на сто відсотків належить державі. Заступник голови німецького об'єднання захисту прав пасажирів Ґерд Ашофф вбачає в цьому проблему. В принципі, він не проти, щоб політики після завершення своїх повноважень переходили на роботу в бізнес. Однак якраз специфіка залізниці, пояснює він, полягає в тому, що це "держпідприємство, яке в багатьох сенсах залежне від держави-власника", каже Ашофф у розмові з DW.

А ще сумнівнішим для нього є той факт, що Пофалла збирається зберегти мандат депутата Бундестагу. З погляду Ашоффа, тут простежується явний конфлікт інтересів. Більше того, громадського діяча непокоїть, яким чином політик хоче поєднувати дві повноцінні роботи. "Поряд з однією повноцінною роботою в Бундестагу отримати добре оплачувану роботу в Deutsche Bahn - це ж навіть з часових міркувань неможливо", - каже Ашофф. Річна зарплатня члена правління залізничного концерну Німеччини становить від 1,3 до 1,8 мільйона євро.

Робоче місце спеціально під Пофаллу?

Керівник німецького відділення Transparency International Кристіан Гумборг вважає, що в принципі проблеми в переході політика по завершенні кар'єри до бізнесу немає. Водночас він називає обов'язкову передумову - нова діяльність тієї чи іншої особи не повинна перетинатися зі сферою її попередньої політичної діяльності. Це б виключало ймовірність лобістської діяльності, якою чимраз частіше грішать колишні політики.

Якщо вже неодмінно в ту ж сферу, то лише через три роки після уходу з політики, вимагає представник Transparency International, щоб уникнути "швидкої рокировки", коли невідомо, від чийого ж імені зараз виступає людина, від імені держави чи вже підприємства. У випадку ж з Пофаллою складається враження, що ця посада спеціально створена під екс-главу відомства канцлерки.

Шредер консультує "Газпром", екс-міністр - Daimler

Лише кілька місяців тому в Німеччині обговорювали інше гучне призначення. Християнський демократ Екарт фон Кледен, ще навіть не розпрощавшись із посадою статс-міністра у відомстві канцлерки, оголосив, що переходить на роботу до автоконцерну Daimler, головою відділу зв'язків із громадськістю. І це на тлі обвинувачень на адресу ХДС, що партія лобіює інтереси велетнів автопромисловості, отримуючи натомість щедрі пожертви від BMW, Daimler та інших концернів до партійної каси. На закиди щодо Кледена в уряді Меркель відповіли, що посадовець, мовляв, не мав впливу на ухвалення важливих рішень для автогалузі.

Колишнього федерального канцлера Ґергарда Шредера (СДПН) критикували за те, що він вже через кілька тижнів після поразки на виборах у 2005 році обійняв посаду в правління газопроводу "Північний потік" (North Stream AG), дочірньому підприємстві російського державного концерну "Газпром". А його однопартієць Вольфґанґ Клемент невдовзі після уходу з посади міністра економіки увійшов до наглядової ради енергетичного концерну RWE. Ще один соціал-демократ Отто Шилі у бутність міністром внутрішніх справ активно запроваджував біометричні дані у паспортах та посвідченнях. Коли ж звільнив крісло міністра, став членом наглядової ради підприємства-виробника біометричних ознак на документах.

Окрім названих відомих політиків, "перебіжчиків" у Німеччині налічується не один десяток. Щоправда, ця практика не є нелегальною, але підозрілою, вважає автор книги про лобізм у політиці Паскаль Бойкер.

Ґерд Ашофф вважає, що зрештою отримання Пофаллою посади в правлінні залізничного концерну зашкодить і політиці, яку давно підозрюють у нечистоплотності, і самому Deutsche Bahn, адже йому закидають врахування інтересів політиків, а не пасажирів.

Ліві у Бундестагу збираються винести питання Пофалли на пленарне обговорення. Утім, достатньо прихильників таких дебатів і в інших фракціях. Насамперед довкола питання - впродовж якого терміну політикам слід заборонити переходити до приватних підприємств? Навіть єврокомісар Ґюнтер Еттинґер сказав, що вважає за доцільне запровадити обмеження. Він нагадав, що для єврокомісарів така "фаза охолодження" становить 18 місяців.