Туреччина робить ставку на ядерну енергетику
2 січня 2015 р.Уже вшосте за чотири місяці Девін Багчеджи відвідує Аккую у турецькій провінції Мерсін. Стоячи перед зведеною огорожею на місці будівництва майбутньої атомної електростанції (АЕС), він хитає головою. "На сьогоднішній день ми не знаємо, чого чекати. Проект - украй непрозорий, і це розчаровує", - зазначає активіст у сфері енергетики та клімату екологічної організації Greenpeace.
На цьому місці турецький уряд планує побудувати свою першу АЕС у співпраці з російською компанією "Росатом". Контроверсійний звіт щодо впливу цього проекту на довкілля лише нещодавно був затверджений турецьким міністерством навколишнього середовища. Будівництво АЕС збираються розпочати в середині 2015 року.
Активіст Багчеджи наголошує, що Greenpeace і багато інших неурядових організацій висловлювали міністерству занепокоєння з приводу запланованого будівництва. Проте, незважаючи на це, відомство затвердило звіт ще до того, як він був оприлюднений. "Ми не знаємо, чи були взяті до уваги наші заперечення. Певно, що ні", - заявив він DW.
Невизначене майбутнє
Окрім того, також існує проблема захоронення радіоактивних відходів, зазначив активіст. "Хоча у доповіді про екологічну оцінку зазначено, що відходи мають відправлятися до Росії, все ще залишається багато питань. Ми, наприклад, не знаємо, як транспортуватимуться відходи. Чи відправлятимуть їх через Босфор і Стамбул? Це дуже важливо для нас, адже це становило би ризик для здоров'я близько 17 мільйонів людей, які живуть у Стамбулі", - наголосив Багчеджи.
Під час своїх візитів до Аккую активіст часто говорить із жителями, на життя яких вплине даний проект. "Люди розчаровані, адже ніхто не питав їхньої думки. Вони не були залучені до процесу ухвалення рішень", - зазначив він. План будівництва АЕС у Аккую перебував у розробці приблизно 40 років, тож інвестиції у туристичний сектор регіону за цей час не здійснювалися, а значна частина молоді їхала геть, розповідає Багчеджи. "Люди, які вирощують фрукти й овочі в безпосередній близькості від запланованої станції й експортують свої товари, непокояться про майбутнє їхнього бізнесу", - додає він.
Від імпортера до експортера
Турецький уряд до 2023 року хоче продукувати 30 відсотків від потреб країни в електроенергії за допомогою місцевих відновлюваних джерел. Незважаючи на критику як всередині країни, так і за її межами, Анкара залишається сповненою рішучості задовольняти свої потреби в електроенергії передусім за рахунок атомної енергетики. Амбітний план передбачає будівництво трьох АЕС до 2023 року.
Туреччина імпортує 72 відсотки своєї енергії з-за кордону й посідає друге місце у світі після Китаю з точки зору зростання попиту на енергоресурси. Споживання електроенергії у країні за останні десять років майже подвоїлось зі 130 мільярдів кіловат-годин до приблизно 240 мільярдів. Окрім того, уряд в Анкарі говорить про "зобов'язання" залучити ядерну енергетику до енергозабезпечення країни, аби зменшити залежність від поставок енергоносіїв з-за кордону.
"Очікується, що наш попит на енергію подвоїться упродовж наступного десятиліття. Наразі ми імпортуємо цілих 72 відсотки від наших енергетичних потреб, але, як тільки наші атомні електростанції запрацюють, ми не повинні будемо імпортувати навіть третини від нашого нинішнього імпорту природного газу", - заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. "Наша рахунок за газ зменшиться на 7,2 мільярда доларів, і ми навіть зможемо стати експортером енергії", - додав він.
Ядерна енергетика непотрібна?
"Туреччина не потребує атомних електростанцій. У нас у країні багато вітру і сонця, які можуть бути використані для продукування великої кількості енергії", - зазначає голова департаменту енергетики Університету Стамбула Танай Сидки Уяр, який також є президентом Європейської асоціації відновлюваної енергетики Eurosolar. Технології, що використовуються при генеруванні енергії з вдновлювальних джерел, нині також стали дешевшими, ніж будь-коли, наголошує він.
"Турецький уряд, однак, не усвідомлює їхнього потенціалу, і влада не надає достатньо ліцензії, зокрема, для будівництва вітрових електростанцій", - повідомив Уяр в коментарі DW. Він додав, що влада орієнтується в основному на вугілля, ядерну енергетику та природний газ.
Критикуючи відсутність прозорості при складанні звіту з екологічної оцінки будівництва АЕС, експерт з енергетичних питань наголосив, що бракує ясності та відкритості щодо питання утилізації ядерних відходів. Уяр також критикує Європейський Союз за видалення енергетичного розділу із переговорів про вступ Туреччини до ЄС. "Цей крок з боку ЄС утримав Туреччину від ухвалення розумної енергетичної політики", - стверджує він.