Патентна суперечка в Індії

Органи державної влади Індії передусім хочуть, щоб медичний препарат "Нексавар" був доступний усім, хто його потребує. Цього можна досягнути перш за все завдяки низькій ціні. Німецький фармацевтичний гігант Bayer, який володіє ліцензією на виробництво "Нексавару", пропонує придбати лікарський засіб за екстремально високою ціною: так, місячне лікування препаратом коштує 5,5 тисяч американських доларів. Натомість індійський виробник Natco підрахував, що може знизити його ціну аж до 175 доларів. Таким чином пацієнти заощадять майже 97 відсотків своїх грошей. Відтак, у понеділок, 13 березня, патентне відомство Індії вирішило, що німецький Bayer має передати ліцензію індійському Natco.

«Аптека для бідних» в небезпеці

Однак справа не тільки у препараті "Нексавар". Йдеться про те, чи зможе Індія у майбутньому залишатися «аптекою для бідних». Майже 80 відсотків медикаментів для лікування СНІДу у нових індустріальних країнах надходять саме з Індії, розповідає Філіп Фриш з організації «Лікарі без кордонів». «Тому Індія є надзвичайно важливою для нас країною», - пояснює Фриш.

Звичайно, індійські фармацевтичні підприємства також дбають про свої прибутки. Утім, їхня історія більше нагадує історію Робін Гуда. Роками вони виготовляли так звані «генерики» дорогих медичних препаратів – непатентовані медикаменти, які переважно відтворюють оригінальні препарати, - і значно дешевше продавали їх на ринках бідніших країн. Однак це припинилося 2005 року, коли СОТ зобов'язала усіх своїх членів дотримуватися угоди про торговельні аспекти правової інтелектуальної власності (TRIPS).

Прецедентний випадок

З того часу протести не вщухали. І це зрозуміло, говорить Філіп Фриш, адже пацієнти використовують нові сучасні медикаменти для лікування ВІЛ-інфекції, а з 2005 року через зміну патентного права препрати суттєво подорожчали. Індія, однак, і тут знайшла лазівку - видачу примусової ліцензії. Такий вчинок стосовно препарату "Нексавар" компанії Bayer став першим в історії індійського патентного відомства.

Це рішення викликало полегшення в Індії. «Коли вимагають такі шокуючі ціни, зрозуміло, що люди сердитимуться», - говорить Міра Шива із благодійної організації HAI Asia Pacific. - Особливо тоді, коли є реальна можливість запропонувати ці медикаменти за значно нижчою ціною». Філіп Фриш із організації «Лікарі без кордонів» бачить у рішенні прецедентний випадок: «Ми сподіваємося, що ця примусова ліцензія стане сигналом і у майбутньому пошириться на інші галузі та буде застосована до медичних препаратів проти інших недуг».

Такої ж думки дотримується Йорґ Шабер із організації BUKO Pharma-Kampagne, яка протягом багатьох років виступає проти монополізації західними фармацевтичними концернами. «Рішення хоч і не є проривом, однак є досить важливим кроком», - говорить Шабер. Індія продемонструвала, що за допомогою примусових ліцензій усі потребуючі отримали доступ до необхідних медикаментів.

У центральному офісі німецького фармаконцерну, як і слід було очікувати, - «розчаровані». На запитання DW там коротко відповіли, що аналізують рішення та перевіряють його правові аспекти.

Автори: Клаус Даманн/Христина Бондарєва
Редактор:Тетяна Бондаренко