Боротьба із сексуальним насильством
15 січня 2019 р.Інтимні стосунки лише "за згодою" та жорстке покарання за секс з малолітніми - усе це тепер деталізовано розписано в українському законодавстві. Законодавчі зміни, які набули чинності 11 січня, внесенні з метою виконання положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству. З проханням розтлумачити такі нововведення DW звернулась до професора кафедри кримінального та кримінально-процесуального права Національного університету "Києво-Могилянська академія", юриста Миколи Хавронюка.
Ключові зміни
Зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо домашнього насильства Верховна Рада ухвалила ще наприкінці 2017 року. Набули чинності ці зміни лише зараз. Підхід до тлумачення та покарання за домашнє насильство суттєво змінено, розповідає Микола Хавронюк. Зокрема, він звертає увагу на те, що тепер "домашній кривдник" нестиме не адміністративну, а кримінальну відповідальність. Окрім цього, в законодавстві розділили форми домашнього насильства: фізичне, психологічне та економічне. За кожну з форм застосування цього насильства в сім'ї "домашньому агресору" доведеться відповідати. Його можуть посадити за ґрати та заборонити наближатися до жертви. Також, каже Хавронюк, суттєво змінилося трактування зґвалтування та з'явилась відповідальність за сексуальне насильство, секс з дітьми та примус до шлюбу.
Відповідальність за сексуальне насильство
Раніше в Кримінальному кодексі України було дві статті, які захищали людину від сексуального насильства - це відповідальність за зґвалтування та за задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом. Про зґвалтування говорили, коли йшлося про примусовий вагінальний секс. Коли йшлося про примусовий анальний чи оральний секс, то це правоохоронці класифікували як задоволення статевої пристрасті неприродним шляхом, пояснює Микола Хавронюк. Лише за таке насильство була кримінальна відповідальність. Тепер зґвалтуванням вважається будь-який вид примусового сексу, якщо має місце проникнення в тіло, а, наприклад, обійми, щипання та інші спроби інтимного зближення всупереч волі людини класифікується як сексуальне насильство. Така класифікація, за словами експерта, потрібна для того, аби убезпечити людей не тільки від зґвалтування, а й від всіх інших форм сексуального насильства.
Добровільна згода
Ключове слово всіх законодавчих новацій це - "добровільна згода". Раніше це словосполучення не використовувалося ані в Кримінальному, ані в Кримінальному процесуальному кодексах України. Тепер воно є надважливим для визначення злочину та його кваліфікації, зауважує Хавронюк. Якщо людина вказує, що добровільної згоди в інтимних стосунках не було, то це сексуальне насильство й тягне за собою кримінальну відповідальність. Юрист вказує на те, що відтепер і поцілунок з язиком без добровільної згоди людини може вважатися проникненням у її тіло і, відповідно, кваліфікуватися як зґвалтування.
Супутні обставини
У Кримінальному кодексі тепер вказується, що згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. Микола Хавронюк акцентує увагу на виняткову важливість супутніх обставин у кожному окремому випадку. Наприклад, людина дала добровільну згоду на секс, але насправді є обмежено-дієздатною і не здатною приймати усвідомленні рішення, або людина погоджується на інтимні стосунки через те, що вона на даний момент є службово або матеріально залежною, зокрема у випадку викладач-студент, начальник-підлегла, медик-пацієнт, командир-військовослужбовець тощо. У таких випадках залежність людей трактуватиметься як супутні обставини, й інцидент кваліфікуватиметься як злочин, незважаючи на те, що була ймовірна добровільна згода на секс.
"Розписка" для сексу немає сенсу
Дехто вже почав жартувати, що, мовляв, щоразу для інтимних стосунків українцям потрібно брати нотаріально засвідчений дозвіл. Микола Хавронюк вважає такий жарт невдалим: по-перше, наголосив експерт, у кримінальному праві діє правило презумпції невинуватості. А по-друге, розписка не допоможе, оскільки добровільна згода на секс діє лише на момент початку статевого акту. Людина може написати розписку, а через деякий момент передумати і розписка автоматично анулюється, каже Хавронюк. Розписка може бути написана й вимушено під дією шантажу чи погроз.
Не змушував, не бійся
При цьому юрист радить не панікувати та не боятися маніпуляцій і шантажу через "секс без згоди" з боку партнерів через нові законодавчі норми . Оскільки однієї заяви потерпілої особи недостатньо для того, щоб стверджувати, що було зґвалтування. Микола Хавронюк вказує на те, що правоохоронні органи будуть керуватися у розслідуванні злочину лише доказами, а саме - наявністю фізичних ознак, результатами судово-медичної експертизи, свідченнями очевидців тощо. Якщо людина не винна, то їй нічого не загрожує, нагадує юрист. Крім того, для того, хто звинуватив партнера в зґвалтуванні, якщо зґвалтування насправді не було, є стаття 384 у Кримінальному кодексі, яка передбачає відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.
Покарання за секс з дітьми
Нові законодавчі зміни вперше вводить кримінальну відповідальність за секс з малолітніми незалежно від їхньої згоди. Відтепер секс з дітьми молодше 14 років - це кримінальний злочин навіть за наявності згоди. При цьому покарання наставатиме не тільки, якщо буде "проникнення" в тіло дитини, а й охоплює будь-які інші акти сексуального характеру, зауважує Микола Хавронюк. За кожну з таких дій передбачене суворе покарання, зокрема до позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років. Секс між підлітками від 14 до 18 років не буде каратися законом. Але якщо у сексуальних стосунках, навіть за обопільною згодою, одному з партнерів не виповнилося ще 16, а інший вже старше 18 років, то старший несе кримінальну відповідальність. При цьому такий секс не розглядатиметься як зґвалтування - такі сексуальні відносини проходитимуть за окремою статтею Кримінального кодексу, в якій ідеться про "заборонені стосунки з дітьми", і каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.